Справа №348/590/22
Провадження № 1-кс/348/143/22
12 квітня 2022 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , дізнавача ОСОБА_3 , розглянувши клопотання дізнавача СД Надвірнянського РВП ГУ НП у Івано-Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022096200000044 про арешт тимчасово вилученого майна.
встановила:
11.04.2022 в суд надійшло клопотання дізнавача ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна. В обґрунтування клопотання наведено таке. 10 квітня 2022 року в м. Надвірна по вул. Визволення гр. ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 , добровільно видав полімерний пакет із речовиною зеленого кольору ззовні схожу на «марихуану» та полімерний згорток порошкоподібної речовини білого кольору ззовні схожу на наркотичну речовину «амфетамін». В ході проведення першочергових слідчих дій 10.04.2022 року проведено огляд місця події у м. Надвірна по вул. Визволення, під час якого вилучено полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору та полімерний пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, які добровільно видав ОСОБА_4 10.04.2022 року в ході огляду місця події ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 добровільно видав одну купюру номіналом 500 гривень з серійним номером: ХА1046534, за яку він збув наркотичні речовини. Вилучене майно під час огляду місця події визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12022096200000044. Тому, дізнавач просить накластиарешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження його як речового доказу.
Дізнавач ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила таке задовольнити.
Слідчий суддя, заслухавши дізнавача, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Відповідно до ст. 170 Кримінального процесуального Кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У ході розгяду клопотання встановлено, 10.04.2022 в ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, оскільки у ОСОБА_4 були виявлені 2 згортки з речовинами щодо є сукупність розумних підозр вважати, що це наркотичні засоби чи психотропні речовини.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України проводиться у формі дізнання.
Крім цього, у ході здійснення дізнання у кримінальному провадженні №12022096200000044 було проведено також і огляд місця події у ході якого ОСОБА_5 були вилучені гроші, а саме купюру номіналом 500 гривень. 11.04.2022 дану купюру було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022096200000044 та подано клопотання про арешт зазначеного майна.
Дізнавач пояснила, що зазначене у клопотанні майно а саме: одна купюра номіналом 500 гривень з серійним номером: ХА1046534 є речовим доказамом у кримінальному провадженні за ч.1 ст.307 КК України. Зазначила, що для кримінального провадження №12022096200000044 ця купюра доказового значення не має. Після накладення на це майно арешту слідчий, що проводить досудове розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.307 КК України подасть клопотання про тимчасовий доступ до цього доказу, щоб використати його у ході досудового розслідування.
Враховуючи відсутність розумних підозр та сукупності підстав вважати, що вказане у клопотанні майно є доказом у кримінальному провадженні №12022096200000044, що також підтвердила і дізнавач у ході судового розгляду клопотання, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.170 -173 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
У задоволенні клопотання про накладення арешту на одну купюру номіналом 500 гривень серійний номер ХА1046534 у кримінальному провадженні №12022096200000044 - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1