Справа № 326/2453/21
провадження № 1-і/175/10/22
13 квітня 2022 року Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021082340000165 від 07 жовтня 2021 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця УРСР, Запорізька область Приморський район, с. Єлизаветівка, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,-
У провадженні Приморського районного суду перебуває кримінальне провадження №12021082340000165 від 07 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 08.04.2022 року надійшло клопотання Бердянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке у зв'язку зі зміною територіальної підсудності судових справ Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, в умовах воєнного стану, в порядку встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, передано судді ОСОБА_1 для розгляду по суті.
Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 01.03.2022 (головуючий суддя ОСОБА_6 ) під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на 60 днів, до 29.04.2022.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила суд клопотання задовольнити і продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , так як ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при обранні та продовженні даного виду запобіжного заходу не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а отже, може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, у зв'язку із чим, просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, належним чином не повідомлені, оскільки, перебувають в м. Приморськ Запорізької області, яка перебуває під окупацією військ Російської Федерації та на теперішній час не мають змоги приймати участь в судовому засіданні.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 просила ухвалити рішення на розсуд суду.
У зв'язку з відсутністю в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» Кіровоградської області технічної можливості участь обвинуваченого в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» Кіровоградської області не було можливим.
Вислухавши думки прокурора та захисника, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, суд доходить до наступних правових висновків.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05:30 години 26 березня на 30 діб (до 24 квітня включно).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII - далі Закон, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно статті 10 Закону, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Статтею 12-2 Закону визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує, що при вирішенні питання… продовження запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами з'ясування обставин злочину і особи… обвинуваченого.
Судом встановлено, що під час судового провадження через встановлення ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою, останній раз до 29.04.2022 року.
Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу цього строку, враховуючи, що вищезазначені ризики продовжують існувати та є реальними, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим.
Ці ризики не дозволяють застосувати до ОСОБА_5 альтернативні (інші) види запобіжних заходів, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка наразі є окупованою військами Російської Федерації, не має постійного офіційного місця роботи та сталого заробітку, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, тобто може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Частиною 6 ст. 615 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
У відповідності до положень КПК України суд позбавлений можливості забезпечити участь обвинуваченого у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію Російської Федерації, тому у даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у випадку визнання винуватим, не є самостійною підставою для утримання його під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду (рішення у справі «Ілойков проти Болгарії»).
Таке судове рішення у повній мірі буде відповідати вимогам як національного, так і європейського законодавства, тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття особи під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді… (рішення у справі «Хайредінов проти України»).
Виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що розгляд справи з об'єктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку, а також дані про особу ОСОБА_5 , суд вважає реальною наявність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів дізнання та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується, що були підставою для обрання запобіжного заходу, які до цього часу не відпали і не зменшилися, що не дозволяє суду застосувати альтернативні види запобіжних заходів, а тому суд вважає необхідним продовжити його дію на час судового розгляду на 60 днів, а саме до 11 червня 2022 року.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369, 372, 376, 392, 615 КПК України, -
Клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 11 червня 2022 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» Кіровоградської області».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1