Справа № 716/97/22
11.04.2022 року Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021262020003482 від 06.12.2021 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
В ході судового розгляду справи встановлено, 05.12.2021 року, близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 , за раптово виниклою попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Данила Галицького в м. Заставна переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_7 , у володінні та користуванні якого знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 2107», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , що був припаркований біля будинку АДРЕСА_3 . Після того, як ОСОБА_4 відчинив водійські дверцята, не зачинені на замок, ОСОБА_5 сів за кермо вказаного автомобіля, зняв автомобіль з передачі і виставив нейтральне положення та попросив допомогти штовхнути даний транспортний засіб знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при цьому не повідомляючи останнім про свій злочинний умисел. В подальшому зрушивши автомобіль з місця ОСОБА_4 продовжив штовхати вказаний автомобіль самостійно по вул. Данила Галицького м. Заставна, а ОСОБА_5 на той момент здійснював керування вказаним транспортним засобом.
Під час руху автомобіль під керуванням ОСОБА_5 здійснив наїзд на електроопору під час чого ОСОБА_4 , знову запросив допомогти штовхнути транспортний засіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від електроопори. Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 сів за кермо вищевказаного транспортного засобу, а ОСОБА_5 в свою чергу продовжив штовхати автомобіль чим продовжив його рух до скверу по вул. Данила Галицького в м. Заставна, зупинившись біля скверу було здійснено демонтаж задньої частини сидіння, планки номерного знаку та іншого майна, яке перебувало в салоні автомобіля.
В подальшому ОСОБА_4 , знову сів за кермо даного автомобіля та при цьому спільно із ОСОБА_5 штовхнули транспортний засіб та продовжили рух на ньому накатом по вул. Данила Галицького в м. Заставна із подальшим переїздом на вул. І.Франка в м. Заставна не приводячи при цьому двигун в дію та доїхавши до місцевого пустиря знищили транспортний засіб, шляхом підпалу, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду згідно висновку експерта № СЕ-19/126-21/10165-АВ від 29.12.2021 в сумі 43425,81 грн.
Своїми діями обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні. В скоєному щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілого. Зазначив, що в добровільному порядку відшкодував завдані збитки потерпілому. Додав, що в момент вчинення кримінального правопорушення не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, обставини вчиненого злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення, повністю визнав себе винуватим. В скоєному щиро розкаюється. Заперечив, щодо обтяжуючої обставини викладеної в обвинувальному акті, перебування в стані алкогольного сп'яніння, оскільки спиртні напої в день вчинення злочину не вживав, відповідно в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що дійсно 05.12.2021 року обвинувачені незаконно заволоділи його транспортним засобом. Однак до них жодних претензій морального та матеріального характеру немає, оскільки завдані збитки йому повністю відшкодовані. Просив суд суворо їх не карати.
З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, обмежившись допитом обвинувачених та потерпілого, дослідженням документів, що характеризують осіб обвинувачених, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченими своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення їм покарання.
Призначаючи обвинуваченим покарання відповідно до загальних засад призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особи винних, та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Щодо твердження сторони обвинувачення, про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, суд прийшов до наступного висновку, що даний факт не знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та стороною обвинувачення не підтверджено.
У зв'язку із викладеним, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК Українивідноситься до тяжких злочинів. Обвинувачений має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання. На диспансерному обліку у лікаря - нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, його характеристику та молодий вік, те, що до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК Українивідноситься до тяжких злочинів. Обвинувачений має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання. На диспансерному обліку у лікаря - нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, його характеристику та молодий вік, те, що до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Крім того суд враховує досудові доповіді відносно обвинувачених, згідно яких орган пробації оцінив ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченими як середній. На думку органу пробації, виправлення осіб без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Також зазначено пропозицію додатково покласти обов'язок виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Суд, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, особу обвинувачених, ставлення до вчиненого злочину, їхню поведінку після вчинення злочину, думку потерпілого, який просив суд не призначати суворе покарання, вважає за доцільне призначити обвинуваченим покарання, яке буде необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчинення ними нових злочинів, у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 застосувавши відносно них ст.ст. 75, 76 КК України.
Запобіжний захід обраний обвинуваченм у виді домашнього арешту слід залишити без змін.
Суд вважає, що з обвинувачених слід стягнути судові витрати.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвал слідчого судді.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, і за його вчинення призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 в виді домашнього арешту, залишити обраним, до вступу вироку в законну силу.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, і за його вчинення призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 в виді домашнього арешту, залишити обраним, до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь держави судові витрати в розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок.
Скасувати накладений арешт ухвалою слідчого судді від 07.12.2021 року на транспортний засіб ВАЗ 2107 без номерних знаків номер кузова НОМЕР_2 .
Речові докази: транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 2107», без номерних знаків номер кузова НОМЕР_2 ; 2 частини сидіння транспортного засобу, 2 частини пластмасові, зламані від тримача номерного знака автомобіля, частина металевого дроту, білого кольору, довжиною близько 20 см, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 (м. Заставна) ЧРУП ГНУП в Чернівецької області - повернути потерпілому; копмакт диски, які відповідно до постанови від 08 грудня 2021 року визнані речовими доказами та прилучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи, транспортний засіб Dacia Sandero, сірого кольору 2010 року випуску, р.н.з. НОМЕР_3 залишити власнику ОСОБА_9 .
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні вироку, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1