Справа № 202/3193/20
Провадження № 1-кп/202/62/2022
Іменем України
12 квітня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12020040410000023 від 09 січня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз:
- 25.02.2016 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.46, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 28.08.2019 року по відбуттю строку покарання;
ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпро, громадянин України, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпро, громадянин України, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий;
ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпро, громадянин України, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий;
ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянин України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимий;
ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.146, ч.3 ст.146, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263 КК України, -
В судовому засіданні прокурор, з посиланням на те, що обвинуваченим обраний запобіжний захід, який закінчується 15.04.2022 року, заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_15 - про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому у нічний час доби залишати постійне місце мешкання. Клопотання мотивоване тим, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового слідства та судом не змінилися, а застосування до обвинувачених жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання відносно обвинувачених мотивуючи це тим, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених законодавством.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_14 та ОСОБА_12 - ОСОБА_10 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, мотивуючи його тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України зменшились, а також те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_12 мають бойовий досвід та приймали участь в антитерористичній операції, у зв'язку з чим прагнуть захищати свою державу, у клопотанні захисник посилається на такі обставини, що в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Пунктом 2 Указу постановлено: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_7 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. У зверненні Президент України ОСОБА_17 від 28.02.2022 року наголосив, що кожен, хто може долучитися до боротьби з окупантами, повинен це робити. Також він наголосив, що в умовах воєнного стану учасники бойових дій, українці з реальним бойовим досвідом, будуть звільнені з-під варти. І зможуть компенсувати свою провину у найгарячіших точках війни.
Відповідно до доказів, які надані до клопотань захисника ОСОБА_14 та ОСОБА_12 мають реальний бойовий досвід, оскільки вони у період з 2014 по 2018 роки періодично брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_15 не заперечували щодо обрання останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинувачених перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
На час розгляду цього клопотання ризик можливості незаконного впливу на потерпілих, свідків у обвинувачених значно зменшився, оскільки допитано потерпілих та свідків, існування обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з урахуванням практики ЄСПЛ, перестає бути підставою для позбавлення свободи, тому суд зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК значно зменшились.
Суд вважає, що обмеження прав і свобод виправдовується суспільними інтересами, оскільки такі обмеження відповідають вимогам справедливості, є пропорційними та необхідними для цілей захисту конституційно значимих цінностей. При вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням законодавства про запобіжні заходи, суд виходячи з презумпції невинуватості дотримує баланс між публічними інтересами, пов'язаними із застосуванням заходів процесуального примусу, і важливістю права на свободу особистості.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризик переховування обвинувачених від суду та ризик продовження злочинної діяльності, тому суд вважає, що підстави для продовження строку тримання обвинувачених під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт і особисте зобов'язання, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку, оскільки тривалий розгляд справи перш за все обумовлений поведінкою сторони захисту, так захисники з різних підстав декілька разів не з'являлись в судове засідання на завчасно погоджену дату судового розгляду.
Доводи захисників про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисниками не наведено.
Щодо посилання захисника ОСОБА_10 на те, що обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_12 мають бойовий досвід та приймали участь у антитерористичній операції, у зв'язку з чим можуть привнести значний вклад у захист України, слід зазначити, що дані обставини не можуть бути підставою для зміни обвинуваченим запобіжного заходу, так як з урахуванням обставин інкримінованих їм кримінальних правопорушень, вищезазначені доводи не свідчать про наявність у обвинувачених перешкод або інших стримуючих факторів їх належної процесуальної поведінки.
Стан здоров'я обвинувачених, в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_16 , якому встановлено діагноз «Хронічний панкреатит», дозволяє їм утримуватись в установі попереднього ув'язнення.
Щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки саме такий запобіжний захід раніше забезпечував виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 10.06.2022 року, включно.
ОСОБА_15 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонити йому з 21:00 години до 06:00 години залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу суду.
Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.
Строк, на який покладено вищевказані обов'язки, визначити до 10.06.2022 року.
Обвинуваченому письмово (під розпис) повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
В задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного захисту обвинуваченим - відмовити.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий Юрій ШОФАРЕНКО
Судді
ОСОБА_18