Справа № 686/2506/22
Провадження № 2-о/686/91/22
4 квітня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької
області в складі :
головуючого - судді Приступи Д.І.,
при секретарі Федаш Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що її вимушене переселення з окупованої території АР Крим відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Свої вимоги обґрунтовує тим, що до початку збройної агресії Російської Федерації заявниця проживала у АДРЕСА_1 , та після того, як перекинуті з Російської Федерації війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів, в квітні 2014 року нею було прийнято рішення про переїзд до м. Хмельницький, через неможливість подальшого проживання на вказаній території.
З 22 листопада 2005 року позивачка працювала у Луганському апеляційному суду. В результаті вимушеного переселення, в квітні 2015 року звільнена по переводу до Хмельницького міськрайонного суду, що підтверджується трудовою книжкою.
Встановлення вказаного факту необхідно заявниці для того, щоб визначити статус її, як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Заявниця подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, вказала, що вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник заінтересованої особи Російської Федерації в судове засідання також не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване як АДРЕСА_1 .
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у ст.1 дано визначення внутрішньо переміщеної особи, якою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з постановою Верховної Ради України Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" від 21 квітня 2015 року, 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків. 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас відбулося створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходилися кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії "Русское единство" ОСОБА_2 у незаконний спосіб проголосив себе головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та закликав Президента Російської Федерації «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід'ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації «Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб'єктів».
21 березня 2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субьектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15 вересня 2015 року, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, коли контрольовані, керовані і фінансовані Російською Федерацією озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад
збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII затверджено звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЕ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
Результатом такого звернення стало визнання та засудження військових дій Російської Федерації на території України, рядом міжнародних інстанцій.
Так, 15 січня 2015 року Європейський парламент рішуче засуджує агресивну та експансіоністську політику Росії, що становить загрозу цілісності та незалежності України, а також потенційну загрозу для самого Європейського Союзу, включаючи незаконну анексію Криму та ведення неоголошеної гібридної війни проти України, у тому числі інформаційної війни, поєднуючи кібервійни, використання регулярних та нерегулярних збройних сил, пропаганда, економічного тиску, енергетичного шантажу, дипломатії та політичної дестабілізації, підкресливши при цьому, що такі дії є порушенням міжнародного права.
Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відбулася анексія АР Крим.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії на території АР Крим було порушено низку конституційних прав заявниці, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., IV Женевською конвенцією 1949 р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, розділом II Конституції України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Видана 15 лютого 2017 року довідка посвідчує лише факт вимушеного переселення заявниці з м. Луганськ до м. Хмельницького і не встановлює причини такого переселення, оскільки даний орган не має таких повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 переселилася з території АР Крим задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи, насильницької втрати громадянства, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном, прав на працю та захист в результаті збройної агресії Російської Федерації, та те, що встановити даний юридичний факт заявнику необхідно для виникнення права на справедливу компенсацію з держави - агресора Російської Федерації, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 353 ЦПК України,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту що має юридичне значення - задоволити.
Встановити юридичний факт вимушеного переселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квітні 2015 року з анексованої території Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини Луганської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.І. Приступа