79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.04.2022 Справа № 914/220/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ-ЗАХІД», м.Соснівка Сокальського району Львівської області
про стягнення 22620,75 гривень заборгованості за договором поставки від 01.02.2019 №102649-04/19
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ-ЗАХІД», м.Соснівка Сокальського району Львівської області про стягнення 22620,75 гривень заборгованості за договором поставки від 01.02.2019 №102649-04/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.01.2022 справу №914/220/22 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №102649-04/19 від 01.02.2019 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 22620,75 грн, з яких: 17 605,06 грн - основний борг, 880,25 грн - інфляційні витрати, 366,88 грн - 3 % річних, 2 008,06 грн - пеня, 1 760,50 грн - штраф.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 17.01.2022 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901414404866 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (80193, Львівська обл., Сокальський район, м. Соснівка, вул. Львівська, 5/18) копія ухвали суду від 31.01.2022 про відкриття провадження у справі була ним отримана 09.02.2022.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обставини справи
01.02.2019 між Приватним акціонерним товариством «СОЛДІ І КО» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ-ЗАХІД» (Покупець) укладено Договір поставки №102649-04/19 (Договір), відповідно до п1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначив позивач у позовній заяві, на виконання договору постачальником були здійснені регулярні поставки у 2019-2021 роках. У 2021 році зі складу позивача відповідачу було відвантажено товар на загальну суму 17605,06 грн, що підтверджується видатковими накладними №5740 від 16.04.2021 на суму 3900,00 грн та №6217 від 23.04.2021 на суму 13705,06 грн. Факт отримання товару підтверджується підписом Луцківа I.P., представника за довіреністю №01 від 02 січня 2021 року.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 17 605,06 грн, 880,25 грн інфляційних витрат, 366,88 грн 3% річних, 2 008,06 грн пені, 1 760,50 грн штрафу.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №102649-04/19 від 01.02.2019.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладеними №5740 від 16.04.2021 на суму 3900,00 грн та №6217 від 23.04.2021 на суму 13705,06 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100 (сто) відсотків від вартості товару отриманого за видатковою накладною протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту одержання товару покупцем.
У свою чергу відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17 605,06 грн.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, відповідачем такі не докази не подані, про наявність таких суд не повідомлено.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 10.2. Договору за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3. Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 3 дні додатково сплачує штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплаченого вчасно товару.
Відповідно до п. 10.3 договору сплата стороною визначених цим договором та/або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору в повному обсязі.
Відповідно до пункту 14.4. договору сторони досягли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Сторони досягли згоди, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність тривалістю у три роки.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача 17605,06 грн основного боргу, 880,25 грн інфляційних витрат, 366,88 грн 3% річних, 2 008,06 грн пені, 1 760,50 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №178 від 20.01.2022.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В позовній заяві позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який поніс позивач та очікує понести в зв'язку з розглядом справи: сплата судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 2 481,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі: 10 000,00 гривень (складання та подачу позовної заяви до суду - 7 500,00 грн), а також витрати на професійну правничу допомогу у справі №914/3677/21 в розмірі 10 000,00 гривень та сплата судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у справі № 914/3677/21 в розмірі 227,00 гривень.
На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат позивачем до справи долучено копії Договору №23162981 про надання правової допомоги від 11.01.2019, Договору про внесення змін від 24.12.2019 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981, Додаткового договору №25550718 від 30.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981, Акту наданої правової допомоги від 17.11.2021 на суму 10000,00 грн, платіжного доручення №4423 від 18.11.2021 на суму 10000,00 грн, платіжного доручення №3216 від 18.11.2021 на суму 227,00 грн, Додаткового договору №25550718.1 від 10.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981, Акту наданої правової допомоги від 21.01.2022 на суму 7500,00 грн, платіжного доручення №140 від 21.01.2022 на суму 7500,00 грн.
Слід зазначити, що долучені до справи копії Додаткового договору №25550718 від 30.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981, Акту наданої правової допомоги від 17.11.2021 на суму 10000,00 грн, платіжного доручення №4423 від 18.11.2021 на суму 10000,00 грн, платіжного доручення №3216 від 18.11.2021 на суму 227,00 грн стосуються поданої Приватним акціонерним товариством «СОЛДІ І КО» заяви про видачу судового наказу у справі № 914/3677/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» суми основного боргу, штрафу, пені, інфляційних втрат, 3% річних за договором поставки №102649-04/19 від 01.02.2019.
Так, відповідно до Акту наданої правової допомоги від 17.11.2021 на суму 10000,00 грн Адвокат надав правову допомогу відповідно до додаткового договору від 30.10.2021 №25550718 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981 згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги: аналіз матеріалів справи, в тому числі і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмету - 5000,00 гривень, без ПДВ; складання та подача заяви про видачу судового наказу до суду - 5000,00 гривень, без ПДВ. Дані послуги щодо підготовки та подачі заяви про видачу судового наказу у справі №914/3677/21 оплачені згідно платіжного доручення №4423 від 18.11.2021 на суму 10000,00 грн. Платіжне доручення №3216 від 18.11.2021 на суму 227,00 грн долучене на підтвердження оплати судового збору за видачу судового наказу.
Вказані вище докази до уваги судом не приймаються, оскільки подані на підтвердження понесених судових витрат у справі №914/3677/21 про видачу судового наказу.
Разом з тим, з Акту наданої правової допомоги від 21.01.2022 на суму 7500,00 грн вбачається, що Адвокат надав правову допомогу відповідно до додаткового договору від 21.01.2022 №25550718.1 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 №23162981 згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги: складання та подача позовної заяви до суду - 7500,00 гривень, без ПДВ. На підтвердження оплати наданих послуг щодо підготовки та подання позовної заяви до суду позивачем долучено копію платіжного доручення №140 від 21.01.2022 на суму 7500,00 грн.
Відтак, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката за підготовку та подання позовної заяви у справі №914/220/22 на суму 7500,00 грн.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2481,00 грн судового збору та 7500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ-ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 25550718; 80193, Львівська обл., Сокальський р-н, місто Соснівка(пн), ВУЛИЦЯ ЛЬВІВСЬКА, будинок 5, квартира 18) на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» (код ЄДРПОУ 23162981; 04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 28/2) 17605,06 грн (сімнадцять тисяч шістсот п'ять гривень 06 копійок) основного боргу за Договором поставки №102649-04/19 від 01.02.2019, 880,25 грн (вісімсот вісімдесят гривень 25 копійок) інфляційних витрат, 366,88 грн (триста шістдесят шість гривень 88 копійок) 3% річних, 2 008,06 грн (дві тисячі вісім гривень 06 копійок) пені, 1 760,50 грн (одна тисяча сімсот шістдесят гривень 50 копійок) штрафу, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору та 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень) витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.04.2022.
Суддя Кидисюк Р.А.