65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"12" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3980/21
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стенкор” до Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” про стягнення заборгованості в загальному розмірі 55037,77 грн.;
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю"СТЕНКОР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державне підприємство "Одеський авіаційний завод", в якому просить господарський суд: про стягнення 55037,77 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №271/МТЗ-20 від 14.09.2020.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3980/21, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була вручена, що підтверджується поштовим повідомленням.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
07.02.2022 р. від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
22.02.2022 р., відповідач звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі у зв'язку зі сплатою суми боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 435 від 15.02.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2022 р. відкладено розгляд справи на 07 лютого 2022 р.
22.02.2022 р. від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, як з'ясовано судом, відповідачем - Державним підприємством “Одеський авіаційний завод” 15.02.2022 р. було сплачено суму заборгованості в розмірі 56949,77 грн., про що свідчить платіжне доручення № 435 від 15.02.2022 р. на суму 56949,77 грн.
При цьому господарським судом встановлено, що відповідно до вказаного платіжного доручення відповідачем було сплачено суму заборгованості в більшому розмірі, ніж заявлено до стягнення позивачем, оскільки у позовній заяві ТОВ “Стенкор” заявлено до стягнення з ДП “Одеський авіаційний завод” 55037,77 грн.
Враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем суми боргу за неналежне виконання умов договору № 271/МТЗ-20 від 14.09.2020 р. щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, вимоги позивача про стягнення боргу в заявленій сумі були фактично задоволені, суд доходить до висновку про відсутність предмета спору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги відсутність спору між сторонами по справі, що випливає з договору № 271/МТЗ-20 від 14.09.2020 р., господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю “Стенкор” позовом.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За положеннями ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та відповідач сплатив суму боргу після звернення позивача до суду із заявленим позовом, у зв'язку з чим предмет спору припинив існування внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред?явлення позову, та провадження у справі було закрито з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача.
Поряд з цим в описовій частині позову заявником зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, в т.ч. витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., при цьому позивачем вказано, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами понесення таких витрат буду подана до суду в подальшому у передбаченому ГПК України порядку. Так, в прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача всі понесені позивачем судові витрати.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Так, позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, у якому позивач попередньо визначив суму судових витрат у розмірі 10000,00 грн. на правову допомогу.
При цьому 07.02.2022 р. від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. - розмір гонорару та порядок його сплати, копію акту № 10 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.02.2022 р. за договором про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., копію розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (додатку № 1 до акту приймання-передачі № 10 від 02.02.2022 р.), копію рахунку-фактури № 10/02 від 02.02.2022 р.
Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги, укладеного 01 березня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стенкор” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” (адвокат), відповідно до умов п. 1.1 якого адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги обумовленого ним виду в інтересах останнього, в тому обсязі та на тих умовах, що передбачені і закріплені за взаємною згодою у цьому договорі, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також усі фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом своїх зобов'язань за даним договором.
Згідно п. 2.2 договору адвокат зобов'язується надавати правову допомогу клієнту компетентно і добросовісно (п.п. 2.2.1); із розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи (п.п. 2.2.2); використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги (п.п. 2.2.3); зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з яких клієнт звернувся до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних ним при здійсненні своїх професійних обов'язків (п.п. 2.2.4).
В п. 2.3 договору передбачено, що при наданні правової допомоги адвокат користується всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним, Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним кодексами України, Кодексом про адміністративне судочинство та іншими нормативними актами України. Обмеження прав і повноважень адвоката за цим договором не встановлено.
Пунктом 4.1 договору визначено, що клієнт зобов'язується сплатити адвокату за договором гонорар у розмірі та порядку, наведеному у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4.2 договору розмір гонорару може бути змінено за домовленістю сторін у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана. У разі недосягнення згоди між сторонами з цього питання дія договору припиняється з виконанням клієнтом вимог, передбачених п. 3.1.2 цього договору.
Умовами п. 6.1 договору визначено, що останній набуває чинності з дати укладення його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стенкор” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” (адвокат) укладено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., яким визначено вартість та порядок оплати правової допомоги (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту - ТОВ “Стенкор”. Так, п. 2 вказаного додатку визначена вартість послуг, а саме:
- підготовка претензії (за один документ) - 2000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь на відзив, зустрічний позов (в незалежності від витраченого часу) (за один документ) - 5000,00 грн.;
- підготовка інших процесуальних документів у господарській справі (клопотання, заяви і т.п.) (за один документ) - 1500,00 грн.;
- участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі (в незалежності від того чи відбулося судове засідання чи ні) (за 1 судове засідання) - 2500,00 грн.;
- гонорар успіху (сплачується клієнтом у випадку прийняття рішення на користь клієнта (повністю або частково) або закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду) - 10000,00 або 5-10 % від стягнутої суми.
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. - розмір гонорару та порядок його сплати, акт № 10 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.02.2022 р. за договором про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., додаток № 1 до акту № 10 від 02.02.2022 р. - розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. фіксований розмір адвокатських послуг за кожну надану послугу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наразі з доданого позивачем акту № 10 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.02.2022 р. за договором про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, вбачається, що для представництва інтересів позивача в господарському суді Одеської області по даній справі № 916/3980/21 Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” витрачено час на підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 55037,77 грн. - 5000,00 грн.
Також відповідно до п. 2 акту № 1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.01.2022 р. за договором про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн. без ПДВ.
Крім того, із додатку № 1 до акту приймання-передачі № 10 від 02.02.2022 р. - розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу вбачається, що Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” для представництва інтересів позивача надано правову допомогу наступного характеру: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 55037,77 грн. - 5000,00 грн.
Дослідивши та проаналізувавши зміст договору надання правової допомоги від 01.03.2021 р., вид правової допомоги, що надається адвокатом, а також акт приймання-передачі наданої правової допомоги, суд вказує наступне.
Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269; рішення у справі “Гімайдуліна і інші проти України” від 10.12.2009 р., рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015 р.). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, 22.02.2022 р. від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничу допомогу, в якому відповідач просив зменшити розмір витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги до 2000,00 грн. В обґрунтування поданого клопотання відповідач щодо стягнення 5000,00 грн. за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 55037,77 грн. вказує, що, по-перше, позивач у договорі не зазначив методику розрахунку (порядок обчислення), а саме - чи здійснюється розрахунок за надання правничої допомоги шляхом погодинної оплати чи закріпленої у договорі (додаткових угодах до нього) фіксованої вартості послуг, які будуть надані, по-друге, відповідач вважає заявлену вартість робіт, надмірною та недоведеною належним чином, так як жодного документу, який би підтверджував обсяг годин, витрачених на підготовку позовної заяви, заявлених у акті приймання-передачі правової допомоги, до суду позивачем надано не було, а відтак відповідач вважає за достатнє компенсацію у 2000,00 грн. за процесуальний документ, враховуючи, що вся позовна заява складає 5 сторінок, із яких нормативне обґрунтування займає 1,5 сторінки. При цьому відповідач зауважує, що дана справа про стягнення заборгованості у розмірі 55037,77 грн. не є складною справою, відноситься до категорії справ, що мають приватноправовий характер, не викликає публічного резонансу з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того, за ствердженнями відповідача, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та ГК України і великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Між тим відповідач вказує, що позивачем не надано ані детального опису робіт, ані обґрунтування доцільності та співмірності зазначеного обсягу витрат на професійну правничу допомогу.
Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об'єднанням послуг та їх вартісну оцінку.
Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн., заперечення відповідача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є неспівмірною зі складністю даної справи. Так, господарський суд зазначає, що підготовка і складання процесуального документу - позовної заяви не визначається вказаною у акті вартістю - 5000,00 грн. з огляду на те, що, по-перше, дана справа № 916/3980/21 про стягнення заборгованості у розмірі 55037,77 грн. не є складною справою, з огляду на що написання позовної заяви не потребує затрачування значної кількості часу та зусиль на її підготовку, а, по-друге, така позовна заява не є складною та обширною, її текст викладений всього на п'яти аркушах, що, знову ж таки, доводить те, що на її підготовку не потрібно багато часу та зусиль для адвоката.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням ціни позову, категорії спору, рівня його складності, тривалості розгляду справи, а також сплату відповідачем заборгованості під час розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 2000,00 грн., що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі.
Керуючись п.п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Провадження у справі № 916/3980/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стенкор” до Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” про стягнення заборгованості в загальному розмірі 55037,77 грн. закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
2. Стягнути з Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” (65121, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стенкор” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; код ЄДРПОУ 41557466) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000/дві тисячі/грн. 00 коп.
Ухвала складена 12.04.2022року та може бути оскаржена в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Літвінов