№ 536/379/22
13 квітня 2022 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Даніліна Жанна Олександрівна розглянувши у приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 23 березня 2000 року Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, працює продавцем у фізичній особи-підприємця ОСОБА_2 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №013872 складеного 31 березня 2022 року поліцейським СРПП ВНП №2 КРУП сержантом поліції Ритченко Р. В., 31 березня 2022 року о 12 год. 35 хв. у АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюновими виробами без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушила частину 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У приміщенні суду громадянка ОСОБА_1 надала пояснення, що продаж сигарет, які були вилучені працівниками поліції, вона не здійснювала. Цей товар було складено для подальшої передачі територіальній обороні.
Дослідивши матеріали справи, суддя установила наступне.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Положеннями статті 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП є не тільки факт здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності. Із протоколу про адміністративне правопорушення від 31 березня 2022 року та з письмових пояснень ОСОБА_1 , що долучені до справи, не убачається здійснення ОСОБА_1 саме господарської діяльності, навпаки вказується на разовий характер дій. Також з вказаних матеріалів, доданих до протоколу, не убачається, що ОСОБА_1 отримала прибуток. Будь-яких інших доказів суду не надано.
Згідно із статтею 251 КУпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до положень статті 251 КУпАП та статті 62 Конституції України не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Згідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, суд дійшов висновку про відсутність в її діях складу вказаного правопорушення у зв'язку із чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно із пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 164, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
СуддяЖанна Олександрівна Даніліна