Номер провадження: 33/813/407/22
Номер справи місцевого суду: 523/18374/21
Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.
Доповідач Комлева О. С.
07.04.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційну скаргу адвоката Богорел Сергія Володимировича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів стосовно строку на апеляційне оскарження
На вищевказану постанову суду, 10 лютого 2022 року адвокат Богорел С.В., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати.
Також, в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 01.02.2022 року.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Богорел С.В., посилається на те, що огляд на місці запинки транспортного засобу ОСОБА_1 проводився без залучення свідків. Відеозапис з місця події, який міститься в матеріалах справи, не є допустимим доказом оскільки не є безперервним, що свідчить про порушення Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026.
Також, апелянт вказав, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру, однак він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, оскільки співробітниками поліції йому це не пропонувалося.
Крім того, апелянт звернув увагу на те, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання ОСОБА_1 подане 08 грудня 2021 року про виклик у судове засідання ОСОБА_2 та допиту її в якості свідка.
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання за таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 27 січня 2022 року, з участю ОСОБА_1 .
Копію постанови суду ОСОБА_1 отримав 01 лютого 2022 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с.26).
10 лютого 2022 року ОСОБА_1 в особі свого захисника звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 50).
На адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 заяв та клопотань не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з місця події, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 046096 від 26 вересня 2021 року, водій ОСОБА_1 26 вересня 2021 року, о 07 годині 58 хвилин, керував мопедом Honda dio AF27 vin НОМЕР_1 по вул. Миколаївська дорога, 271 в м. Одесі, з ознаками алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 046096 від 26 вересня 2021 року та відеозаписом з місця події.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу чи клопотань останній не заявляв. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 рокута порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені докази, які були повторно досліджені в ході апеляційного розгляду, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З приводу доводів апеляційної скарги адвоката Богорел С.В., що співробітники поліції повинні були залучити двох свідків до складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки огляд водія проводився із застосуванням технічних засобів відеозапису, твердження апелянта про те, що працівники поліції повинні були запросити свідків, є необґрунтованим.
У судовому засіданні апеляційного суду було досліджено відеозапис з місця події, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що є безпідставними доводи апелянта з приводу того, що відеозапис, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення не є безперервним, оскільки всі файли, які містяться на диску у часовому просторі записані послідовно один за одним. Запис починається з 08 години 08 хвилин та закінчується о 08 годині 51 хвилини.
Доводи апеляційної скарги захисника Богорел С.В. з приводу того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру, однак він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, оскільки співробітниками поліції йому це не пропонувалося, також не заслуговують на увагу з огляду на те, що з відеозапису вбачається, а саме у проміжку часу з 08 години 08 хвилин та 08 годину 09 хвилин, спіробітники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру та відразу роз'яснюють наслідки відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 категорично відмовився.
Також, з відеозапису вбачається, а саме на 08 годині 49 хвилині, як поліцейський зачитує ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення та акцентує увагу на те, що останній відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та від огляду на місці за допомогою алкотестеру «Драгер», на що водій погодився та ніяких заперечень не висловив та не виявив бажання зафіксувати у протоколі свою незгоду чи факт порушення його прав.
Щодо проігнорованого судом першої інстанції клопотання ОСОБА_1 про виклик у судове засідання ОСОБА_2 та допит її в якості свідка, слід зазначити те, що у суді апеляційної інстанції у апелянта було право заявляти клопотання у тому числі і про виклик у судове засідання свідків, проте ОСОБА_1 своїм правом не скористався.
Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив:
Клопотання адвоката Богорел Сергія Володимировича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити адвокату Богорел Сергію Володимировичу, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката Богорел Сергія Володимировича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева