12 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/7196/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В провадженні суду перебувала справа за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 86173,89 грн до місцевого бюджету.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишено без розгляду.
До суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі. Заявник просить суд винести додаткове судове рішення, яким стягнути судові витрати з Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 , а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1137 грн 50 коп. Заява обґрунтована положеннями частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на понесення відповідачем судових витрат у цій справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1137 грн 50 коп., які не були стягнуті з позивача на користь відповідача ухвалою суду від 21 березня 2022 року.
Ухвалою суду від 05 квітня 2022 року вказану заяву призначено до розгляду та вирішення в порядку письмового провадження, роз'яснено позивачу право подати письмові пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
У поданих запереченнях позивач просить суд у задоволенні заяви відповідача відмовити, посилаючись на безпідставність її вимог.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення є не вирішення судом при ухваленні судового рішення питання про судові витрати.
Оскільки станом на час ухвалення судом судового рішення у формі ухвали від 21 березня 2022 року про залишення позову без розгляду у матеріалах справи були відсутні докази понесення відповідачем судових витрат у цій справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1137 грн 50 коп., то судом і не здійснювався розподіл судових витрат.
Водночас, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення заявник посилається на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено розподіл судових витрат.
Згідно частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однак, твердження заявника з посиланням на статтю 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює критично, оскільки розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України буде помилковим та таким, що порушуватиме норми законодавства України, а саме застосування процесуальної норми, яка не підлягає застосування до цих правовідносин.
Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 року у справі №850/1/18, яку суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що у поданій заяві заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, при цьому посилається на положення абзацу першого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно абзацу першого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, наведеною нормою не передбачено саме стягнення з суб'єкта владних повноважень, який є позивачем у справі, на користь відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, судових витрат у разі залишення позову без розгляду, про що фактично просить заявник у поданій заяві.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог поданої заяви та про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 241, 242, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення за заявою представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк