Справа №705/3728/20
2/705/459/22
08 квітня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Гудзенко В.Л.
за участю секретаря судового засідання Музичук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Уманський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про виключення з актового запису державної реєстрації актів цивільного стану запису про батька та про визнання батьківства,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення з актового запису державної реєстрації актів цивільного стану запису про батька та про визнання батьківства. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , який було розірвано на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2017. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дочку ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження якої батьком вказаний відповідач ОСОБА_3 , оскільки на момент її народження він подав до органів РАЦС заяву в порядку ст. 126 Сімейного кодексу України, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 01.03.2019 серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження №111 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України. Подача колишнім чоловіком вище вказаної заяви до органів РАЦС відбулося за проханням позивача, оскільки, незважаючи на розірвання між ними шлюбу, вони остаточно не вирішили про фактичне їх припинення, і вона довго вагалася чи продовжувати з ним сімейні відносини. Дане рішення вона остаточно прийняла через деякий час після реєстрації народження дитини, фактично припинила з колишнім чоловіком шлюбні відносини, оскільки біологічний та справжній батько дочки, відповідач ОСОБА_2 , почав проявляти до дитини неабиякий інтерес, що виражалося в допомозі як їй особисто, так і дочці, як в моральному так і в матеріальному характері. І лише тоді, вона пожалкувала про своє рішення щодо запису батьком дочки відповідача ОСОБА_3 . Майже з самого народження дочки позивач проживає однією сім'єю з ОСОБА_2 та в подальшому 17.07.2020 шлюб між ними був зареєстрований, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 17.07.2020 Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №760. Відповідач ОСОБА_2 визнає себе батьком дочки, піклується про неї, дочка дуже схожа на нього, що ще раз підтверджує, що він дійсно є її батьком, тому позивач з даним позовом звернулася до суду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гребенюк С.А. в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяві, в якій підтримують заявлені позовні вимоги, просять їх задовольнити та справу розглядати у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду письмову заяву, в якій підтверджує, що ОСОБА_4 є його рідною дочкою, тому він просить задовольнити позовні вимоги, а справу розглядати у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду письмову заяву, в якій зазначає, що ОСОБА_4 не є його біологічною дитиною, тому він просить задовольнити позовні вимоги, справу розглядати у його відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав суду заяву за підписом ОСОБА_5 , відповідно до якої не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розгляд справи проводити за відсутності представника.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У Свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданому 01.03.2019 Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, батьком вказаний ОСОБА_3 (громадянин України), а матір?ю вказана ОСОБА_6 (громадянка України), не дивлячись на те, що дочка народилася в період, коли вони не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Відомості про батька дитини внесені були відповідно до правил ч. 1 ст. 126 СК України, за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.07.2020, громадянка ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_2 , після чого отримала прізвище « ОСОБА_7 ».
Відповідно до результатів тесту ДНК на батьківство від 02.11.2020, батьком дитини - ОСОБА_4 , з вірогідністю 99, 9997% є - ОСОБА_2 .
З результатом вказаного тесту ДНК погоджуються як відповідач ОСОБА_8 , так і ОСОБА_3 , що підтверджується поданими ними письмовими заявами.
Факт батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 підтверджується також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до підпункту 2.13.1 п. 2.13 Наказу Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження.
Беручи до уваги викладені обставини та відповідні їм правовідносини, у зв'язку з визнанням позову відповідачами, позовні вимоги знайшли своє підтвердження і позов підлягає задоволенню. Суд вважає доцільним виключити відомості про батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 та визнати ОСОБА_2 батьком дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 258, 259, 263-264 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Виключити з актового запису №111 про народження громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені 01.03.2019 Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції У Черкаській області, відомості про батька - ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Уманський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести зміни до актового запису №111 від 01.03.2019, внесеного Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про народження громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зазначити в графі «відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2022 року.
Головуючий суддя Валентина Леонідівна Гудзенко