Справа № 201/2175/22
Провадження № 2-о/201/70/2022
Іменем України
07 квітня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,
за участю заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Стасюка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 (заінтересована особа - Чечелівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) про встановлення факту, що має юридичне значення (про встановлення факту смерті особи),
01 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (заінтересована особа - Чечелівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (про встановлення факту смерті особи).
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумової О.С. від 04 квітня 2022 року відкрито провадження у справі(а.с. 20).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який станом на день смерті, на ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Шлюб між заявницею та ОСОБА_3 був зареєстрований 17 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області (актовий запис № 231). Вказана обставина підтверджується рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 жовтня 2018 року по цивільній справі № 425/2378/18.
ІНФОРМАЦІЯ_4 від шлюбу сторін народився ОСОБА_2 , про що 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, був зроблений відповідний актовий запис за № 76. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області.
Відповідно до судового рішення по цивільній справі № 425/2378/18 від 19 жовтня 2018 року, шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), який був зареєстрований 17 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 231, розірваний.
02 березня 2022 року після чергового етапу військової агресії Російської федерації проти України та повномасштабного наступну на міста України, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , помер від множинних метастаз та злоякісного новоутворення прямої кішки.
Після смерті ОСОБА_3 його рідна сестра - ОСОБА_5 , яка через агресію РФ вимушено мешкає у західному регіоні України, не змогла організувати похорон свого брата, у зв'язку з чим похованням померлого займалась заявниця.
05 березня 2022 року ОСОБА_3 був похований на Ліньовському кладовищі. При похованні були присутні 9 осіб, заявниця, її чоловік, її мати, спільний з померлим син та інші особи.
Оригінал лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 03 березня 2022 року, залишився у ритуальній конторі, яка займалася похованням ОСОБА_3 . Забрати документ за домовленістю повинна була ОСОБА_5 , як найближчий родич, але вона була відсутня в місті Рубіжному Луганської області, тому свідоцтво залишалося в ритуальній конторі.
Обстріли передмістя м. Рубіжне почалися ще 24 лютого 2022 року. Згодом артилерійські обстріли досягли і безпосередньо міста Рубіжне. З 05 березня 2022 року в місті стало небезпечно, оскільки скрізь траплялися постійні артилерійські та авіаційні обстріли. З 05 березня 2022 року заявниця з родиною вже не виходили з будинку, останній вихід був пов'язаний саме з похованням ОСОБА_3 .
Приблизно з 05 березня 2022 року м. Рубіжне частково було зайнято окупаційними військами РФ та проксі-військами так званої ЛНР. 13 березня 2022 року стався обстріл від якого постраждав будинок заявниці. Цього ж дня родина заявниці була змушена, зібравши речі, документи, під обстрілами виїхати до м. Дніпра. Як зазначає у поданій до суду заяві ОСОБА_1 , під час евакуації у своєму дворі вона особисто бачила військовослужбовців окупаційних військ РФ.
Через небезпеку для свого життя та здоров'я, заявниця не змогла забрати оригінал лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 03 березня 2022 року та довідку про причину смерті до форми № 106/у № 33 від 03 березня 2022 року. Але має фотокопії, які вона надала до органу державної реєстрації актів цивільного стану задля отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .
Встановлення факту смерті ОСОБА_3 необхідне для звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їх з ОСОБА_3 спільного сину - ОСОБА_2 , пенсії по втраті годувальника.
Наявна у заявниці фотокопія лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 03 березня 2022 року та довідки про причину смерті не прийняті Відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Вказана обставина підтверджується тим, що Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) була надана письмова відмова у реєстрації факту смерті (за вих. № 478/20.21-22 від 01 квітня 2021 року) померлого із посиланням на те, що заявником не пред'явлено документи, які можуть бути підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 та які визначені діючим законодавством.
Заявниця звернулась до суду з даною заявою з метою захисту прав та законних інтересів її з ОСОБА_3 сина, які пов'язані із виникненням у дитини права на спадкування спадщини, яка залишилися після смерті ОСОБА_3 та можливість призначення та отримання пенсії по втраті годувальника.
Можливість прийняття спадщини через орган нотаріату та взагалі оформлення спадкових прав тісно пов'язані з державною реєстрацією смерті ОСОБА_3 , проведення якої повинне бути вчинено компетентним органом виконавчої влади України.
Окрім цього, до досягнення дитиною 16-річчя проблематичним є порядок перетину ним лінії розмежування та державного кордону без свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце народження: місто Рубіжне Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Рубіжне Луганської області, у віці 33 років. На час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Заявниця та її представник - адвокат Стасюк В.О. (діє на підставі договору № б/н від 31.03.2022р. - а.с. 18 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1131069 від 01.04.2022р. - а.с. 16) в судовому засіданні подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення (про встановлення факту смерті особи) підтримали у повному обсязі та наполягали на її задоволенні.
Заявниця ОСОБА_1 і її представник адвокат Стасюк В.О. подали до суду заяву, в якій просив суд, після оголошення перерви в судовому засіданні, продовжити розгляд справи без його участі та фіксування судового процесу технічними засобами. Заявлені вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 41).
Представник Чечелівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи (а.с. 27).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи, після оголошення перерви у судовому засіданні, здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши заявницю, у т.ч. допитану у якості свідка, свідка, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 частини 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є колишньою дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який станом на 02 березня 2022 року (день смерті) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11 - 12).
Шлюб між заявницею та ОСОБА_3 був зареєстрований 17 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області (актовий запис № 231), що підтверджується рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 жовтня 2018 року по цивільній справі № 425/2378/18, яким шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), зареєстрований 17 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 231, розірваний. (а.с. 13).
Від шлюбу з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , про що 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, був зроблений відповідний актовий запис за № 76. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, батьком записаний ОСОБА_3 (а.с. 8).
Кровне споріднення сина заявниці з ОСОБА_3 підтверджується наступними документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ;
- судовим рішенням по цивільній справі № 425/2378/18 від 19 жовтня 2018 року, відповідно до якого шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), який був зареєстрований 17 вересня 2011 року, актовий запис № 231, розірваний. Окрім іншого, цим судовим рішенням була встановлена та обставина, що від цього шлюбу з ОСОБА_3 заявниця має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Кровне споріднення заявниці із сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наступними документами, копії яких наявні в матеріалах справи:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ;
- судовим рішенням по цивільній справі № 425/2378/18 від 19 жовтня 2018 року, відповідно до якого шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), який був зареєстрований 17 вересня 2011 року, актовий запис № 231, розірваний. Окрім іншого, цим судовим рішенням була встановлена та обставина, що від цього шлюбу з ОСОБА_3 заявниця має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по містах Рубіжне та Хрустальний Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 08 серпня 2020 року було зареєстровано шлюб, актовий запис № 93 (а.с. 7).
02 березня 2022 року ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , помер. Причиною його смерті є: множинні метастази та злоякісне новоутворення прямої кішки. Вказаний факт підтверджується копіями лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 03 березня 2022 року та довідкою про причину смерті (а.с. 14).
Допитана під час розгляду заяви у якості свідка заявниця ОСОБА_1 підтвердила викладені у заяві факти, додатково вказавши, що її колишній чоловік ОСОБА_3 помер, знаходячись свого друга. Батьки ОСОБА_3 на цей час померли. По смерть повідомила цивільна дружина ОСОБА_3 . Похованням займалася сестра померлого ОСОБА_5 . Заявниця готувала речі померлому для поховання, відвезла їх до ритуальної служби. 05 березня 2022 року ОСОБА_3 поховали. ОСОБА_1 та інші родичі були на похоронах. Все було дуже швидко, оскільки навколо були обстріли. ОСОБА_1 представила фотографії померлого (а.с. 31-31).
Допитаний під час розгляду заяви у якості свідка чоловік заявниці - ОСОБА_6 надав свідчення про те, що він знав померлого ОСОБА_3 за життя. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у свого друга, дружина збирала померлому речі для поховання. 05 березня 2022 року ОСОБА_3 поховали. Свідок був на похоронах особисто. Підтвердив особу ОСОБА_3 на наданих до огляду судом фотографіях, які представлені були ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Порядок встановлення факту смерті та її причин, встановлений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженою наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року № 545.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання (ч. 3 ст. 17 Закону).
Отже, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року за № 3307/5) (зі змінами), підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р. за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р. за № 1150/13024:
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть:
г) рішення суду про оголошення особи померлою:
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Одночасно п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-УІІ від 20.10.2014р. передбачає, що внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування. Підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (за формою № 106/о) або фельдшерська довідка про смерть (за формою № 106-1/о) та інше, що видаються закладами охорони здоров'я.
Наявні в матеріалах справи копії лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 03 березня 2022 року та довідки про причину смерті№ 33 від 03 березня 2022 року підтверджують той факт, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).
Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) була надана заявниці письмова відмова у реєстрації факту смерті (за вих. № 478/20.21-22 від 01 квітня 2021 року) померлого із посиланням на те, що ОСОБА_1 не пред'явлено документи, які можуть бути підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 та які визначені діючим законодавством (а.с. 15).
Заявниця ОСОБА_3 і її неповнолітній син ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами з м. Рубіжного Луганської області до м. Дніпра, що підтверджується відповідними довідками УСЗН від 2803.2022р. (а.с. 6,10).
Відповідно до п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, якщо від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відповідно до роз'яснень п. 13 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Згідно з п. 18 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органі, а є лише підставою для їх одержання. Згідно з п. 9 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.
Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Встановлення факту смерті ОСОБА_3 необхідно заявниці для проведення державної реєстрації його смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку та вирішення в подальшому питання щодо призначення пенсії по втраті годувальника та вступу до спадщини, оформлення належним чином спадщини тощо.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За викладених обставин, суд вважає можливим заяву задовольнити та встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце народження: місто Рубіжне Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Рубіжне Луганської області, у віці 33 років від множинних метастаз та злоякісного новоутворення прямої кішки (смерть ОСОБА_3 настала за адресою: АДРЕСА_4 ), з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Таким чином обставини заяви про встановлення юридичного факту (факту смерті) знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, доведені, а тому заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 18 Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 15 від 25.05.1998р.) при постановлені рішення в справах про встановлення фактів, розподіл судових витрат не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 317 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 (заінтересована особа - Чечелівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) про встановлення факту, що має юридичне значення (про встановлення факту смерті особи) - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце народження: місто Рубіжне Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Рубіжне Луганської області, у віці 33 років, від множинних метастаз та злоякісного новоутворення прямої кішки (на час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.
Рішення допустити до негайного виконання. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили. після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.С. Наумова