Справа № 453/973/20
№ провадження 2/453/9/22
11 квітня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.Є.
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи що не заявляє самостійні вимоги, Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності на земельну ділянку,-
Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Ухвалою судді від 18.02.2021 року клопотання представника позивача - адвоката Гороха В.В. задоволено. Замінено третю особу, що не заявляє самостійних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи що не заявляє самостійні вимоги: Задільської сільської ради Сколівського району Львівської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності на земельну ділянку -з Задільської сільської ради Сколівського району Львівської області на належного - Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті на 13.09.2021 року.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судові засідання 11.02.2022 року та 11.04.2022 року позивач явку свого представника не забезпечив. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття представника з поважних причини, до суду не звертався. Крім того, у вказані судові засідання позивач та його представник не з'являлись, причини неявки суду не повідомляли, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.
Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 11.02.2022 року та 11.04.2022 року - позивач явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача та його предстаника, зокрема про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин, до суду не надходили.
Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач та його представник не з'явилися до суду повторно без поважних причин.
Згідно п.3 ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
За ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті “Судова влада” і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).
Так, згідно із ч.5 ст. 223 та п.3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12,13,43, 44, 131,257, 158 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи що не заявляє самостійні вимоги, Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський
Львівської області