16 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 15/109-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників: Міністерства економіки України - Колоди Є.Г., ТОВ "Агро Фонд" - адвоката Поліщука В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економіки України
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021
у справі № 15/109-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд"
до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ной Хаг",
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Ріелті Інвест",
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства економіки України
про стягнення 1 561 437,06 грн,-
та за зустрічним позовом Міністерства економіки України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд",
2) Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод",
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ной Хаг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Ріелті Інвест", арбітражного керуючого Бойко О.В.
про визнання недійсним договору поставки № 15/02/19/1 від 15.02.2019,-
у межах справи №15/109-10
про банкрутство Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод",-
ТОВ "Агро Фонд" звернулося до Господарського суду Вінницької області в межах справи № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджільнянський спиртовий завод" з позовом про стягнення з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" 1 561 437,06 грн, з яких: 1 391 488,00 грн основний борг, 114 214,55 грн - пеня, 9 387,50 грн - проценти річних та 46 347,01 грн інфляційних втрат, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору поставки № 15/02/19/1 від 15.02.2019 в частині зобов'язань з оплати отриманого товару.
Разом з цим, Господарського суду Вінницької області прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до ТОВ Агро Фонд та ДП "Бджільнянський спиртовий завод" про визнання недійсним договору поставки № 15/02/19/1 від 15.02.2019.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 у справі № 15/109-10 позов ТОВ "Агро Фонд" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на користь ТОВ "Агро Фонд" 1 391 488, 00 грн - боргу, 114 214, 55 грн - пені, 22 585, 41 грн - судового збору, 75 284, 68 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 3 857, 20 грн - транспортних витрат. Відмовлено в задоволенні позову в іншій частині. Задоволено зустрічну позову заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Визнано недійсним Договір поставки , укладений між ТОВ "Агро Фонд" та ДП "Бджільнянський спиртовий завод". Вирішено питання розподілу судових витрат. Задоволено заяву ТОВ "Фонд Ріелті Інвест". Визнано недійсним правочин між ТОВ "Агро Фонд" та ДП "Бджільнянський спиртовий завод" № 15/02/19/1 від 15.02.2019.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського від 03.03.2021 у справі №15/109-10 рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "Агро Фонд" задоволено. Стягнуто з ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на користь ТОВ "Агро Фонд" 1 391 488,00 грн основного боргу, 114 214,55 грн пені, 9 387,50 грн процентів річних, 46 347,01 грн збитків від інфляції, 2 3421,57 грн витрат по сплаті судового збору, 82 071, 85 грн судових витрат. У задоволенні зустрічного позову Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відмовлено. У задоволенні заяви третьої особи ТОВ "Фонд Ріелті Інвест" з самостійними вимогами щодо предмета спору відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 15/109-10 скасовано. Справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 15/109-10 рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 у справі № 15/109-10 залишено без змін.
ТОВ "Агро Фонд" звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 15/109-10 про стягнення судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій, у якій просило стягнути з Міністерства економіки України на користь ТОВ "Агро Фонд": 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та 6 000 грн. транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду апеляційної інстанції; 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та 5 000 грн. транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду касаційної інстанції.
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 15/109-10 (колегія суддів: Миханюк М.В. - головуючий, Саврій В.А., Коломис В.В.) заяву ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Міністерства економіки України на користь ТОВ "Агро Фонд" 25 000,00 грн - витрат на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції і 6 000,00 грн - транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду апеляційної інстанції та 25 000,00 грн - витрат на професійну правову допомогу у суді касаційної інстанції і 5 000,00 грн - транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду касаційної інстанції.
Не погоджуючись з додатковою постановою апеляційного суду, Міністерство економіки України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 15/109-10 та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Підставами для касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає пункти 1-4 ч.2 ст.287 ГПК України.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Міністерство економіки України вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч. 6 ст.129 та ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Як зазначає скаржник, приймаючи оскаржувану додаткову постанову, апеляційний суд не звернув увагу на істотні процесуальні порушення, допущені ТОВ "Агро Фонд" при зверненні з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, та не спростував доводи і аргументи Мінекономіки щодо невідповідності вказаної заяви обставинам справи, нормам чинного законодавства та викладеним у постановах Верховного Суду висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Так, заявник касаційної скарги наголошує, що заявлена ТОВ "Агро Фонд" сума витрат на професійну правову допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також сума транспортних витрат позивача істотно перевищують суму витрат на правничу допомогу, заявлену ТОВ "Агро Фонд" у позовній заяві як суму витрат, яку позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, а відтак, на думку скаржника, судом відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України мало бути відмовлено у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, при цьому твердження заявника щодо неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, не відповідають дійсності.
Водночас, Міністерство економіки України вважає, що апеляційним судом не будо враховано правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 13.10.2020 у справі № 922/306/19, щодо застосування ч. 6 ст. 129 ГПК України, та наполягає, що ТОВ "Агро Фонд" могло передбачити витрати на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду у даній справі.
Як стверджує скаржник, заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на професійну правничу допомогу є істотно завищеною, необґрунтованою та неспівмірною зі складністю відповідної роботи адвоката, її обсягом та витраченим часом.
При цьому, обґрунтовуючи свою позицію, Міністерство економіки України посилається на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.
Відзиви на касаційну скаргу Міністерства економіки України до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від учасників справи не надходили
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Міністерства економіки України, ТОВ "Агро Фонд", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частино 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, доводячи наявність понесених витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанцій, ТОВ "Агро Фонд" послалось на положення укладеного з Адвокатським бюро "Поліщук та партнери" Договору про надання правової допомоги від 28.05.2019, згідно з п. 3.3. якого вартість послуг за надання правової допомоги та представлення інтересів в суді апеляційної та касаційної інстанції, у випадку такої необхідності, буде визначатися додатком до цього договору.
Так, апеляційним судом досліджено та встановлено, що відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Додатку від 05.10.2020 № 1 до Договору від 28.05.2019, за консультування, підготовку всіх процесуальних документів (відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень по справі, заяв, клопотань, тощо та представлення інтересів товариства в суді апеляційної інстанції, клієнт зобов'язується сплатити адвокатському бюро 30 000,00 грн без ПДВ протягом трьох банківських днів, з моменту укладення даного додатку до договору.
Сторони погодили, що у випадку, якщо розгляд справи у суді апеляційної інстанції буде тривати понад 5 судових засідань, то за кожне шосте судове засідання клієнт зобов'язується сплачувати адвокатському бюро по 5 000 грн. за кожне судове засідання (п.п. 1.2. п. 1 Додатку від 05.10.2020 № 1 до Договору від 28.05.2019).
Підпунктами 1.3 і 1.4 п. 1 вказаного Додатку сторони визначили, що транспортні витрати сплачуються окремо, їх вартість становить 5 000 грн., які сплачуються клієнтом протягом трьох банківських днів, з моменту укладення даного Додатку. У випадку, якщо розгляд справи у суді апеляційної інстанції буде тривати понад 5 засідань, то за 6-те і кожне наступне судове засідання клієнт зобов'язується сплачувати транспортні витрати по 1 000 грн. за поїздку на 6-те та на кожне наступне судове засідання.
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката при первісному розгляді справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 41 000,00 грн ТОВ "Агро Фонд" подало копії наступних документів: додатку №1 від 05.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019, рахунку на оплату від 05.10.2020 на суму 35 000,00 грн, виписки/особового рахунку з 06.10.2020 по 06.10.2020 на суму 35 000,00 грн, рахунку на оплату за участь у 6-му судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду та компенсацію транспортних витрат від 04.03.2021 на суму 6 000,00 грн, оригінал детального опису робіт (наданих послуг).
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, інтереси ТОВ "Агро Фонд" представляла адвокат Котюк Т.А., яка у тому числі брала участь у судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 15.10.2020, 26.11.2020, 17.12.2020, 21.01.2021, 18.02.2021 та 03.03.2021.
На підтвердження понесених судових витрат на оплату послуг адвоката під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції на суму 15 000,00 грн. заявник подав також копію рахунку на оплату від 09.11.2021 на суму 15 000,00 грн, оригінал детального опису робіт (наданих послуг) та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 25.08.2021.
Під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції 05.10.2021, 26.10.2021 та 09.11.2021 брав участь представник ТОВ "Агро Фонд" - адвокат Поліщук В.А.
Разом з цим, вартість послуг за надання правової допомоги та представлення інтересів в суді касаційної інстанції ТОВ "Агро Фонд" та Адвокатське бюро "Поліщук та партнери" визначили у Додатку від 08.04.2020 № 2 до Договору від 28.05.2019, згідно з п.п. 1.1. п. 1 за консультування, підготовку всіх процесуальних документів (відзиву на касаційні скарги, письмових пояснень по справі, заяв, клопотань, тощо та представлення інтересів товариства в суді касаційної інстанції у справі №15/109-10, клієнт зобов'язується сплатити адвокатському бюро 50 000,00 грн без ПДВ протягом трьох банківських днів, з моменту укладення даного додатку до договору.
Сторонами передбачено, що у випадку, якщо розгляд справи у суді касаційної інстанції буде тривати понад 5 судових засідань, то за кожне шосте, та кожне наступне судове засідання клієнт зобов'язується сплачувати адвокатському бюро по 5 000,00 грн протягом трьох днів з моменту закінчення кожного судового засідання (п.п. 1.2. п. 1 Додатку від 08.04.2020 № 2 до Договору від 28.05.2019).
Підпунктами 1.3 і 1.4 п. 1 вказаного Додатку сторони узгодили, що транспортні витрати сплачуються окремо, їх вартість становить 5 000 грн без ПДВ, які сплачуються клієнтом протягом трьох банківських днів, з моменту укладення даного Додатку. У випадку, якщо розгляд справи у суді касаційної інстанції буде тривати понад 5 засідань, то за 6 і кожне наступне судове засідання клієнт зобов'язується сплачувати транспортні витрати по 1 000,00 грн за поїздку на 6-те та на кожне наступне судове засідання протягом трьох днів з моменту закінчення кожного судового засідання.
На підтвердження понесених витрат у суді касаційної інстанції на загальну суму 55 000,00 грн. ТОВ "Агро Фонд" було подано наступні документи: копію додатку № 2 від 08.04.2020 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019, оригінал рахунку на оплату від 08.04.2021 на суму 55 000,00 грн, копії виписки/особового рахунку з 26.05.2021 по 26.05.2021 на суму 55 000,00 грн, рахунку на оплату за консультування, підготовку усіх процесуальних документів та представлення інтересів ТОВ "Агро Фонд" у суді касаційної інстанції на суму 50 000,00 грн та компенсацію транспортних витрат від 08.04.2021 на суму 5 000,00 грн, оригінал детального опису робіт (наданих послуг) від 03.06.2021, ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2021.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Верховний Суд акцентує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Водночас, згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У справі, що розглядається, вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у судах апеляційної та касаційної інстанцій, апеляційний суд надав належну оцінку наведеним вище доказам, обставинам та аргументам ТОВ "Агро Фонд", дослідив заперечення Міністерства економіки України, перевірив, чи є розмір заявлених витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, чи відповідає він обсягу наданих адвокатських послуг, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Отже, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, врахувавши обставини справи та заперечення Міністерства економіки України, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений позивачем розмір понесених ним у судах апеляційної і касаційної інстанцій витрат на професійну правничу допомогу у зальній сумі 100 000,00 грн, є значно завищеним, водночас, вимога щодо відшкодування транспортних витрат на загальну суму 11 000,00 грн. доведена та документально обґрунтована.
Відтак, законним та обґрунтованими є рішення суду апеляційної інстанції про часткове задоволення заяви ТОВ "Агро Фонд" та стягнення з Міністерства економіки України на користь ТОВ "Агро Фонд" 25 000,00 грн - витрат на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції і 6 000,00 грн - транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду апеляційної інстанції та 25 000,00 грн - витрат на професійну правову допомогу у суді касаційної інстанції і 5 000,00 грн - транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду касаційної інстанції.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України).
Матеріали справи та встановлені апеляційним судом обставини свідчать про те, що при розгляді заяви ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат судом апеляційної інстанції правильно застосовано ч. 6 ст. 129 ГПК України, а доводи касаційної скарги щодо порушення названої норми не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
Разом з цим, аргументи Міністерства економіки України у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної додаткової постанови, які охоплюються підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про неврахування апеляційним судом висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13.10.2020 у справі № 922/306/19, від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, відхиляються колегією суддів, оскільки у справі, що розглядається, та в наведених заявником касаційної скарги справах, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Відтак, наведені Міністерством економіки України у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної додаткової постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень при розгляді заяви ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що додаткова постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 15/109-10 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -
Касаційну скаргу Міністерства економіки України залишити без задоволення.
Додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 15/109-10 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Огороднік К.М.