Справа № 350/173/22
Номер провадження 2-о/350/7/2022
про залишення без руху
11 квітня 2022 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області поступила заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, в якій заявник просить встановити факт належності ОСОБА_2 документів, в тому числі правовстановлюючих, що були видані на ім'я ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років померла його баба, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті вона залишила заповіт, який посвідчено секретарем Князівської сільської ради Тринів С.В. та зареєстровано 11.05.2012 за №13, згідно з яким, все належне їй мало, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, заповіла у власність йому - ОСОБА_1 .
Довідкою №105 від 16.03.2021, що видається у зв'язку з оформленням спадщини встановлено, що померлій ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
У липні 2021 року, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори було встановлено невідповідність у документах, що належали померлій ОСОБА_2 . Зокрема, в пенсійному посвідченні його покійної баби, серії ААА № 5933766 від 15.03.2004 в графі ініціалів вказано: ОСОБА_2 . Однак, в паспорті громадянки України серії НОМЕР_2 , що виданий Рожнятівським РВ УМВС в Івано-Франківській області 31 жовтня 2000 року, остання записана як ОСОБА_2 стянтинівна.
Таким чином, очевидним є факт, що при видачі пенсійного посвідчення від 15.03.2004 року (тобто після отримання паспорта) були допущені помилки. Вважає, що причина неправильного написання по-батькові виникла ув'язку із неправильним переведенням з російської на українську мови.
Внаслідок таких помилок виникла певна невідповідність між документами, що посвідчують особу ОСОБА_2 , заповітом та правовстановлюючими документами на домоволодіння, які були видані на ім'я його покійної баби, що перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд.
Таким чином, з метою надання йому можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, існує необхідність встановити юридичний факт належності документів, в тому числі правовстановлюючих, що видані на ім'я ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_2 - ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи - Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області у судове засідання також не прибув. Однак до суду надійшла заяву, у якій сільський голова Дубівської сільської ради просить вищезазначену цивільну справу розглянути у відсутності представника зазначеної сільської ради. При розгляді справи покладається на рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе і доцільне провести судове засідання у відсутності заявника та представника заінтересованої особи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що буде відповідати вимогам ст.247 ч.2 ЦПК України.
Вивчивши та перевіривши зміст заяви та доданих до неї документів, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно наданих Пленумом ВСУ роз'яснень, які викладені у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
У прохальній частині поданої ним до суду заяви, ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 документів, в тому числі правовстановлюючих, що були видані на ім'я ( ОСОБА_4 .
Однак заявник не сформулював чітко і конкретно зміст заявленої ним вимоги, оскільки не зазначив факт належності яких саме документів, що були видані на ім'я ( ОСОБА_4 , просить суд встановити.
З четвертого абзацу описової частини поданої ОСОБА_1 до суду заяви, вбачається наявність помилок в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_3 від 15.03.2004 його покійної баби, оскільки у відповідній графі зазначені такі ініціали: ОСОБА_2 . Однак, в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий Рожнятівським РВ УМВС в Івано-Франківській області 31 жовтня 2000 року, остання записана як ОСОБА_2 стянтинівна.
Таким чином можна було б припустити, що заявник має намір встановити факт належності ОСОБА_2 вищезазначеного пенсійного посвідчення.
Однак, у п'ятому абзаці описової частини поданої ОСОБА_1 до суду заяви, заявник зазначив, що внаслідок вищезазначеної помилки виникла певна невідповідність між документами, що посвідчують особу ОСОБА_2 і заповітом та правовстановлюючими документами на домоволодіння, які були видані на ім'я його покійної баби, що перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд.
Тобто з п'ятого абзацу вбачається, що слід встановити вже не факт належності ОСОБА_2 вищезазначеного пенсійного посвідчення, а неконкретизованих документів, що посвідчують особу ОСОБА_2 , заповіту та правовстановлюючих документів на домоволодіння, які були видані на ім'я його покійної баби, що перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність.
При цьому, проаналізувавши додану до матеріалів заяви копію заповіту, з її змісту не вбачається будь-яких розбіжностей у написанні прізвища, імені, по батькові, місці і часі народження, із такими ж відомостями, зазначеними у паспорті громадянина України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що викладені у заяві вимоги та обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги є незрозумілими для суду, оскільки є неконкретними та за формою свого викладення - нелогічними.
Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак, на виконання вищезазначених вимог, позивач не додав до матеріалів заяви, документи, про які зазначає у поданій ним заяві, зокрема правовстановлюючі документами на домоволодіння, не зазначив, що перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися власністю, яка поки що належить не йому, у зв'язку з чим суд також об'єктивно позбавлений можливості встановити факт, про який просить заявник.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху та надати йому строк для усунення всіх вищезазначених недоліків заяви, шляхом подачі заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, в тому числі із чітким та конкретним викладенням заяви, зокрема її прохальної частини, яка повинна перебувати у нерозривному логічному взаємозв'язку із обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до приписів ч.ч.12, 13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.187 ЦПК України, суддя -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявник, що у разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, подана заява буде залишена без розгляду.
Копію даної ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя А.М.Бейко