Справа № 589/3142/21
Провадження № 3/589/1215/21
08 грудня 2021 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області у відношенні громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
29 липня 2021 року інспектором Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ДПР18 №174617, про те, що 29 липня 2021 року о 22 годині 30 хвилин по вулиці Свободи, в районі будинку 30, в місті Шостка Сумської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатора «ALCOTEST 6810» (тест №1485 (2,25 ‰ алкоголю)), у присутності двох свідків.
Зазначені дії кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, а саме судовими повістками, які направлялися на адресу місця проживання, що вказана у протоколі про адміністративне правопорушення (серія ДПР18 №174617) від 29 липня 2021 року, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але були повернуті на адресу суду з відміткою АТ «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
На підставі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, щодо якої складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
А отже, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КпАП України настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є повторність, тобто вчинення правопорушення повторно протягом року.
У п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 зазначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною другою статті 128, частиною другою статті 130 КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
До матеріалів справи додано довідку про повторність, але вказана довідка не є належним доказом на підтвердження наявності повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП протягом року, оскільки належним чином на підтвердження вказаних обставин є постанова суду, яка набрала законної сили.
Отже, під час розгляду справи не знайшло підтвердження повторного вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, здійснювати перекваліфікацію дій, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Крім того, згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національною судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано за ч. 2 ст.130 КУпАП, суд не вправі перекваліфікувати дії ОСОБА_1 і визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за іншою частиною.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, справа підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 7, ст. 9, ч.2 ст. 130, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248, 268, 279, 280,283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша