Справа № 172/685/21
Провадження № 2/172/82/22
13.04.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Васильківська селищна рада Синельниківський район Дніпропетровська область, Дубовиківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини, -
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 . Від сумісного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, з відповідачем вони проживали за його адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрували сина. Оскільки відповідач під час спільного сумісного проживання систематично в стані алкогольного сп'яніння вчиняв домашнє насильство, а саме: діяння психологічного, фізичного, економічного насильства, що виражалося в психологічному насильстві, словесні образи, нецензурна лайка, приниження, погрози фізичної розправи, залякування, контроль у пересуванні, фізичне насильство - ляпаси, стусани, штовхання, шарпання за волосся, нанесення побоїв, то в серпні 2020 вона вирішила розійтися з останнім та разом з дитиною переїхати проживати за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . Вона пропонувала відповідачу зняти сина з реєстраційного обліку за його адресою та зареєструвати дитину за своєю адресою, однак останній категорично відмовився.
Незважаючи на той факт, що вона з дитиною проживають окремо від відповідача, останній не залишає їх у спокої та постійно переслідує. Періодично телефонує з погрозами забрати дитину, а також без попередження приїздить до них додому. Також відповідач по телефону та при особистих візитах висловлюється на її адресу нецензурними словами, погрожує фізичною розправою. Коли намається не впускати останнього до себе додому, він вибивав двері та намагався увірватися у будинок. Фізичне та психологічне насильство відбувається не тільки в межах квартири, а і на вулиці.
Таким чином вона постійно перебуває у стресовому стані, побоюється за своє життя та життя дитини, оскільки перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння відповідач не контролює свої емоції та дії. Останнього навіть не хвилює те, що він вчиняє скандали в присутності малолітнього сина та це негативно впливає на психіку дитини. Після кожного візиту батька, дитина залякана та відноситься до свого батька з побоюваннями. Крім того, вихованням та утриманням дитини вона займається самостійно, відповідач у цьому участі не бере.
Через те, що дитина зараз знаходиться з позивачкою, відповідач намагається зустрітися з сином, але під час таких намагань він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не контролює свої дії, через що має побоювання, що він може забрати дитину у примусовому порядку та вивезти у невідомому напрямку. Просить суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , 2018 року народження з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 , стягнути з відповідача судови витрати.
Ухвалою судді від 04.04.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позивачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні визнає.
Представникаи третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району №3/02 від 08.10.2020 року про реєстрацію місця проживання особи позивачка ОСОБА_1 , 1994 року народження зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 2 ст. 155 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Частинами 1 та 2 статті 161 Сімейного кодексу України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи, що інтереси дітини повинні мати першочергове значення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати (судовий збір).
Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, 71 СК України, ст.ст. 368, 369 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Васильківська селищна рада Синельниківський район Дніпропетровська область, Дубовиківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
2. Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк