Справа №601/3419/21
Провадження № 2/601/248/2022
11 квітня 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за отримане речове майно,-
Позивач військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом в суд до ОСОБА_1 про стягнення коштів за отримане речове майно, згідно якого просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 кошти за отримане речове майно, строки носіння якого не закінчилися, несплачених після виключення із списків особового складу частини та за перевикористану відпустку в загальній сумі - 7741.64 гривень та судовий збір в розмірі 2270.00 гривень.
З позовної заяви позивача вбачається, що військова частина НОМЕР_1 є складовою частиною Збройних Сил України і юридичною особою, підпорядкована Міністерству оборони України, включена до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, перебуває на утриманні державного бюджету, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням а також володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею майном відповідно до його цільового та функціонального призначення.Командир військової частини НОМЕР_1 несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованої частини, за стан і ефективне використання закріпленого за нею державного майна, за витрачання грошових коштів, а також за вжиття вичерпних заходів з метою погашення дебіторської заборгованості перед військовою частиною.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.05.2017 № 106, солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_3 вважається таким, що уклав контракт терміном на три роки з 16.05.2017 по 15.05.2020.
Відповідно, Міністерством оборони України в особі військової частини польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_1 видано речове майно, згідно визначених норм.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2019 № 253 солдата ОСОБА_1 , як військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебував в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «е» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальний вироку суду) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно 20.11.2019 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення. Також з 20.11.2019 ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до Теребовлянського РВК Тернопільської області для постановки на військовий облік.
На момент виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття з усіх видів забезпечення, за відповідачем рахувалося речове майно, строки носіння якого не вийшли, на загальну суму 9025.84 гривень.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2019 № 253 визначено, утримати з грошового забезпечення ОСОБА_1 кошти за недонос речового майна у розмірі 9025.84 гривень.
Згідно витягу з книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 , з грошового забезпечення відповідача стягнуто 1284.20 гривень і на даний час сума заборгованості ОСОБА_1 перед державою в особі військової частини НОМЕР_1 за недонос речового майна, строки носіння якого не закінчилися складає 7741.64 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 , як колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , якого звільнено з лав Збройних Сил України, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів, зобов'язаний відшкодувати державі в особі військової частини НОМЕР_1 кошти за отримане речове майно, строки носіння якого не вийшли, не сплачені після виключення із списків особового складу частини в сумі 7741.64 гривні.
Зважаючи на те, що відповідача звільнено з лав Збройних Сил України, у зв'язку із службовою невідповідністю, військова частина НОМЕР_1 має право на утримання з нього грошових коштів за отримане речове майно, строки носіння якого не закінчилися.
З метою досудового врегулювання спору 08.12.2021 за № 7839 військовою частиною НОМЕР_1 на адресу відповідача було направлено лист з проханням в добровільному порядку відшкодувати заборгованість.Водночас, жодних дій, щодо добровільного відшкодування вказаної вище заборгованості, відповідачем не вчинялось, так само як і не повідомлялось про причини неможливості такого відшкодування.
12 січня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
22 лютого 2022 року ухвалою суду постановлено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, та надано відповідачу строк для надання заяви із запереченнями, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
В судове засідання представник позивача військової частини НОМЕР_1 не з'явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи. Відзиву на позовну заяву та заперечень, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачем подано не було.
Оскільки, відповідач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді, у відповідності до статті 281 ЦПК України, суд ухвалив винести заочне рішення по справі.
Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.05.2017 № 106, солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_3 вважається таким, що уклав контракт терміном на три роки з 16.05.2017 по 15.05.2020.
З довідки № 233 від 03 вересня 2021 року слідує, що згідно спільної директиви МО України та ГШ ЗС України від 26.04.2017 № Д-322/1/15дмк, директиви командувача військ ОК «Захід» від 27.04.2017 № Д-6дск та розпорядження начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_4 від 31.05.2017 № 501/4/1/755, військова частина польова пошта НОМЕР_3 з 01.07.2017 перейшла на умовне найменування «військова частина НОМЕР_1 ».
З витягу з наказу МО України командира військової частини польової пошти НОМЕР_3 № 106 від 16.05.2017 вбачається, що Солдата ОСОБА_1 , призначено на посаду номера обслуги третьої гармати першого гарматного артилерійського взводу третьої гарматної артилерійської батареї першого гарматного артилерійського дивізіону військової частини польова пошта НОМЕР_3 , ВОС - 133533А, шпк «солдат» з посадовим окладом 530 гривень на місяці, на іншими надбавками та грошовими винагородами.
З витягу з наказу МО України командира військової частини НОМЕР_1 № 253 від 20.11.2019 вбачається, що військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до підпункту «е» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду) пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», звільнено з військової служби у запас та він вважається таким, що 20 листопада 2019 року вибув до Теребовлянського районного військового комісаріату Тернопільської області для постановки на військовий облік. 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . З 20 листопада 2019 року знятий з yсіx видів забезпечення та 20 листопада 2019 року з котлового забезпечення обідами.
Згідно витягу з книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 , з грошового забезпечення відповідача стягнуто 1284.20 гривень, станом на 01.01.2021 сума заборгованості ОСОБА_1 перед державою в особі військової частини НОМЕР_1 за недонос речового майна, строки носіння якого не закінчилися складає - 7741.64 гривень.
07.12.2021 за № 7839 військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ОСОБА_1 було направлено лист з проханням в добровільному порядку відшкодувати заборгованість в загальній сумі - 7741.64 гривень до 18.12.2021.
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Порушення вимог чинного законодавства України при використанні закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України військового майна, що спричинило його втрату порушує економічні інтереси держави.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначає Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 року № 2171-III.
Згідно з п. 2 зазначеного Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
Пунктом 8 Положення передбачено, що залежно від того навмисно чи необережно заподіяно шкоди, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Згідно з п.13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до п.14 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.16 Положення розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово- роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
Згідно з п.30 Положення у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення гро стягнення з неї заподіяної шкоди командир(начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування передбачено розділом IV зазначеного Положення, де, зокрема, передбачено, що за висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.
Відповідно до статті 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
За нормами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню вказаної шкоди, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме в розмірі - 7741.64 гривень.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 13, 141, 263, 265, 272, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) кошти за отримане речове майно, строки носіння якого не закінчилися, несплачених після виключення із списків особового складу частини та за перевикористану відпустку в загальній сумі - 7741.64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 2270.00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивач: військова частина НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .
Головуючий: