07 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15602/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 ( суддя першої інстанції Тулянцева І.В.) в адміністративній справі №160/15602/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" у місті Кривому Розі про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" у місті Кривому Розі, в якому просив:
визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11.12.2018 про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10.01.2019, про прийняття виконавчого провадження №50033236;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10.01.2019 про прийняття виконавчого провадження №54007010;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05.02.2019 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №58294093;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15.04.2020 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50370648;
визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні №50370648 щодо оцінки майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";
визнати оцінку майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі." у виконавчому провадженні №50370648 недійсною;
стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Також було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо передачі майна позивача в рахунок погашення боргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду:
обґрунтування додаткових підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів;
доказів сплати судового збору;
уточненої позовної заяви, в якій визначитись із суб'єктним складом сторін та викладенням позовних вимог щодо кожного із відповідачів (у кількості примірників в залежності від кількісного складу сторін);
надати до суду копію постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.12.2018 про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження.
Станом на 04.01.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2020 року позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивач, не змінюючи суб'єктний склад сторін, просить:
визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11.12.2018 про виведення виконавчого провадження № 50033236 із зведеного виконавчого провадження;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10.01.2019 про прийняття виконавчого провадження № 50033236;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10.01.2019 про прийняття виконавчого провадження № 54007010;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05.02.2019 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 58294093;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15.04.2020 про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 50370648;
визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні № 50370648 щодо оцінки майна позивача, а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";
визнати оцінку майна позивача, а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3а , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні № 50370648 недійсною;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Окремо подано заяву про забезпечення позову та заяву про поновлення строку звернення до суду, клопотання про зменшення розміру судового збору та клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.08.2020 №58294093/20.1-18 про результати оцінки майна, позивачем отримано лише 30.08.2020, зі змісту якого позивач дізнався про незаконну оцінку його майна та численні порушення з боку державних виконавців при проведенні виконавчих дій, а саме про винесення державними виконавцями Клименко Н.О. та Торбинською О.М. постанов від 11.12.2018 ВП № 50033236 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, від 10.01.2019 №50033236 про прийняття виконавчого провадження № 50033236, від 10.01.2019 № 54007010 про прийняття виконавчого провадження № 54007010, від 05.02.2019 №58294093 про об'єднання виконавчих проваджень № 50033236, №50370648, № 53879468, № 54007010 у зведене виконавче провадження ВП №58294093, які позивач оскаржує у справі №160/15602/20. У зв'язку з цим, 04.09.2020 позивач подав до Криворізького районного суду Дніпропетровської області скаргу на рішення та дії державних виконавців у межах строку, передбаченого чинним законодавством України. Отже, саме з 30.08.2020 слід обчислювати строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою. Крім того, позивач надав докази на підтвердження скрутного матеріального стану, які повністю відображають розмір доходів за попередній календарний рік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду - відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року скасовано, праву направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Станом на 08.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 знову іншим складом суду було залишено без руху. Аналізуючи ухвалу суду від 08.11.2021 року підстави залишення без руху ідентичні тим, що були зазначені в скасованій ухвалі від 03.02.2021 року.
Станом на 08.12.2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в позивач, не змінюючи склад учасників справи просить суд:
визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 50033236;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 54007010;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05 лютого 2019 року про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 58294093;
визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15 квітня 2020 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 50370648;
визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні № 50370648 щодо оцінки майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";
визнати оцінку майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні № 50370648 недійсною;
стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Дніпро);
стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Вподальшому 20.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено жодних обґрунтованих пояснень неможливості реалізації права на звернення до суду з метою захисту його прав та законних інтересів в установленому ст. 287 КАС України, строк.
Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано доказів сплати судового збору, а подана уточнена позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.160 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга містить виклад обставин, які обґрунтовують позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представником Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано до апеляційного суду клопотання, в якому з посиланням на Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, просила відкласти розгляд справи та призначити судове засідання після скасування воєнного стану в Україні.
Інших підстав відкладення розгляду справи в клопотанні не зазначено.
Апеляційний суд звертає увагу, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.
На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або пересувань містом Дніпро не запроваджено.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), колегія суддів вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, та відмовляє в задоволенні такого клопотання.
З урахуванням ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
На підставі ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом апеляційної скарги встановлено, що листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.08.2020 №58294093/20.1-18 позивач був проінформований про результати незалежної оцінки майна боржника, а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., яке описано і арештовано державним виконавцем в рахунок погашення боргу згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 09.08.2017 в рамках виконавчого провадження №58294093 (а.с.116).
Означений лист від 04.08.2020 надісланий позивачу не у відповідь на його звернення чи в порядку проведення дій примусового виконання рішення суду, а в силу ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає обов'язок виконавця повідомити сторони виконавчого провадження про результати оцінки майна боржника не пізніше наступного робочого дня після дня отримання звіту про оцінку майна.
Із змісту листа від 04.08.2020 позивач дізнався про оцінку його майна та проведені виконавчі дії, а саме про винесення державними виконавцями Клименко Н.О. та Торбинською О.М. постанов від 11.12.2018 ВП № 50033236 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, від 10.01.2019 №50033236 про прийняття виконавчого провадження № 50033236, від 10.01.2019 № 54007010 про прийняття виконавчого провадження № 54007010, від 05.02.2019 №58294093 про об'єднання виконавчих проваджень № 50033236, №50370648, № 53879468, № 54007010 у зведене виконавче провадження ВП №58294093, які позивач оскаржує у справі №160/15602/20.
Слід зазначити, що, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 30.03.2020 у справі № 826/10808/18.
Судом встановлено, що про винесені постанови державних виконавців, які оскаржуються за позовною заявою позивача, позивач дізнався 30.08.2020 із листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.08.2020 №58294093/20.1-18.
Разом з цим, у спорі, в межах якого переглядається оскаржувана ухвала, позивач вказує на те, що вперше в порядку цивільного судочинства звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області 04.09.2020, тобто в межах встановленого законом строку звернення до суду.
Однак, 02.11.2020 ухвалою цього суду провадження у справі було закрито у зв'язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
З моменту звернення до суду із заявою та до моменту закриття провадження у справі, позивач вправі був очікувати розгляду справи по суті. На час та тривалість розгляду справи позивач не міг вплинути, ці чинники перебували за його волею та бажанням.
09.11.2020 позивач отримав ухвалу суду від 02.11.2020 про закриття провадження у справі №212/10389/14-ц.
Після закриття провадження у справі у зв'язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства, позивач 24.11.2020 звернувся до суду з цим позовом.
Крім того, суд першої інстанції помилково вказує на обізнаність позивача з наявністю усіх оскаржуваних у справі №160/15602/20 постанов державних виконавців як на підставу для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 та від 19.06.2019 у справі №№212/10389/14-ц, якими закрито провадження за скаргами позивача на дії державного виконавця щодо винесення постанов про прийняття виконавчого документа та на дії державного виконавця щодо винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності.
Позивач не отримав жодної постанови, винесеної у зведеному виконавчому провадженні №58294093, а відповідно не має ідентифікатора доступу до матеріалів зведеного виконавчого провадження, а отже не має змогу ознайомитись з постановами державних виконавців, які винесені у виконавчих провадженнях №50370648 від 04.03.2016, №53879468 від 11.05.2017, №54007010 від 25.05.2017, зокрема з постановами від 10.01.2019, 05.02.2019, 15.04.2020, що є предметом оскарження за даним позовом. Доказів зворотнього відповідачами до суду не надано.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про обізнаність позивача з усіма оскаржуваними постановами у даній справі є помилковим.
Щодо суб'єктного складу сторін, колегія суддів наголошує, що особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, отже вказана обставинна не є підставою для повернення позовної заяви.
Вимоги суду які зазначені в ухвалі без руху від 08.11.2021 (а.с.42-52) щодо надання відомостей про неконкретизованість номерів зведених виконавчих проваджень, а також номери та дати виконавчих документів на підставі яких були прийняті оскаржувані постанови, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки зводяться до оцінки наданих доказів, що є передчасним на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Усі сумніви щодо якості наданих доказів вирішуються КАС України у порядку вже після відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом було порушено процесуальний порядок вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Статтею 5 КАС України визначені певні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, за приписами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Більш того, за змістом пункту 4 статті 160 КАС України право викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, надано саме позивачу і позивач в даному питанні користується певною свободою. Суд лише має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.
Оцінюючи подану позивачем адміністративний позов, колегія суддів приходить висновку, що викладені у ній вимоги та обставини є зрозумілими і дають можливість їх розглянути та вирішити справу по суті.
За таких обставин, позовна заява була передчасно повернута позивачу, а ухвала окружного суду підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у апеляційного суду немає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 в адміністративній справі №160/15602/20 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва