Справа № 201/8187/21
Провадження № 2/201/485/2022
Іменем України
28 березня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємець ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради (третя особа - ОСОБА_4 ) про стягнення коштів,
06.08.2021р. (згідно штампу на поштовому конверті - а.с. 16) ОСОБА_5 звернулпся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду із позовом до ФОП ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради про стягнення коштів, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (а.с. 1 - 3).
Ухвалою судді Наумової О.СС. від 13.08.2021р. позовну заяву залишено без руху та позивачці наданий строк на усунення її недоліків (а.с. 19).
Після усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору (а.с. 20 -22) ухвалою судді від 20.09.2021р. відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання (а.с. 23).
Підготовче засідання у справі закрите 15.02.2022р. та справа призначена до розгляду в судове засідання (а.с. 137).
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011р. по справі № 2-9480 вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорта від 24.10.2016р. до будинку прилягає земельна ділянка, що також підтверджується листом Дніпропетровського МБТІ від 23.02.2020р. Позивачці стало відомо про те, що 02.10.2019р. на дану земельну ділянку на підставі рішення Дніпровської міської ради від 25.09.2019р. № 135/48 зареєстроване право власності за ОСОБА_2 . Відповідно до витягу з державного земельного кадастру проект землеустрою готувала ФОП ОСОБА_3 .
Земельна ділянка приватизована не була, для продажу домоволодіння необхідний кадастровий номер. На будь-які дії відносно житлового будинку позивачка надала довіреність колишньому чоловіку ОСОБА_4 , який з метою отримання кадастрового номера для продажу земельної ділянки звернувся до землевпорядників, з якими 10.07.2019р. виїхав до земельної ділянки. Коли вони виконували свою роботу, у нього з мешканкою будинку по АДРЕСА_2 відбулася розмова, в результаті якої з'ясувалося, що ОСОБА_2 збирається приватизувати земельну ділянку, на якій знаходився будинок позивачки. ОСОБА_4 повідомив, що такі дії суперечать закону, ділянку буде відчужуватися.
ОСОБА_4 підготував нотаріально посвідчену заяву, в якій повідомив про незаконну приватизацію земельної ділянки, направив її до міської ради і ОСОБА_2 . Відповіді не отримав.
24.11.2019р. позивачка дізналася, що рішенням міської ради від 25.09.2019р. № 135/48 земельну ділянку у районі АДРЕСА_3 передано у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином міська рада, попри попередження про неможливість та незаконність приватизації вчинила відповідну дію.
Посилаючись на норми ст. 120 ЗК України, вважала, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_4 в межах, зазначених у технічному паспорті та в архівній справі БТІ перешила до позивачки разом з переходом права власності на будинок. Тому на підставі ст.ст. 1190, 1192 ЦК України, ураховуючи те, що згідно із витягом про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2020р. її нормативно-грошова оцінка складає 682 092,08 грн., просила стягнути вказану суму солідарно із відповідачів - ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. 13.10.2021р. надала відзиви на позовну заяву (а.с. 26-27), у якому зазначила, що на спірній земельній ділянці був відсутній житловий будинок (ще до початку процедури відведення земельної ділянки), якій, за твердження позивачки їй належить. Спірного будинку взагалі не існує як мінімум з 2003 року. На момент державної реєстрації речових прав на житловий будинок його не існувало. Земельна ділянка законно передана у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпровської міської ради від 25.09.2019р. № 135/48., яке ніким не оскаржувалося і не скасоване. На законних підставах створений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і присвоєно кадастровий номер 1210100000:03:163:0005. Земельна ділянка законно набута ОСОБА_2 .
Вважала, що вимоги про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 682092,08 грн. (грошової оцінки земельної ділянки) не є матеріальною шкодою згідно із законом (за неіснуючий будинок), причинний зав'язок відсутній. Просила відмовити у задоволені позовних вимог.
Відповідачка ФОП ОСОБА_3 також позовні вимоги не визнала. 01.12.2021р. представник відповідачки - адвокат Скочко О.А. (діє на підставі ордеру від 01.11.2021р. - а.с. 92) надала відзиви на позовну заяву (а.с. 107 - 108), у якому зазначила, що дійсно, до неї звернулась ОСОБА_2 з проханням виготовити проект землеустрою відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 балки. Підставою для такого звернення було рішення Дніпровської міської ради № 482/31 від 25.04.2018р. «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) громадянам у місті Дніпрі (14 осіб)».
ФОП ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою, проведені землевпорядні роботи, встановлені межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 балка на місцевості, під час яких встановлено відсутність на земельній ділянці будь-яких будівель і споруд, що чітко видно на геодезичній зйомці, публічній кадастровій мапі та з інших документах (актах та ін.). При цьому, ані позивачки, ані її колишнього чоловіка в актах, складених при встановленні меж, не зазначені, оскільки вони жодного відношення до земельної ділянки ОСОБА_2 не мають, їх земельна ділянка (якщо така є) не межує і земельною ділянко ОСОБА_2 , а тому підстав для погодження меж із позивакою та її колишнім чоловіком не було.
ОСОБА_2 02.03.2018р. подавала клопотання до Дніпровської міської ради про виготовлення проекту землеустрою, у якому вказувала, що земельна ділянка була вільна від забудови. В подальшому, виготовлений ФОП ОСОБА_3 проект погоджено низкою державних органів.
Станом на день державної реєстрації за позивачкою житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , його на відведеній ОСОБА_2 земельній ділянці не було. У витязі про реєстрацію немає відомостей про технічний паспорт, тобто, він не був наданий реєстратору. Не було житлового будинку і станом на 2019 рік, коли Дніпровською міською радою було передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 , відповідних доказів позивачкою не представлено.
Звернула увагу, що у наданому на запит приватного нотаріуса Златової Н.А. листі КП «ДМБТІ» ДМР № 2409 від 25.02.2020р. зазначено про рішення суду стосовно ОСОБА_6 , а не позивачки. Площа земельної ділянки не співпадає з розміром земельної ділянки, зареєстрованою за ОСОБА_2 .
Позивачкою не надано доказів того, що спірна земельна ділянка була надана їй, або іншій особі (попередньому власнику домоволодіння) у користування, тому позивачка безпідставно вважає себе землекористувачем. Не погодилася із правовими підставами позову, у т.ч. підставами відшкодування шкоди. Просила відмовити у задоволенні позову.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялася неодноразово належним чином. У поданій 26.10.2021р. заяві просила справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримала (а.с. 89).
Представник відповідачки - ОСОБА_2 - адвокат Поршик М.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 03.02.2022р. і ордеру від 03.02.2022р. - а.с. 127 - 129) в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив (а.с. 139).
Представник відповідачки - ФОП ОСОБА_3 - адвокат Скочко О.А. (діє на підставі ордеру від 01.11.2021р. - а.с. 92-93) в судове засідання 23.03.2022р. надала заяву, у якій просила справу слухати без її участі, у задоволенні позовних вимог відмовити, підтримала доводи, викладені у відзиві (а.с. 140).
Представник відповідача - Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, прийшов до таких висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
З матеріалів справи установлено, що згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011р. по справі № 2-9480 за позивачкою ОСОБА_7 зареєстроване право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,5 кв.м, житловою - 27,3 кв.м, опис: житловий будинок - літ А-1 з прибудовою - літ. а-1, сарай - літ. Б, споруди № 1-3 (а.с. 7).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:03:163:0005, площею 0,0787 Га (а.с. 6).
Відповідно до виготовленого на запит ОСОБА_4 . Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 31.01.2020р., вартість земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 балки, кадастровий номер 1210100000:03:163:0005, площею 787 кв.м. становить 682092,08 грн. (а.с. 10).
На запит приватного нотаріуса Дніпровського МНО Златової Н.А. листом Дніпровського МБТІ від 25.02.2020р. № 2409 повідомлено, що станом на 31.12.2012р. в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_4 містяться відомості про право власності, що належить гр. ОСОБА_8 - на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.1994р., посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 2-6079, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДМР та записано в реєстрову книгу № 105 за реєстровим № 144.
Щодо опису нерухомого майна, КП «ДМБТІ» ДОР надано ксерокопію технічної документації, на дату останньої інвентаризації, проведеної в 1994р., яка знаходиться в інвентаризаційній справі на вищезазначене нерухоме майно. Домоволодіння складається з: літ. А-1-житловий будинок (рік побудови-1937), літ. Б-сарай (рік побудови-1937), № 1,2,3-споруди. Житловий будинок літ. А-1 складається з: 1-сіни, 2-сарай, 3,4-житпові, загальна площа житлового будинку складає-38,5 кв.м., житлова-27,3 кв.м.
Станом на дату останньої поточної інвентаризації проведеної 1991р., розмір земельної ділянки складає 819 кв.м. (схематичний план земельної ділянки додано - а.с. 9 зворот).
Повідомлено, що в матеріалах інвентаризаційної справи міститься ксерокопія рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011р., яким визнано за гр. ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно за вищезазначеною адресою, реєстрація в КП «ДМБТІ» ДМР не проводилась (а.с. 9).
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що дійсно рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011р. по праві № 2- 9480/2011 рік, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , третя особа комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності на нерухоме майно, визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно: житловий будинок з господарчими і побутовими спорудами загальною площею 38.5 кв. м., житловою площею 27.3 кв. м., розташований в АДРЕСА_4 , що складається з житлового будинку літ. А-1, сараю літ. Б та споруд літ. № 1-3.
Зі змісту рішення встановлено, що ОСОБА_6 14.09.2011р. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно. Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 вересня 1994 року ОСОБА_8 належав будинок АДРЕСА_4 , після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вказане нерухоме майно успадкувала її дочка ОСОБА_9 .. В 2009 році відповідачка з метою поліпшення своїх житлових і побутових умов вирішила провести роботи по реконструкції і переплануванню вказаного домоволодіння, для чого 30 вересня 2009 року уклала з позивачкою договір підряду на вказані роботи. Ці роботи позивачка повинна була зробити за свій рахунок, а відповідачка повинна була прийняти ці роботи і провести повний розрахунок, в разі не виконання умов договору відповідачкою право власності на вказаний будинок переходить до позивача. Остання виконала всі передбачені договором роботи за свій рахунок і надала відповідачці акт виконаних робіт та запропонувала розрахуватися з нею в повному обсязі, відповідачка акт від 28 лютого 2010 року підписала і погодилася з ним, але розрахунок не провела, тому зараз позивачка вважає, що право власності на вказаний будинок повинні перейти до неї, але це право власності не визнається і не зареєстровано. Виник спір, який в добровільному порядку не вирішено і позивач вимушена була звертатися з позовом до суду.
Судом встановлено, що перепланування з реконструкцією будов домоволодіння АДРЕСА_4 позивачем проведено у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, вищезазначені будови збудовано було проведено в межах наданої і займаної земельної ділянки на підставі умов договору, тому визнання за позивачем права власності на об'єкти самочинного будівництва не порушує прав фізичних та юридичних осіб. Проведене будівництво не порушує права інших співвласників і власників сусідніх будинків, відповідач фактично не заперечує проти визнання права власності.
Враховуючи вказане, суд визнав за визнати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно: житловий будинок з господарчими і побутовими спорудами загальною площею 38.5 кв. м., житловою площею 27.3 кв. м., розташований в АДРЕСА_4 , що складається з житлового будинку літ. А-1, сараю літ. Б та споруд літ. № 1-3.
Як вказує позивачка, 02.10.2019р. на земельну ділянку під будинком на підставі рішення Дніпровської міської ради від 25.09.2019р. № 135/48 зареєстроване право власності за ОСОБА_2 .
Згідно із представленим позивачкою витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування - 24.01.2020р., заява ОСОБА_4 ) зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:163:0005, розташована у АДРЕСА_1 балки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0787 га, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.08.2018р. виготовлений ФОП ОСОБА_3 (а.с. 8).
Позивачка вказує у позові, що видавала довіреність ОСОБА_4 для отримання кадастрового номера для продажу земельної ділянки, звернувся до землевпорядників.
До позову позивачка надала копію довіреності від 01.02.2019р., посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А. за № 1341, з якої видно, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси з питань розпорядження (продавати) за ціну та на умовах на його розсуд належним їй на праві приватної власності нерухомим майном в цілому або будь-якою його часткою, а саме: будинком АДРЕСА_4 та/або домоволодінням АДРЕСА_5 та земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,1 га., кадастровий номер якої: 1210100000:08:825:0070, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та/або подарувати вищезазначене нерухоме майно на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).
Позивачка вважає, що ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку під будинком, користувачем якої є позивачка, порушивши таким чином першочергове право позивачки на користування земельною ділянкою, право на її приватизацію.
ОСОБА_4 надано посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А. заяву, в якій ним повідомлено «тих, кого це стосується за належністю», про те, що він є представником ОСОБА_1 , власниці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , якій належить їй на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011 року по справі 2-9480 (витяг з державного^ реєстру речових прав на нерухоме майно та копія судового рішення додається).
Вищезазначений будинок, розташований на неприватизованій земельній ділянці розміром 0,0787 га, кадастровий номер 1210100000:03:163:0005.
Як стало відомо існує проект рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 » (копія проекту рішення додається).
Постилався на ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:163:0005 знаходиться в постійному користуванні власниці житлового будинку, тому будь-які дії направлені на передачу зазначеної земельної ділянки іншим особам суперечать інтересам та волі власниці житлового будинку та буде посяганням на її право власності з усіма відповідними правовими наслідками. Про результат розгляду даної заяви, просив повідомити у встановленій законом формі та строк на адресу АДРЕСА_6 (а.с. 11).
Заява направлена на адресу Дніпровської міської ради і ОСОБА_2 (а.с. 12 - 14).
Із наданих відповідачкою доказів установлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 25.09.2019р. № 135/48 «Про передачу земельної ділянки у районі АДРЕСА_3 у власність ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , клопотання ОСОБА_2 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП ОСОБА_3 , та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передати земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 0,0787 га (кадастровий номер 1210100000:03:163:0005), у власність гр. ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_3 балки за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) (а.с. 28).
ОСОБА_2 02.03.2018р. звернулася до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі АДРЕСА_2 , у якій вказала, що земельна ділянка вільна від забудови (а.с. 35).
На замовлення ОСОБА_2 інженером-геодезистом ФОП ОСОБА_11 виконані роботи з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 56 - 74). Складений акт встановлення (відновлення) та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.08.2018р., з якого видно, що суміжним користувачем є ОСОБА_12 (а.с. 61). Межі земельної ділянки узгоджені із ОСОБА_12 (а.с. 63), 13.06.2018р. підписаний акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (а.с. 68-69).
На замовлення ОСОБА_2 (договір від 13.06.2018р.) інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 29 - 57).
Згідно із описом меж, земельна ділянка межує від А до Б - пров. Крута балка, від Б до А - ( ОСОБА_13 ) (а.с. 43, 45), земельна ділянка має де-які обмеження у використані, де знаходяться охоронна зона навколо інженерних комунікацій (а.с. 45, 46, 47, 48, 49).
Проект погоджений інженерно-геологічним висновком КП «Гідроспоруди» ДМР від 08.10.2018р. № 1373 (а.с. 82), Містобудівним висновком від 05.11.2018р. № 14/27-1544 Департамента по роботі з активами Головного АПУ (а.с. 78-79), складений висновок про розгляд проекту землеустрою від 06.04.2019р. № 4538/0/82-19 без зауважень, також 16.04.2019р. проект погоджений ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 29).
У проекті землеустрою, інших землевпорядних документах відсутні відомості про те, що на відведеній ОСОБА_2 земельній ділянці наявні будівлі, споруди.
Одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимі докази). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачкою жодними доказами не доведено, що ОСОБА_2 якимось чином порушені права ОСОБА_1 на земельну ділянку під будинком по АДРЕСА_1 .
По-перше, суд критично ставиться до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.03.2020р., відповідно до якого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксаною Валеріївною 22.03.2019р. зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2011р. за № 2-9480, згідно із яким право власності визнано зовсім за іншою особою - ОСОБА_6 . При цьому, жодним чином ОСОБА_1 у цьому рішенні не фігурує, не як учасник справи, не як особа, яка мала якесь юридичне відношення до вказаного нерухомого майна.
По-друге, з копії довіреності від 01.02.2019р., посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського МНО Златовою Н.А. за № 1341, видно, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси з питань розпорядження будинком АДРЕСА_7 та земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер якої: 1210100000:08:825:0070, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 15). Таким чином, твердження позивачки у позові взагалі є суперечливими стосовно того, що вона бажала реалізувати право на розпорядження чи то набуття права власності на спірну земельну ділянку - площею 0,0787 га (кадастровий номер 1210100000:03:163:0005) за адресою ОСОБА_14 , оскільки у довіреності вказані інший номер земельної ділянки, інша площа, інший номер домоволодіння. У листі Дніпровського МБТІ від 25.02.2020р. № 2409 вказано, що станом на дату останньої поточної інвентаризації проведеної 1991р., розмір земельної ділянки складає 819 кв.м. (а.с. 9 зворот), натомість позивачка не надала жодних відомостей про земельну ділянку під будинком за адресою АДРЕСА_1 , а вказує, що ОСОБА_2 нібито незаконно її приватизувала.
По-третє, позивачкою взагалі не доведено, що спірна земельна ділянка - 1210100000:03:163:0005, яка належить відповідачці ОСОБА_2 , дійсно знаходиться під будинком позивачки, або перетинаються межі земельних ділянок тощо.
По-четверте, позивачкою не обґрунтовано пред'явлений позов до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 , якою виконаний проект землеустрою, оскільки жодним чином права позивачки не порушені інженером-землевпорядником. Як і необґрунтовано заявлені вимоги до Дніпровської міської ради про стягнення шкоди, адже жодне рішення міської ради позивачка не оскаржує.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Разом із тим, позивачкою не представлено суду жодних відомостей про попереднього власника земельної ділянки, від якого вони має набути право власності у порядку ст. 120 ЗК України.
Не обґрунтовані вимоги й про стягнення солідарне з усіх відповідачів вартості нормативної грошової оцінки в розмірі 682092,08 грн. земельної ділянки, яка належить відповідачці ОСОБА_2 на законних підставах. Жодної протиправної поведінки у діях відповідачів судом не встановлено, що виключає підстави відшкодування матеріальної шкоди.
Варто відзначити про безпідставність залучення позивачкою у якості третьої особи без самостійних вимог предмет спору ОСОБА_4 . Так, відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 є лише представником ОСОБА_1 за довіреністю на вчинення від її імені та в її інтересах відповідних дій щодо нерухомого майна. Однак жодних юридичних прав стосовно спірної земельної ділянки ОСОБА_4 не має. Тому його залучення лише формально суперечить приписам ч. 1 ст. 53 ЦПК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати з відповідачів не стягуються.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємець ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради (третя особа - ОСОБА_4 ) про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 07 квітня 2022 року.
Суддя Наумова О.С.