Справа № 515/1697/20
Провадження № 2/515/130/22
Татарбунарський районний суд Одеської області
11 квітня 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретарів судового засідання Комерзан Л.І., Коренчук О.Е.
представника позивача - адвоката Паюл Т.І.
представника відповідача - адвоката Дімітренка В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визна- ти за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла цивільна дружина батька ОСОБА_4 . Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 08.12.2017 р. було встановлено факт постійного проживання його разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 однієї сім'єю не ме- нше як п'ять років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 мала у влас- ності земельну ділянку площею 4,11 га для ведення товарного сільськогосподарського виробни- цтва на території Вишнівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Звернув- шись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , він отримав відмову у зв'язку з тим, що у спадковій справі наявний заповіт, яким спадкодавець запові- ла все своє майно ОСОБА_5 . Вважає, що даний заповіт був посвідчений з порушенням норм за кону. Так, 18.02.2010 р. посвідчення заповіту здійснювала ОСОБА_6 секретар Вишнівської сільсь- кої ради Татарбунарського району Одеської області, нею не дотримано порядку посвідчення запо- вітів, а саме, в неї були відсутні належні повноваження для вчинення нотаріальних дій станом на лютий місяць 2010 р., так як Вишнівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області такі обов'язки на секретаря не покладала. Тобто, оспорюваний заповіт від 18.02. 2010 р., як право- чин, у встановленому порядку не посвідчений. Крім того, в газеті «Татарбунарський вісник» було розміщено оголошення, яким нотаріус закликав до прийняття спадщини ОСОБА_5 після сме- рті ОСОБА_4 , але він своїм правом не скористався. Зважаючи на те, що успадкувати земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право на спадкове майно.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій позовні ви- моги підтримала у повному обсязі, та просила розглянути справу за її відсутності (а.с.155).
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав до суду заяву, в якій з по- зовними вимогами не погодився, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що в матеріалах справи є копія заповіту, який вчинила ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 . Цей заповіт (пра- вочин) не визнано судом недійсним, тому він і дотепер має юридичну силу. Тому не має значення, чи є ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги, чи ні, оскільки спадкоємцем за заповітом є від- повідач. ОСОБА_5 не пропустив шестимісячний строк для звернення до нотаріуса, оскільки згідно довідки Вишнівської сільської ради фактично проживав зі спадкодавцем на день її смерті за однією адресою - по АДРЕСА_1 . Тому відповідач має переважне право на прийняття земельної ділянки у спадок після ОСОБА_4 , чим позивач у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсу- тності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального техніч- ного засобу не здійснюється.
В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до- казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З копії паспорту НОМЕР_1 (а.с.7-8.) видно, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Вишневе Та тарбунарського району Одеської області.
Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 075408 (а.с.14) підтверджується, що земельна ділянка загальною площею 4,11 га, що розташована на території Вишнівської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподар- ського виробництва, була передана у приватну власність ОСОБА_4 .
Згідно копії заповіту від 18.10.2010 р. (а.с.11), ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила роз- порядження, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_5 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10) підтверджується, що ОСОБА_4 по- мерла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 08.12.2017 р. (а.с.12-13) вста- новлено факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 однією сім'єю не менше як п'ять ро- ків до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вартість земельної ділянки загальною площею 4,11 га, що перебувала у власності ОСОБА_4 (нині померлої), становить 111795 грн., що видно з витягу із технічної документації про норма- тивну грошову оцінку земельної ділянки від 02.10.2020 р. (а.с15).
Як видно з копії архівної довідки за № 37 від 21.04.2020 р. (а.с.16), рішення щодо покладення обов'язку вчинення нотаріальних дій на секретаря Вишнівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, які мали чинність станом на лютий 2010 р., в архівних документах від- сутнє. Також відсутнє рішення сесії виконавчого комітету Вишнівської сільської ради щодо надан- ня повноважень голові сільської ради видавати особисті розпорядження про покладення обов'язку вчинення нотаріальних дій на секретаря сільської ради.
Відмова нотаріуса від 20.11.2020 р. № 228/02-14 (а.с.18) свідчить про неможливість позивача от римати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 з зв'язку з наявністю у матеріалах спадкової справи заповіту, який посвідчений Вишнівською сіль- ською радою Татарбунарського району Одеської області від 18.02.2010 р., зареєстрованого в реєс- трі за № 53 від імені ОСОБА_4 , який було складено на все майно на ім'я ОСОБА_5 .
Газета «Татарбунарський вісник» у № 43 від 29.10.2020 р. містила оголошення про прибуття ОСОБА_7 до нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом (а.с.19).
Із витребуваної судом спадкової справи (а.с.44-69) слідує, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , державним нотаріусом Колісником Д.Ю. відкрита спадкова справа у спадковому реєстрі за № 62017114, зареєстрована у нотаріуса за № 39/2018 від 15.02.2018 р. на під ставі заяви позивача ОСОБА_1 про прийняття спадку за законом. Також нотаріусом надано суду копію Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.03. 2021 р., з якої слідує, що заповіт від 18.02.2010 р. за номером у спадковому реєстрі 48940996, вчи- нений ОСОБА_4 , посвідчений Вишнівською сільською радою Татарбунарського району Одесь- кої області, є чинним. Крім того на а.с.51 міститься довідка Вишневської сільської ради № 237 від 15.06.2020 р., з якої слідує, що ОСОБА_4 на день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареє- стрована та проживала по АДРЕСА_1 . Крім неї в будинку були зареєстровані - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказане також підтверджується довідкою тієї ж сільської ради, яка міститься на а.с.110.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як передбачено ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановле- ного ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Законом визначений шестимісячний строк для прийняття спадщини та відмови від її прийняття.
Як визначено у ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самовря- дування за місцем відкриття спадщини.
За змістом ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийнят- тя спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для пода- ння ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі від- сутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадку- вання за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.
Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є остан- ньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на пер- ше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи. Це підтверджується ст.1223 ЦК Ук- раїни, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоєм- цем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення запо- вітом усієї спадщини.
У відповідності зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які во- на посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем за заповітом, постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмови від її прийняття до нотаріальної контори не подав, тому є таким, що спадщину прийняв. Таким чином, з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача, а то- му ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.392, 1216, 1217, 1223,1233, 1268,1272 ЦК України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнан- ня права власності в порядку спадкування.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко С.В.