Дата документу 13.04.2022 Справа № 554/1368/22
Іменем України
13 квітня 2022 року
Октябрський районний суд м. Полтави:
у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,
з участю: секретаря - Голубицької І.А.,
прокурора - Зінченка І.С.,
особи, що притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Книша С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, що надійшла з НАЗК, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, українки, громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, працюючої директором Полтавської державної регіональної лабораторії ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, -
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення №№ 33-02/19 та № 22-02/20 від 08.02.2022 року, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме те, що вона не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
У цих протоколах вказано, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, у приміщенні вказаної установи, всупереч вимогам пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник під час реалізації службових повноважень, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, видавши накази про призначення ОСОБА_2 , який пов'язаний з нею позаслужбовими дружніми стосунками, встановлення йому надбавок і премій в ГУ Держпродспоживслужби: №158-о від 02.03.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 »; №13186-ОД від 26.03.2021 року «Про надбавки до посадових окладів»; №13187-ОД від 26.03.2021 року «Про преміювання працівників ГУ Держпродспоживслужби»; №214-о від 31.03.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 »; №2080-ОД «Про надбавки до посадових окладів»; № 2346-ОД від 24.05.2021 року «Про надбавки до посадових окладів»; №2347-ОД від 24.05.2021 року «Про преміювання працівників ГУ Держпродспоживслужби».
На обґрунтування таких доводів особа, що склала протоколи вказала, що ОСОБА_1 не об'єктивно прийняла рішення про призначення ОСОБА_2 на посади провідного лікаря та головного спеціаліста ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області та не могла справедливо оцінити якість, своєчасність, повноту та сумлінність виконання посадових обов'язків, надати неупереджену оцінку його ініціативності у роботі, тому в неї виникла суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка вплинула на об'єктивність та неупередженість прийняття зазначеного рішення, що в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.
Згідно письмових пояснень свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існували дружні відносини, про що остання повідомила свідків у особистій розмові з ними. Крім того, зазначені дружні відносини підтверджуються швидким кар'єрним зростанням ОСОБА_2 , якого менш ніж на місць призначили головним спеціалістом, а надалі 26.05.2021 року заступником начальника Управління та встановлені йому за три робочих місяці надмірно високі надбавки та премії порівняно з іншими фахівцями Головного Управління. Так у березні 2021 року ОСОБА_2 встановлено надбавку у розмірі 750%, у квітні - 430%, у травні - 500%, в той час, як інші працівники, отримували за аналогічний період надбавку від 30 до 300%. Вплив суперечності між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, на думку особи, що склала протокол, полягає в тому, що ОСОБА_1 , реалізуючи службові повноваження, переслідувала власні (приватні) цілі, що пов'язані із дружніми відносинами з ОСОБА_2 , при цьому завдаючи шкоди публічним інтересам ГУ Держпродспоживслужби.
Суд, заслухавши прокурора, особу, що притягається до відповідальності, захисника, свідків, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, приходить до такого висновку.
Прокурор вважав обставини, викладені у протоколі такими, що знайшли своє підтвердження та надав свій висновок про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особа, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Книш С.І. просили закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. Вважали, що ОСОБА_1 протиправно притягнуто до відповідальності, а обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення щодо наявності у неї реального конфлікту інтересів з ОСОБА_2 , не доведеними.
Захисник наголосив, що у ОСОБА_1 відсутній корисливий мотив, обґрунтованість призначення ОСОБА_2 великих розмірів премій та надбавок не спростована, оскільки призначались за велику інтенсивність роботи, коли була відсутня через хворобу значна кількість працівників на підставі подань його безпосереднього керівника ОСОБА_8 . Розмір премій та надбавок, встановлених ОСОБА_2 , не був надмірним та в грошовому виразі не надто перевищував встановлені іншим працівникам, до того ж такий розмір визначався, виходячи з інтенсивності виконуваних останнім трудових обов'язків, його досвіду та великого стажу роботи. Спроможність ОСОБА_2 до опрацювання великого обсягу роботи ствержується тим, що він до та після призначення на посади провідного лікаря та головного спеціаліста ГУ Держпродспоживслужби перебував на керівних посадах. Його проживання в гуртожитку Державної аграрної академії та причинний зв'язок із даною справою не доведений. Дружба у мережі Фейсбук не є традиційною, про що навів аргументовані посилання на рішення судів України та Конституційного Суду Франції. Із останнім в дружніх відносинах ОСОБА_1 не перебувала та діяла в межах наданих їй законом повноважень.
Протоколи про адміністративні правопорушення складені без участі ОСОБА_1 під час її перебування на лікарняному, без її належного виклику, роз'яснення їй процесуальних прав, надання можливості дати пояснення, тому вважає їх неправомірними.
ОСОБА_1 суду пояснила, що своєї провини не визнає. Зараз перебуває на посаді директора лабораторії ГУ Держпродспоживслужби. З 23.02.2021 року по червень 2021 року обіймала посаду начальника ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області. Зазначила, що ОСОБА_2 знає давно, він працював ще в карантинній міліції м. Полтави, потім перевівся до м. Києва, де обіймав посаду заступника начальника Держпродспоживслужби м. Києва. Його бачила на нарадах у місті Києві, підтримувала ділові стосунки. В лютому 2021 року багато співробітників у зв'язку з епідемією коронавірусу перебували на лікарняних, тому в Києві їй порекомендували взяти ОСОБА_2 як гарного фахівця на роботу в ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області й вона погодилась. Спочатку він був призначений на посаду провідного лікаря, а потім пройшов конкурс і був призначений на посаду головного спеціаліста, далі за конкурсом обійняв посаду заступника начальника управління та в подальшому виконував обов'язки керівника ГУ. Конкурси проводились у місті Києві, на їх результати вона не впливала і вони не оскаржувались. Свої функціональні обов'язки ОСОБА_2 виконував сумлінно, працював 24/7, виїздив на перевірки, жодних зауважень до його роботи не було. Підтримувала із ним лише службові стосунки, дружніх відносин не мала. Розмір премій та надбавок визначала у межах закону та наявного фонду заробітної плати. Доповнила, що у заявлених свідків обвинувачення іноді заробітні плати були навіть вищі. Заперечила, що ОСОБА_2 проживав у гуртожитку Державної аграрної академії. З приводу того, що ОСОБА_2 вказаний як її «друг» у мережі «Фейсбук» зазначила, що це було зроблено виключно для висвітлення та оприлюднення нагальних питань в соціальних мережах, позаяк вона є ще й депутатом Полтавської обласної ради та публічним діячем.
Вважає, що свідки щодо неї упереджені, оскільки у неї з ними виникали конфлікти на роботі. Зокрема, ОСОБА_7 нею була звільнена, бо не з'являлась на роботу. ОСОБА_9 звільнялась за результатами аудиту її службової діяльності та виявленням нестачі паливно-мастильних матеріалів, внаслідок чого було порушено кримінальне провадження, надавала підроблений лікарняний лист. ОСОБА_4 постійно на неї писала скарги та в подальшому була звільнена ОСОБА_2 через реорганізацію управління. Свідок ОСОБА_5 теж була нею звільнена і в подальшому писала на неї скарги. До того ж зазначила, що всі свідки так чи інакше пов'язані між собою родинними чи кумівськими стосунками. Наразі ОСОБА_2 виконує обов'язки начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
Допитані судом безпосередньо свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 суду зазначили, що вважають відносини, які склались між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дружніми, бо вони разом часто обідали та пили каву в кафе поблизу управління, останньому вона довіряла, про що неодноразово всім заявляла, він мав доступ до усіх документів управління, які погоджував для подальшого підписання ОСОБА_1 , надавав певні вказівки працівникам, здійснював свою діяльність в кабінеті 1 заступника начальника управління, який був на лікарняному, отримував високі премії та надбавки, часто бував у кабінеті ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_2 останній проживав у гуртожитку Державної аграрної академії.
Свідок ОСОБА_10 , який обіймає посаду начальника відділу з питань запобігання корупції ГУ Держпродспоживслужби зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце виключно ділові, службові стосунки, а не дружні. Указаних вище свідків обвинувачення знає, вони працювали в ГУ Держпродспоживслужби та мали конфлікт та неприязнь з керівництвом управління, щодо останніх порушувались дисциплінарні провадження та ініціювались кримінальні провадження за розтрату паливно-мастильних матеріалів.
Свідок ОСОБА_2 категорично заперечив дружні відносини із ОСОБА_1 , вказавши, що вони мали лише ділові стосунки як співробітники. З моменту призначення його в ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, спочатку на посаду провідного лікаря, потім головного спеціаліста, а далі заступника начальника та виконуючого обов'язки ГУ виконував великий обсяг роботи, працював із 7 до 23 години, опрацьовував великий обсяг документації, маючи великий досвід роботи, надавав свої рекомендації, тому надбавки і премії отримував заслужено. Такий стан речей був викликаний тим, що біля 50 співробітників, включаючи заступників начальника головного управління, були на лікарняних, викликаних епідемією коронавірусу. В сумовому виразі заробітна плата не була високою - сягала заробітної плати заступника начальника управління, тобто відповідала тому обсягу роботи, який він виконував. В гуртожитку аграрної академії не проживав.
Свідок ОСОБА_8 , яка працює на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області підтвердила, що подавала обґрунтовані подання на преміювання свого підлеглого ОСОБА_2 , який дійсно виконував великий обсяг роботи, в тому числі розробляв програми, концепції тощо. Відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були виключно службові, а не дружні.
Аналіз досліджених судом документів дає підстави для таких висновків.
Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Іншої процедури початку притягнення особи до адміністративної відповідальності (звинувачення), в тому числі за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, аніж в її присутності, законом не передбачено.
Протоколи про адміністративні правопорушення №№ 33-02/19 та № 22-02/20 від 08.02.2022 року щодо ОСОБА_1 в присутності останньої не складались, права та обов'язки їй безпосередньо не роз'яснялись, право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу безпосередньо не надавалось. Зважаючи, що ОСОБА_1 в день складання протоколів офіційно перебувала на лікарняному, про що повідомлено особу, яка склала протоколи, доводи сторони захисту про порушення вимог частин 2-4 ст. 256 КУпАП є слушними. Тому вказані протоколи не можуть бути прийняті в якості доказів у справі.
Перебування ОСОБА_1 з 23.02.2021 року по червень 2021 року на посаді начальника ГУ Держпродспоживслужби та відповідно наявність у неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків підтверджується контрактом №13-2021 від 19.02.2021 року, наказом №86-к від 19.02.2021 року, посадовою інструкцією ( а.с. 14-18, 154-156).
Матеріали справи містять дані про наявність в ГУ Держпродспоживслужби: Положення про ГУ Держпродспоживслужби, Положення про преміювання, штатного розпису на 2021 рік, подань ОСОБА_8 - безпосереднього начальника ОСОБА_2 про преміювання та встановлення останньому надбавок, його посадові інструкції щодо наявних службових повноважень, виконання яких ніким не спростовано ( а.с. 121-153, 157-187).
Видання ОСОБА_1 наказів щодо ОСОБА_2 , зокрема, про його призначення на посади, встановлення йому надбавок і премій в ГУ Держпродспоживслужби: №158-о від 02.03.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 »; №13186-ОД від 26.03.2021 року «Про надбавки до посадових окладів»; №13187-ОД від 26.03.2021 року «Про преміювання працівників ГУ Держпродспоживслужби»; №214-о від 31.03.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 »; №2080-ОД «Про надбавки до посадових окладів»; № 2346-ОД від 24.05.2021 року «Про надбавки до посадових окладів»; №2347-ОД від 24.05.2021 року «Про преміювання працівників ГУ Держпродспоживслужби» не оспорюються нею самою та підтверджуються матеріалами справи. Останні в судовому чи адміністративному порядку не оскаржені та не скасовані (а.с. 19-21, 55-120).
Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень щодо видання указаних наказів не оспорюється особою, що склала протокол, прокурором і навіть констатується у протоколах про адміністративні правопорушення.
Її дискреційні правомочності з призначення працівників, в тому числі ОСОБА_2 , підтверджуються положеннями ст. 17, абз. 2 ч. 1 ст. 28, абз. 2 ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про державну службу», з преміювання та встановлення надбавок вимогами ч. 2 ст. 17, ч. 5 ст. 52 ЗУ «Про державну службу», п. 4 ч. 1, п. 2 ч.2 Положення про преміювання працівників ГУ Держпродспоживслужби.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.
Дотримання ОСОБА_1 при преміюванні ОСОБА_2 таких критеріїв як: ініціативність у роботі, якість виконання завдань, терміновість їх виконання, виконання додаткового обсягу завдань ніким достеменно не спростовано. Навпаки, усі допитані у справі свідки підтвердили систематичне виконання ОСОБА_2 додаткових завдань з вивчення та надання своїх пропозицій щодо великого обсягу документації управління, в тому числі понадурочно. До того ж неспростованим є те, що багато співробітників ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області в той час були на лікарняних і країною ширився «коронавірус».
Достовірних доказів наявності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апріорі дружніх чи інших позаслужбових стосунків матеріали справи не містять.
Суд констатує, що свідчень допитаних судом свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 вочевидь не достатньо для встановлення такого факту, що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. До того ж доводи ОСОБА_1 про можливу упередженість свідків через їх конфлікт із нею не позбавлені сенсу, позаяк більшість із них звільнялись останньою з роботи та мають із нею судові справи, певним чином пов'язані між собою, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 взагалі в період керівництва ОСОБА_1 . Головним управлінням перебували на лікарняних. Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 факт дружніх відносин останнього з ОСОБА_1 заперечили.
Дружба осіб у мережі Фейсбук, на думку суду, не є традиційною у розумінні загальних уявлень про дружбу в суспільстві. Доказів проживання ОСОБА_2 в гуртожитку Полтавської державної аграрної академії та зв'язку цього із матеріалами даної справи не здобуто.
Так, ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частина 2 цієї статті визначає адміністративні стягнення за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.
Суд зазначає, що чинне законодавство не містить поняття «дружні стосунки» та притаманних лише їм ознак, які би відмежовували їх від інших стосунків між людьми та надавали правового значення, тому їх слід тлумачити через призму загальновідомих уявлень в суспільстві.
У Вікіпедії та тлумачних словниках дружба визначається як особисті, стійкі відносини між людьми, на основі симпатії, поваги, загальних інтересів, духовної близькості, взаємної прив'язаності та взаєморозуміння. Дружба вивчається в соціології, соціальній психології, антропології та філософії. Були запропоновані різноманітні теорії дружби, зокрема, теорія соціального обміну, теорія справедливості, діалектика відносин, теорія прив'язаності.
Водночас, загальновідомим в нашому суспільстві є також поняття дружній колектив, як запорука успішної роботи.
Психологи відзначають таке: «… успіх роботи будь-якого механізму залежить від гармонійної взаємодії його елементів. Це стосується і роботи колективу, який повинен стати однією командою з єдиною метою, пріоритетами і прагненнями. Керівник компанії ставить перед собою завдання, на перший погляд нездійсненне - створити згуртований колектив, який готовий працювати не тільки за грошову винагороду, а й заради спільної ідеї і успіху. Перший пункт в списку завдань - забезпечення комфортних умов в офісі. Подбайте про те, щоб ваші колеги мали на своєму робочому місці все, що необхідно для роботи і тимчасового відпочинку. Наступним завданням є систематичні заохочення успіхів співробітників. Мається на увазі не тільки фінансову винагороду, а й подяку. Також необхідно час від часу проводити час з колективом в неофіційній обстановці. Багато хто може заперечити, мовляв, і так багато часу перебуваємо в офісі. Один похід на пікнік з колективом принесе більше позитивних емоцій, допоможе дізнатися про приховані таланти і захоплення колег, благотворно вплине на згуртованість колективу. Також психологи радять ділитися зі співробітниками успіхами й поразками. Спільне переживання налаштує на плідну роботу задля досягнення успіху. Не бійтеся прислухатися до колег, навіть якщо вони не є фахівцями в тій чи іншій сфері. Найчастіше свіжі ідеї надходять від працівників, які бачать проблему під іншим кутом, тобто, не знаючи її закономірностей і стандартних рішень».
Таким чином, поняття дружба і успішне співробітництво між колегами в колективі з психологічної точки зору перетинаються.
У зв'язку з чим необхідно звернутися до рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», у якому визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону».
У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 7, ст. ст. 245, 280 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, виходячи з вимог ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи та на достатніх доказах.
У справі про адміністративне правопорушення підлягають застосуванню вимоги ст. ст. 61, 62 Конституції України стосовно того, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Юридична відповідальність має індивідуальний характер.
Враховуючи, що в судовому засіданні не було поза розумним сумнівом доведено наявності у діянні ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 8, 62, ст. ст. 9-11, 172-7,247, 279, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, ст. ст. 1, 28Закону України «Про запобігання корупції», суд, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави особою, щодо якої винесено або її захисником протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя В.М. Микитенко