Справа № 600/5041/21-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
06 квітня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.
за участю:секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В.,
представника позивача: Агатія В.В.
представника відповідача: Савчука Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу,
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року задоволено позов ГУ ДПС у Чернівецької області до ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках та за рахунок готівки: стягнуто до Державного бюджету з рахунків у банках та за рахунок готівки ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" податковий боргу на загальну суму 18092828 грн. 41 коп.
20.12.2021 представник ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" звернувся до суду із заявою, в якій просив відтермінувати виконання рішення суду про стягнення з ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість в сумі 18 092 828,41 грн. на один рік до 19 листопада 2022 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року заяву задоволено: відстрочено виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 600/5041/21-а, в частині стягнення до Державного бюджету з рахунків у банках та за рахунок готівки ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" податкового боргу на загальну суму 18092828 грн. 41 коп., на один рік з дня ухвалення рішення до 19.11.2022.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду заяви, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що сума боргу, яку визначено рішенням суду до стягнення із ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" становить значну частину активів відповідача, що підтверджується доданими до заяви представником відповідача відомостями. Відтак, одноразове стягнення таких коштів призведе до неможливості належного функціонування ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та виконання взятих на себе зобов'язань, в тому числі щодо нарахування працівникам заробітної плати та інших обов'язкових виплат.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),-встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
У ч.3 ст.378 КАС України закріплено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч.4 статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи-тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об'єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв'язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.
При цьому підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17 зазначив, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Як вбачається з поданої ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" заяви про відстрочення виконання рішення суду основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається заявник є відсутність у товариства, станом на подання заяви грошових коштів та майна, що може бути джерелом погашення боргу. Поряд з цим, заявник стверджує, що погашення боргу одним платежем, може призвести до банкрутства підприємства.
На підтвердження вказаних обставин, заявником надано суду копію балансу (активу, пасиву), звіт про рух грошових коштів, в таблицях-динаміку обсягу виробництва та реалізації підприємства, аналіз фінансових результатів, оцінку капіталу, зміни майнового стану підприємства, характеристику основних засобів, характеристику дебіторської заборгованості, розшифровку дебіторської заборгованості.
В той же час, колегія суддів зазначає, що з наданих копій балансу навіть неможливо встановити звітний рік, а надані відповідачем таблиці взагалі не можна вважати доказами на підтвердження наявності будь-яких об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 зауважено, що обставини, пов'язані із його скрутним матеріальним становищем, не є тими "виключними" підставами, за наявності яких виконання судового рішення може бути відстроченим.
В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Слід зазначити, відповідачем також не надано суду фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності, погашення наявної у нього заборгованості.
Відсутні в матеріалах заяви належним чином підтверджені відомості, які б свідчили про можливе значне порушення або зупинення роботи підприємства, або настання інших негативних наслідків щодо нього у випадку незадоволення судом заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Окрім іншого, як зазначено в апеляційній скарзі, та не спростовано відповідачем, на даний час податковий борг ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" за судовим рішенням від 19 листопада 2021 року у справі №600/5041/21-а становить 38931,7 грн. із 18092828,41 грн.
Варто також зауважити, що ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" у разі неможливості сплатити борг за судовим рішенням одним платежем, мав право звернутися до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення та здійснювати виплати частинами.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної заяви не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ДП "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 квітня 2022 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.