Справа 362/396/22
Провадження 3/362/363/22
12.04.2022 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
03.12.2021 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 чіплявся до ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, кидався в бійку, внаслідок чого порушував громадський спокій та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 25.01.2022 16.02.2022, 02.03.2022 та 12.04.2022, ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про час та місце судових засідань ОСОБА_1 викликався засобами поштового зв'язку шляхом направлення повісток рекомендованими листами за місцем проживання останнього, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення та смс-повідомленням за телефоном, вказаним в протоколі. Суд також звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення, з яким був ознайомлений ОСОБА_3 та копію якого він отримав в графі «розгляд адміністративної справи відбудеться» вказано «суд», тобто ОСОБА_1 знав про направлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно до нього до суду, однак розглядом справи не цікавився, за викликами до суду не прибув.
Таким чином, судом вичерпані всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 в судове засідання для розгляду справи у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, тому, враховуючи практику Європейсього Суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в якому наголошено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, суд приходить до висновку про необхідність розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Положеннями ст. 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426653 від 03.12.2021, в якому зафіксовано фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його кваліфікацію, в графі «пояснення» останнім вказано «побачив зброю і злякався» (а.с. 1);
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.12.2021, відповідно до яких він зі своїм другом ОСОБА_4 сиділи та вживали алкогольні напої, потім підійшли до незнайомої їм людини. Його друг розпочав спілкуватися неадекватно: використовував ненормативну лексику, матюкався, лякав людей. Невідома йому людина, яку спровокував його друг, почала лякати їх пневматичною зброєю, а потім вистрелила в повітря (а.с. 2).
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. До поняття «інші подібні дії» слід віднести такий прояв дрібного хуліганства, як публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме: громадське місце. До громадських місць відносяться сквери, парки, вулиці, спортивні споруди, інші місця та споруди, які доступні та відкриті для населення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Враховуючи все вище зазначене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, яке виразилося у образливому чіплянні до громадян у громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та демонструє зневагу до загальноприйнятих норм моралі.
Таким чином, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Отже, оскільки правопорушення було вчинено 03.12.2022, то на момент розгляду судом матеріалів даної справи пройшло більше ніж три місяці з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, яке не є триваючим, щодо нього не застосовуються правила частини третьої-п'ятої ст. 38 КУпАП, тому провадження у даній справі підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та закрити провадження у справі стосовно останнього, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з моменту її постановлення.
Суддя Сухарева О.В.