Справа № 204/8979/21
Провадження № 3/204/167/22
23 лютого 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає у кв. АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
17 листопада 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2021 року справу передано у моє провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 249951 від 11 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , 11 листопада 2021 року о 19 годині 05 хвилин, перебуваючи за місцем свого мешкання у кв. АДРЕСА_1 , та знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, вчинив психологічне насильство, а саме: грубо виражався нецензурною лайкою , а також погрожував фізичною розправою, по відношення до своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заяв чи клопотань до суду не подавав, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Пунктом 4 Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» від 01 липня 2021 року, що набрав чинності 01 серпня 2021 року, у частині другій статті 268 КУпАП, якою визначено випадки обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, цифри «1732» виключено, а тому у даному випадку участь ОСОБА_3 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, що складений відносно неї за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
У своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» ЄСПЛ вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився з невідомих суду причин, що свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким, відповідно до вимог ст. 1 КУпАП, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття. У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 249951 від 11 листопада 2021 року; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 11 листопада 2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11 листопада 2021 року; протоколом серії АЗ № 185952 про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року.
Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
Вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате піддягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, вказані події мали місце 11 листопада 2021 року, таким чином на день розгляду справи спливли строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, доходжу висновку, що на ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення, оскільки на час розгляду справи в суді скінчився визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк на його накладення.
На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Суддя А.І. Приваліхіна