Справа № 129/1792/21
Провадження по справі № 3/129/26/2022
13.04.2022 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 23.09.2006 року Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягувався 21.09.2020 р., із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 10200 грн., з позбавленням прав керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 222578 від 18.06.2021 р., ОСОБА_1 , будучи особою яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, 18.06.2021 р. о 09:00 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсині Вінницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем «ІЖ ОДА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, але від проходження у встановленому законом порядку огляду для водія на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав її заперечив, подав письмове пояснення, про те що 17.06.2021 р. у вечірній час в м. Гайсині Вінницької області його зупиняли працівники поліції, поставивши за вину вчинення ним правопорушень, пов'язаних із відсутністю необхідних для керування водієм автомобіля документів (дійсного посвідчення водія, страхового полісу), та наступного дня на пропозицію поліцейських 18.06.2021 р. о 09:00 год. він з'явився до відділу поліції у м. Гайсині, де на нього незаконно склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, хоча 18.06.2021 р. він не керував автомобілем.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду письмове заперечення, за змістом якого вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП не визнав і заперечив в повному обсязі, та просив справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки 18.06.2021 р. працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р. про те, що він, ОСОБА_1 , нібито керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважає дії працівників поліції, які склали на нього адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності (протоколи, постанови, рапорти і при цьому на нього чинився фізичний, моральний та психологічний тиск, залякування та інше) неправомірними та такими, які грубим чином порушують його Конституційні права та інтереси, про що ним подавалась скарга, копію якої долучено до справи, - скарга на неправомірні дії працівників поліції від 21.07.2021 р.
Обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р., відносно нього, ОСОБА_1 не відповідають дійсності і спростовуються наявними в матеріалах справи поясненнями його та свідка, та іншими фактами, а саме:
- не доведено і не підтверджено жодними доказами керування ним, ОСОБА_1 транспортним засобом «ИЖ ОДА» реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- його, ОСОБА_1 свідчення і пояснення надані працівникам поліції, які склали на нього відповідний адміністративний матеріал слід вважати не інакше як складені під тиском;
- в матеріалах справи містяться свідчення свідка ОСОБА_2 , який зазначив, що 18.06.2021 р. о 09:00 год. керував транспортним засобом «ИЖ ОДА», реєстраційний номер НОМЕР_2 водій ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 ;
- відповідний адміністративний матеріал працівників поліції базується лише на сфабрикованих і отриманих під тиском на нього поясненнях і свідченнях і є таким, що складений з порушенням вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735, а тому є недійсним і не може бути належним доказом по зазначеній справі;
- жодних належних фото, відео доказів, свідків події, його відмови та складання відповідного адміністративного матеріалу відносно нього за ч.2 ст.130 КУпАП не має;
- направлення на огляд водія не виписувалось (Додаток 1), затверджений згідно Інструкцією Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735.
Окрім наведеного, неможливо визнати у якості належного доказу вини і наявний у матеріалах справи відеозапис поліцейського.
Із вказаного відеозапису неможливо зробити висновок щодо факту керування транспортним засобом особою що притягується до адміністративної відповідальності, присутності свідків на місці події, а також порядку проведення огляду і складання протоколу. Наведене, вказує на неналежність відеозапису вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення. Доказом не може бути відеозапис, який не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить часткову процесуальну послідовність оформлення матеріалів справи (Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8.02.2018 у справі № 760/3696/16-а.)
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Таким чином, допустимими та належними доказами у справі має бути підтверджено як факт керування особою транспортним засобом, так і перебування її в стані наркотичного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021р., як доказ вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не можна вважати достатнім та допустимим виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (л.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Відповідно до п.п. 2.2. Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 року № 3/02-15 «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» в протоколі про адміністративне правопорушення не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.
Пунктом 7 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення оголошується протокол про адміністративне правопорушення та досліджуються докази.
З наведених норм слідує, що у випадку виявлених розбіжностей між протоколом наданим поліцейським та матеріалами наданими до суду - такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст.254 КУпАП та порушенні законні права на захист.
Відповідно до п. 22 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Такі дії поліцейського дають підстави вважати, що ніякого правопорушення на місці не було і доказів цьому не має (відсутня подія та склад адміністративного правопорушення). При порушеному порядку притягнення до адміністративної відповідальності та порядку зібрання доказів, зокрема порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.
За вказаних обставин лише протокол є неналежним доказом у справі та не може свідчити про доведеність вини особи за ст. 130 ч.2 КУпАП.
Дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 129/1792/21 відносно нього за ч. 2 ст. 130 КУпАП і пояснень наданих суду, встановлено що 18.06.2022 р. він, ОСОБА_1 не керував взагалі ніяким транспортним засобом і не був водієм в розумінні термінів і норм встановлених правилами дорожнього руху України (п.1.10, п.2.5.)
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих, належних та допустимих доказів винуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Всі доводи можуть бути підтверджені наявними в матеріалах справи доказами і показами.
З урахуванням пояснень ОСОБА_1 , досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.2 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 4-6 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із нормативно-правовим актом, який на даний час в Україні регламентує порядок, питання та особливості щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння - Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 р. (далі Інструкція), визначено, що п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до пунктів 2-3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015р. № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КпАП.
Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до положень ст. 9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.4 розділу Х Особливостей оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
4. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5, ч. 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Досліджуючи та оцінюючи надані у справі докази суд дійшов таких висновків.
Допитаний у судовому засіданні у порядку ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 пояснив, що 18.06.2021 року приблизно о 08:00 год. ранку до нього ОСОБА_2 , зателефонував його знайомий ОСОБА_3 та поппросив, щоб ОСОБА_2 як водій відвіз його до райвідділку поліції у м. Гайсин, на належному ОСОБА_4 автомобілі ІЖ-Пікап з будкою темно-синього кольору, оскільки в ОСОБА_5 відсутнє посвідчення водія, йому не дали Тимчасовий талон. Він погодився допомогти, та у час 18.06.2021 року приблизно о 09:00 год. приїхали на автомобілі ОСОБА_1 «ІЖ ОДА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував він, ОСОБА_2 , до райвідділу поліції у м. Гайсин, після чого ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і пішов до поліції. Працівники поліції 18.06.2021 року приблизно о 09:00 год. цей автомобіль не зупиняли.
Доданий до протоколу один файл на DVD-RW диску із відеозаписом на якому відсутні число, місяць, рік та місце де проводилася відеозйомка, з оглянутого відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у не відомому приміщені, де останній сидів на стільці, позаду нього на стіні висить мапа, та навпроти ОСОБА_1 сидить особа чоловічої статті, яка задавала останньому запитання, а саме:
-прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць рік народження? - відповідь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-чи вживали наркотичні речовини на протязі останнього часу та під час керування транспортним засобом (однак особа не зазначає число, місяць, рік вживання наркотичних речовин)? - відповідь, так, вживав наркотичний засіб, - канабіс, вчора і сьогодні, керував транспортним засобом;
-чи готові пройти медичне освідування в Гайсинській ЦРЛ?, - відповідь, ні;
-вину свою визнаєте (однак не зазначено в чому вину ОСОБА_1 визнає)? - відповідь, так.
А тому файл на DVD-RW диску із відеозаписом є неналежними та недопустимими доказом, оскільки цей доказ отримано з порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме працівники поліції в порушення вимог п.4 розділу Х Особливостей оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не зафіксували шляхом відефіксації відмови водієм проведення огляду на місці зупинки автомобіля, а факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ІЖ ОДА», не зафіксоване, дата, час та рік відеозапису не зазначено, крім того на відеозапису не встановлено місце перебування ОСОБА_1 та не відомо (відсутні дані) про особу, яка ставила питання ОСОБА_1 , а саме прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада, звання особи, яка здійснювала відеозапис та опитувала ОСОБА_1 .
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім і належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Також, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р. не наведено ознак наркотичного сп'яніння передбачених, Інструкцією, відтак протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р. не може слугувати належним та допустимим доказом правопорушення. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р. вбачається, що даний протокол був складений 18.06.2021 р. о 09:00 год. про те, що: « ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом «ІЖ ОДА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився», про що вказано у запереченні.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222578 від 18.06.2021 р. відхиляються судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не визнає та заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 наполягав на своїй невинуватості, та вказував у своєму письмовому запереченні на порушення вимог законів та нормативних актів; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доданим до матеріалів справи документам надана оцінка як неналежним та недопустимим доказам, а матеріали справи не містять інших беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що ОСОБА_1 18.06.2021 р. о 09:00 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсині Вінницької області, повторно протягом року керував автомобілем «ІЖ ОДА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, але від проходження у встановленому законом порядку огляду для водія на стан сп'яніння відмовився, та за таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,
Постановив:
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП через відсутність в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: