Справа №345/593/22
Провадження № 2/345/365/2022
12.04.2022 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
за участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позицій сторін:
представник Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 30.09.2015 у розмірі 12410,52 грн. та судові витрати у розмірі 2481,00 грн. (судовий збір).
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 30.09.2015. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі - договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк». Отже, підписавши заяву, між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок з початковим кредитним лімітом у розмірі, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, Отже, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Незважаючи на взяті на себе за договором зобов'язання, відповідач належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим станом на 27.01.2022 заборгованість по кредиту становить 12410,52 грн.,з яких: 9987,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2423,50 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суми заборгованості, а також судові витрати.
Представник позивача разом із позовом подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, а позов просить задоволити в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення «Укрпошти».
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 16.02.2022 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін
Разом з позовною заявою від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, в якому він також не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення (а.с. 8).
Ухвалою суду від 12.03.2022 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідачку викликати в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, відзиву на позов не подала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 30.09.2015 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою вона погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послу і тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.17).
На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Дані про номера карток, дату їх відкриття та термін дії, отриманих ОСОБА_1 містяться у довідці, долученій АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою останню картку відповідачка отримала 15.05.2019 з терміном дії до 04/23 (а.с.16).
Згідно з довідкою про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), кредитні ліміти карткового рахунку за період 29.07.2015 до 01.07.2021 неодноразово змінювалися (зменшувалися та збільшувалися), востаннє кредитний ліміт становив 10000,00 грн., після чого 01.07.2021 був зменшений до 0,00 грн. (а.с. 15).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 27.01.2022 останній має заборгованість в розмірі 12410,52 грн., яка складається з: 9987,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 9987,02 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2423,50 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії (а.с. 13-14).
В процесі користування кредитним рахунком ОСОБА_1 неодноразово знімала готівку у банкоматі, здійснювала поповнення картки готівкою, проводила розрахунки, тощо, однак не надавала своєчасно АТ КБ "ПриватБанк" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що знайшло своє відображення у вказаному розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку (а.с. 77-81).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.
Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка 30.09.2015 підписала анкету-заяву позичальника та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання та його умови розробляв АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач посилається на те, що умови кредитного договору, укладеного між ним та відповідачкою, визначені в заяві та в «Умовах та правилах наданнях банківських послуг», «Тарифах». При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме долучений до матеріалів справи витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи анкету-заяву позичальника. Роздруківка із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила банківських послуг, наданий банком витяг з умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Оскільки долучені до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг та тарифи не містять підпису відповідачки, а в матеріалах справи відсутні допустимі докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла остання, підписуючи заяву від 30.09.2015, тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 30.09.2015.
З огляду на вищевказане, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» повідомив споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Таким чином, суд встановив, що основні умови кредитування, на яких ОСОБА_1 був виданий кредит, містяться в описаній вище анкеті-заяві позичальника, яка підписана нею 30.09.2015 та копія якої знаходиться в матеріалах справи.
У ч. 1 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання повинні виконуватись належним сторонами і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
З огляду на викладене, враховуючи, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідачки ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та порядок сплати процентів за користування грошовими коштами, а також відповідальність у вигляді пені та штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З розрахунків заборгованості за договором встановлено, що відповідачка отримувала кредитні кошти, однак не надавала їх своєчасно та в повному обсязі банку для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 27.01.2022 за нею рахується заборгованість, сума та складові якої вказані вище.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.
Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову та стягнення в примусовому порядку з відповідачки суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 9987,02 гривень.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 5).
Відповідно до ч. с ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог
А тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 1996,51 грн. сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 282, 289 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" Ботук Оксани Іванівни про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 30.09.2015, яка складається з тіла кредиту в розмірі 9987 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 02 копійки станом на 27.01.2022.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 1996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 51 копійку судового збору.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д , м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: