Справа № 203/3844/19
2/0203/33/2022
23 лютого 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
за участю представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що в листопаді 2013 року, будучі у пошуках житла, почала орендувати житло у ОСОБА_5 та фактично проживати з нею в квартирі АДРЕСА_1 . Досить швидко вона перестала проживати в квартирі ОСОБА_5 на умовах оренди житла, в зв'язку із тим, що між ними склались дружні відносини, вона почала її сприймати як доньку, всім про це розповідала. Вони вели спільний побут, мали спільний бюджет. Коли в березні 2017 року в неї народився син ОСОБА_6 , ОСОБА_5 була йому за бабусю, няньчилась з ним. Прямих родичів та людей, котрі могли б піклуватись про ОСОБА_5 не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла та після її смерті залишилось спадкове майно -квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року. У відповідності до ч.2 ст.1268 ЦК України ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_7 , що підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28.08.2014 року по справі №199/13811/13-ц. Син ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та фактично проживав в квартирі АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_5 , інших спадкоємців після його смерті не було, а тому ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги після смерті сина та в силу ч.2 ст.1268 ЦК України є такою, що фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_8 . Таким чином, ОСОБА_5 на момент смерті в цілому належала квартира АДРЕСА_1 . У передбачений законодавством шестимісячний строк вона ( ОСОБА_2 ), як спадкоємець четвертої черги прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 з листопада 2013 року, звернувшись до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О. із заявою про прийняття спадщини. При цьому, нотаріусом було роз'яснено, що необхідно рішення суду, аби вона мала підставу спадкувати майно, оскільки відсутні документи, які б підтверджували її право на спадкування після смерті ОСОБА_5 . Також ОСОБА_5 , на праві власності належало нежитлове приміщення АДРЕСА_2 . Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила встановити факт її проживання із спадкоємцем ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з листопада 2013 року; визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .
В подальшому позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій також просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Також представником позивачки було подано заяву, в якій остання посилаючись на допущену технічну описку в позовній заяві, просила вважати правильною дату смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.11.2019 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою від 13.11.2019 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 29.04.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4 .
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 в наданій заяві просила розглядати справи за її відсутності, зазначивши про визнання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 згідно наданого його представником відзиву проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачка не є близьким родичем чи рідною людиною померлій ОСОБА_5 , оскільки лише орендувала в неї квартиру. Останні ніколи не проживали разом, не мали сімейних відносин, спільного бюджету та не вели спільного господарства. Відповідних доказів позивачкою не надано.
В судовому засідання 13.12.2021 року відповідач ОСОБА_4 , посилаючись на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, йому було відмовлено у поновлення строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 , не заперечував проти задоволення позову та просив розглядати справу в подальшому за його відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О., за викликами до суду не з'явилась, пояснень по суті справи не надала.
Враховуючи заяви відповідачів, повторну неявку третьої особи та положення ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за фактичної явки сторін та на підставі наявних у справі матеріалів.
Заслухавши учасників, перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження №4/276-2000, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с.10,11 т.1).
ОСОБА_8 є рідним сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією запису акта про народження №2209 від 05.10.1976 року (а.с.80 т.1).
Згідно довідки про склад сім'ї №11/1 від 11.07.2019 року, виданої ОСББ «Сонячний 8 Дніпро», в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована з 28.09.1976 року ОСОБА_5 та фактично проживали без реєстрації з листопада 2013 року ОСОБА_2 , з 03.03.2017 року ОСОБА_9 , з 01.12.2015 року ОСОБА_3 (а.с.16 т.1).
Відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №5/5-131 від 28.07.2020 року, в квартирі АДРЕСА_1 з 01.02.1996 року був також зареєстрований ОСОБА_8 та знятий з реєстрації 01.07.2015 року в зв'язку зі смертю (а.с.62 т.2).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.06.2005 року, а також копії актового запису про смерть №1101 від 10.06.2005 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,79 т.1).
Відповідно до довідки Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори від 21.04.2020 року після померлого ОСОБА_8 з заявами по прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.144 т.1).
Згідно копії актового запису про смерть №1924 від 30.11.2012 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30.11.2012 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.132 т.1, а.с.14 т.2).
Після померлої ОСОБА_7 . Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №392/2013 та з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с.2-43 т.2).
За життя ОСОБА_7 заповіту не залишила. Свідоцтво про право на спадщину в рамках вказаної спадкової справи нікому не видавалось.
Проте, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28.08.2014 року у цивільній справі №199/13811/13-ц, провадження №2/199/980/14, було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_10 , третя особа - Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання факту та визнання черговості спадкування, а саме: встановлено факт проживання ОСОБА_5 , починаючи з 14.06.1960 року, однією сім'єю із ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-15 т.1).
Таким чином, у відповідності до ст.1264 ЦК України ОСОБА_5 набула право на спадкування після померлої ОСОБА_7 , як спадкоємець за законом четвертої черги. При цьому, інший спадкоємець ОСОБА_10 , що згідно його заяви є двоюрідним братом померлої ОСОБА_7 , такого права позбавлений, оскільки відповідно до ст.1265 ЦК України є спадкоємцем за законом п'ятої черги.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , була зареєстрована за вказаною адресою разом зі своїм сином ОСОБА_8 , проживала більше п'яти років однією сім'єю із ОСОБА_7 до дня її смерті, ОСОБА_5 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину після смерті інших співвласників цієї квартири ОСОБА_7 (як спадкоємець за законом четвертої черги згідно ст.1264 ЦК України) та ОСОБА_8 (як спадкоємець за законом першої черги згідно ст.1261 ЦК України).
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14.06.2019 року.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла в цілому квартира АДРЕСА_1 , а також квартира АДРЕСА_3 , що належала останній на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 10.02.2010 року на праві приватної власності належала (а.с.47 т.1).
Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красотою Т.О. було заведено спадкову справу №17/2019 та з заявами про прийняття спадщини звернулись 12.07.2019 року позивачка ОСОБА_2 , 05.08.2019 року відповідачка ОСОБА_3 та 26.11.2019 року відповідач ОСОБА_4 (а.с.94,101,105 т.1).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.07.2020 року у цивільній справі №179/2076/19, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтями 1261-1265 ЦК України встановлено, що:
-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України);
-у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України);
-у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України);
-у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України);
-у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст.1265 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99, визначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Як роз'яснено в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім?єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитись на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім?єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право мають також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї тощо.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім?єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст.1261 ЦК України.
В п.23 зазначеної вище постанови роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Перевіряючи обгрунтованість та доведеність позовних вимог, суд враховує, позивачка у встановлені законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Згідно наведеної вище довідки про склад сім'ї №11/1 від 11.07.2019 року, виданої ОСББ «Сонячний 8 Дніпро», вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована з 28.09.1976 року ОСОБА_5 та фактично проживали без реєстрації з листопада 2013 року ОСОБА_2 , з 03.03.2017 року син ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , з 01.12.2015 року ОСОБА_3 (а.с.16 т.1).
Відповідно до довідки за підписами мешканців квартир у будинку АДРЕСА_4 , засвідченої підписом голови правління ОСББ «Сонячний 8 Дніпро» та скріпленої печаткою вказаного ОСББ, підтверджено факт проживання в квартирі АДРЕСА_1 однією родиною, починаючи з листопада 2013 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а з березня 2017 року також ОСОБА_9 (а.с.15 т.1).
Вказаний факт також підтвердили допитані під час розгляду справи в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
На підтвердження викладених в позовній заяві обставин позивачкою також було надано рахунки на оплату та квитанції про оплату членський внесків, витрат на утримання будинку та комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_5 , а також виписку по картковому рахунку позивачки на підтвердження перерахування відповідних коштів (а.с.25-26,213-225 т.1).
Аналізуючи зазначені вище письмові докази та показання допитаних свідків, суд враховує, що останні не протирічать один одному, узгоджуються між собою та такими, що в достатній мірі підтверджують факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім?єю з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також суд враховує, що згідно матеріалів справи відповідачка ОСОБА_3 проживала без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 з 01.12.2015 року, тобто менше п'яти років до дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 , а тому не набула права на спадкування за законом згідно ст.1264 ЦК України та не відноситься до спадкоємців інших черг за законом.
Відповідач ОСОБА_4 згідно ст.1265 ЦК України відноситься до спадкоємців за законом п'ятої черги, пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та в поновлені цього строку йому було відмовлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
За вказаних обставин, враховуючи встановлення судом під час розгляду справи факту проживання позивачки ОСОБА_2 із померлим спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю на протязі більше п'яти років до часу відкриття спадщини, а також враховуючи, що таким чином остання має право на спадкування за законом в силу ст.1264 ЦК України, як спадкоємець четвертої черги та інші спадкоємці цієї або попередніх черг відсутні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині встановлення факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім?єю з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Поряд з цим, позивачці слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 на нежитлове приміщення №61 в будинку АДРЕСА_6 , оскільки у відповідності до ст.ст.12,81 ЦПК України належних доказів належності вказаного майна за життя спадкодавцю ОСОБА_5 позивачкою під час розгляду справи суду не представлено.
Враховуючи підстави та предмет позову, а також, що позивачкою не ставилось питання про розподіл судових витрат, понесені позивачкою по справі судові витрати у вигляді сплати судового збору, слід покласти на останню.
На підставі викладеного та керуючись ст.3 СК України, ст.ст.1217,1261-1265,1268-1270 ЦК України, ст.ст.2-5,10-13,76-82,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім?єю з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Понесені позивачкою ОСОБА_2 судові витрати покласти на останню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 березня 2022 року.
Суддя С.Ю.Казак