Справа № 203/5587/21
Провадження № 2/0203/598/2022
11.04.2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Медведєвій А.В.,
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
21 грудня 2021 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що вона проживала разом з відповідачем, однак шлюб між сторонами зареєстровано не було. Сторони мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини припинилося будь-яке спілкування між позивачкою та відповідачем, відповідач з дитиною з того часу та по теперішній час не спілкується, ухиляється від своїх обов'язків по вихованню дитини та матеріально не підтримує. Дитина проживає разом з позивачкою. Посилаючись на те, що за весь час від народження дитини відповідач не здійснює щомісячних переказів, а платежі від нього надходять архаїчно, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 4 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. (а.с.1-3)
13 січня 2022 року з адресно-довідкового підрозділу надійшли відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_2 (а.с.16) Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 січня 2022 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників. (а.с.17-18)
В судове засідання 14 лютого 2022 року з'явилась позивачка, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на його адресу судової повістки та СМС повістки, у зв'язку з цим судове засідання було відкладено на 10 березня 2022 року - для повторного виклику відповідача. (а.с.26)
В судове засідання 10 березня 2022 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з цим судове засідання було відкладено на 11 квітня 2022 року - для повторного виклику сторін по справі. (а.с.32)
В судовому засіданні 11 квітня 2022 року за участю позивачки було проведено розгляд справи по суті.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, повідомлявся про дату, час та місце розгляд справи шляхом направлення на його адресу судових повісток та шляхом направлення СМС-повісток. (а.с.а.с.23, 25, 28, 30, 33, 35) Згідно рекомендованого повідомлення відповідач отримав повістку (а.с.36), а також згідно довідок про доставку СМС вони значяться доставленими відповідачу. (а.с.а.с.31, 37)
Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, однак шлюб між сторонами зареєстровано не було. Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження сторони мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.4)
Після народження дитини припинилося будь-яке спілкування між позивачкою та відповідачем, дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Згідно копії довідки та копії характеристики, виданих КЗО «Навчально-виховний комплекс № 37 «Дніпровська гімназія - школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» ДМР, ОСОБА_3 навчається в 1-В класі вищевказаного закладу освіти, його мати приділяє увагу вихованню сина, цікавиться його успіхами, а батько у вихованні сина участі не приймає, до школи не навідується, не цікавиться його досягненнями. (а.с.а.с.7, 8)
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно наявних в матеріалах справи копій виписок по картці позивачки, відповідач протягом лютого-червня 2021 року здійснював нерегулярні перекази грошових коштів, а саме: 20 лютого 2021 року - 3 700 грн., 12 березня 2021 року - 2 500 грн., 26 березня 2021 року - 700 грн., 09 квітня 2021 року - 40 грн, 30 квітня 2021 року - 2 495 грн., 10 червня 2021 року - 2 500 грн. (а.с.а.с.9, 10, 11)
Згідно ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З урахуванням зазначених вище обставин та наведених положень законодавства, враховуючи, що відповідач є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні не має, суд приходить до висновку, що відповідач здатен надавати матеріальну допомогу на утримання свого малолітнього сина.
При визначені розміру аліментів суд враховує, що позивачкою не надано жодних доказів стосовно розміру доходів відповідача та його витрат, які б свідчили про здатність останнього надавати допомогу на утримання дитини в заявленому позивачкою розмірі.
З урахуванням зазначеного, враховуючи спільний обов'язок батьків щодо утримання дитини, встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також враховуючи, що відповідач переказував в 2021 році позивачці кошти приблизно у розмірі 2 500 грн., суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини, визначивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі 2 500 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову 21 грудня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 908 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 191 СК України, ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-268, 430 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно починаючи з 21 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.
Повний текст рішення складено 12.04.2022 р.
Суддя С.В. Єдаменко