Справа № 515/1780/21
Провадження № 2/515/215/22
Татарбунарський районний суд Одеської області
08 квітня 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Давиденка К.В.
представника відповідача 1 - адвоката Логінова О.Г.
представника відповідача 2 Чіфліклій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Лиманської сі- льської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання права власності на спадкове майно,
16 грудня 2021 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Давиденка К.В. зве- рнулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на спадкове майно, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Татарбунари Одеської області помер ОСОБА_2 , який за життя, а саме, 01.02.2012 р. заповів їй усе своє майно. Після його смерті залишився житловий будинок з бу- дівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 4,08 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Трапівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно дер- жавного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 047633, виданого Татарбунар- ською райдержадміністрацією Одеської області 20.08.2004 р. При зверненні до нотаріуса із заявою
про прийняття спадщини отримала відмову у зв'язку з втратою шестимісячного строку для прий- няття спадщини та відсутності правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності померлого ОСОБА_2 на спадкове майно. Спадкодавець був її далеким родичем, у нього не було дітей, а вона була без батьківського піклування, тому постійно упродовж останніх 4 років про живала з ним в будинку по АДРЕСА_1 . Зважаючи на те, що успадкувати майно у нотаріальному порядку вона не має можливості, просила визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку, які залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, надав відзив до позовну заяву, в яко- му визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 27).
Представник відповідача 2 також у судове засідання не з'явилася, надав до суду заяву, в якій по зовні вимоги визнав та просив розглянути справу без його присутності (а.с.26).
Заслухавши пояснення та доводи позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення по- зовних вимог з огляду на таке.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2 помер у ІНФОРМАЦІЯ_1, по стійно проживав по АДРЕСА_1 , позивач проживала разом зі спадкодавцем 10 років.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з ОСОБА_2 була знайома, він проживав по АДРЕСА_1 , помер у ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалий час біля нього до його смерті проживала ОСОБА_1 , на якій підставі позивач там проживала їй не відомо, вона вважала, що вона його онука.
З копії паспорту НОМЕР_1 , виданого Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області 07. 10.2013 р. (а.с.5) вбачається, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Михайлівка Саратського ра- йону Одеської області.
Згідно копії державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД № 047633 (а.с.8), ОСОБА_2 на підставі розпорядження Татарбунарської райдержадміністрації Одеської області від 16.04.2004 р. № 181/а-2004 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,08 га в межах згідно з планом, що розташована на території Трапівської сільської ради, для ведення това- рного сільськогосподарського виробництва; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4278.
З копії договору купівлі-продажу слідує, що 23.02.1990 р. ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_7 житловий будинок по АДРЕСА_1 на земельній ділянці колгоспу Татарбунарського повстання (а.с.15-17). Вказаний договір зареєстровано в реєстрі за № 278.
Як видно з копії заповіту № 605754 від 21.02.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Гай- даржи А.А. (а.с.7), ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все майно, належне йому за законом на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт зареєстрований в реєстрі за № 406.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6) підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Татарбунари Одеської області.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,0802 га, кадастровий номер 51250852 00:01:001:0613, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського вироб- ництва, станом на 20.10.2021 р. складає 76977,58, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.12).
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спору- дами (а.с.9-11) видно, що ОСОБА_1 26.03.2021 р. замовлено технічну інвентаризацію будин- ку по АДРЕСА_1 .
Вартість житлового будинку загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 35,1 кв. м., роз- ташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 19.10.2021 р. складає 87963 грн., що вбачається із звіту про незалежну оці- ночну вартість ТОВ «Імперіал-777» (а.с.13-14).
В газеті «Татарбунарський вісник» за 31.03.2022 р. № 11 було розміщено оголошення про те, вт рачений державний акт на право власності на землю серії ІІ-ОД № 047633, виданий Татарбунар- ською райдержадміністрацією Одеської області 20.08.2004 р. на ім'я ОСОБА_2 , та договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 від 23.02.1990 р. на ім'я ОСОБА_2 , вважати недійсними, що видно з її копії (а.с.39).
Листом нотаріуса від 13.12.2021 р. № 94/01-16 (а.с.18) позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з втратою шестимісячного строку для прийняття спа дщини та втратою правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізи- чної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
В силу ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час від- криття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втра- ти ним документа, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а також те, що житловий будинок з будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 4,08 га, що розташована на території Трапівської сільської ради, належали спадкодавцю ОСОБА_2 , але перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину є втрата оригіналів правовстановлюючих документів, що посвідчують пра- во власності померлого на спадкове майно.
Отже, за позивачем має бути визнано право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , згідно заповіту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.392, 1216, 1217, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за- довольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності:
- на земельну ділянку площею 4,08 га, що розташована на території Трапівської сільської ради Бі- лгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІ-ОД № 047633, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 20.08.2004 р. на ім'я ОСОБА_2 ;
- на житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко С.В.