Справа № 204/8710/21
Провадження № 3/204/125/22
23 лютого 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає у буд. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
10 листопада 2021 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 015617 від 28 жовтня 2021 року зазначено, що 28 жовтня 2021 року о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Павлова буд. 21-а у м. Дніпрі, керував транспортним засобом Mitsubishi L200, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, що передбачене частиною першою цієї статті. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких письмових заяв та клопотань до суду не подав, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння або відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на зазначений стан.
Положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких визначено випадки обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містять ст. 130 КУпАП, а тому у даному випадку участь ОСОБА_1 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього за ч. 3 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
У своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» ЄСПЛ вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис у протоколі, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився. З огляду на те, що справа призначалася до розгляду 01 грудня 2021 року, 26 січня 2022 року та 23 лютого 2022 року, до суду останній не прибув з невідомих суду причин, що свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким, відповідно до вимог ст. 1 КУпАП, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття. У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 015617 від 28 жовтня 2021 року; диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28 жовтня 2021 року; карткою обліку адміністративного правопорушення від 13 липня 2021 року; карткою обліку адміністративного правопорушення від 27 липня 2021 року; рапортом поліцейського ДПП УПП в Дніпропетровській області Євдокімова С.
Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом'якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави із позбавленням права керування транспортним засобом, яке відповідно до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставини які пом'якшують або обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1, 130, 268, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь Держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.І. Приваліхіна