Справа № 177/273/22
Провадження № 2/177/381/22
06.04.2022 м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Коваль Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Криворіжгаз» (місцезнаходження: пр. Металургів, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, -
Представник позивача звернулася до суду з зазначеною позовною заявою та просила суд стягнути з відповідача на користь АТ «Криворіжгаз» заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в сумі 150000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.
05.06.2022 на запит суду в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшли відомості з відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Довгинцівської районної в місті ради, згідно яких відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Стаття 1 ЦПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Однак, згідно довідки №430/7/02-29 від 13.12.2021 Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області відповідач є власником будинку АДРЕСА_2 і, згідно позовної заяви, спір виник з приводу стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу за вказаною адресою.
Статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.
Так, відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності.
Згідно з частиною першою статті 181 ЦПК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна і стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) дійшла, зокрема, таких висновків:
- нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;
- майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав;
- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У п. 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 вказано, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
У зв'язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (п. 7.23. вищевказаної постанови).
Предметом позову є стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , що адміністративно-територіальним поділом відноситься до територіальної підсудності Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 30 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що вищевказана позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду, підстави для її повернення, залишення без руху чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Позивачем подано заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з урахуванням положень статті 274 ЦПК України, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за правилами, передбаченими главою 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суддя вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження, з повідомлення сторін.
Керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 187, 190, 191, 274-277, 352-355 ЦПК України,
Відкрити провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 26.04.2022 о 10:00 годині в приміщенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області (пр-т. Миру, 5а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, зал судового засідання №2), про що повідомити сторони.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову з підтвердженням направлення іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити їх іншим учасникам справи та суду, з підтвердженням направлення іншим учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті має право підготувати заперечення на відповідь на відзив та направити іншим учасникам справи й суду, з підтвердженням такого направлення іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу крім того, копію позовної заяви з додатками до неї.
Повідомити учасників справи про наявність у суді технічної можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://kv.dp.court.gov.ua/sud0420/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В. Коваль