11 квітня 2022 року справа № 580/1141/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (бульв. Шевченка, 117, м. Черкаси, далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене висновком службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019, проведеного начальником відділу з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Михайловою О.П., затвердженого 18.01.2019 т.в.о. директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача направити до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019, проведеного начальником відділу з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Михайловою О.П., затвердженого 18.01.2019 т.в.о. директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що висновок службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019 щодо визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого на ім'я позивачки є протиправним та підлягає до скасування, оскільки відповідачем порушено вимоги щодо своєчасності реагування на можливі процедурні порушення, так як паспорт громадянина України видано на ім'я позивачки у 2004 році, а оскаржуваний висновок складено у 2019 році. Також позивачкою вказано, що відповідачем порушено баланс між несприятливими наслідками для прав позивача, що призвело до негативних для неї наслідків за відсутності безпосередньої вини позивачки.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що висновок службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019 щодо визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого на ім'я позивачки є законним та скасуванню не підлягає, оскільки за прийняттям або набуттям громадянства України позивачка не зверталась, з питань отримання дозволу на імміграцію в Україні, отримання посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні також вона не зверталась, тому за відсутності підтвердження належності, прийняття або набуття громадянства України, паспорт громадянина України використовується позивачкою за відсутності законних підстав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 14.05.2004 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ленінакан Республіки Вірменії) документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , у зв'язку з обміном паспорта колишнього СРСР серії НОМЕР_2 , виданого 27.05.1988 ВВС Московського райвиконкому м. Ленінакан.
Управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області, на виконання листа ДМС України від 17.10.2018 №6.3/4492-18 та відповідно до вимог п. 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, проведено службову перевірку законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
За результатами зазначеної перевірки, оформленої висновком від 18.01.2019 №17/2019, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 14.05.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_1 , визнаний таким, що відповідно до п. 108 Порядку №302 є недійсним, підлягає вилученню та знищенню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 1, абзаців «а», «б», пункту 1 частини 1 статті 13, частини 1 статті 16, частини 1 статті 21, частини 1 статті 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Паспорт громадянина України; для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Водночас, слід зазначити, що Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Натомість, таким є Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302.
Відповідно до пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302від 25.03.2015 (далі - Порядок №302), Паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; непридатності паспорта для подальшого використання; припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України; коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта; смерті особи, якій було видано такий паспорт; закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії; оформлення паспорта / паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства; неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
Приписами статті 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України обумовлено, що у разі коли рішення про оформлення паспорта / паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта / паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта / паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Із матеріалів справи судом встановлено, що Управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області, на виконання листа ДМС України від 17.10.2018 №6.3/4492-18 та відповідно до вимог п. 109 Порядку №302, проведено службову перевірку законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 та за результатами зазначеної перевірки, оформленої висновком від 18.01.2019 №17/2019, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім'я позивачки, визнаний таким, що відповідно до п. 108 Порядку №302 є недійсним, підлягає вилученню та знищенню.
Так, підставою для вказаного висновку слугували ті обставини, що за прийняттям або набуттям до громадянства України позивачка не зверталась, з питань отримання дозволу на імміграцію в Україні, отримання посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні також вона не зверталась, водночас ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Вірменія та документована паспортом серія НОМЕР_3 , виданим 29.04.1997 паспортним відділом паспортно-візового управління Поліції Республіки Вірменія.
Закон України «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 року №1636-XII регулював правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення станом на час подання позивачем документів для отримання паспорта громадянина України. Вказаним законом обумовлено, що громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Стаття 2 Закону України «Про громадянство України» обумовлює, що громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав;
3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 1999 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
Стаття 33 Закону України «Про громадянство України» визначає, що заява про належність особи до громадянства України подається до органу внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи, а особою, яка постійно проживає за кордоном, - у відповідне дипломатичне представництво або консульську установу України.
При цьому, згідно пункту 2 статті 29 Закону України «Про громадянство України» Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі визначають належність осіб, які проживають на території України, до громадянства України.
Наказом МВС України від 17.08.1994 №316 затверджено Інструкцію щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Інструкція №316), яка діяла на час документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Положеннями пункту 7 Інструкції №316 передбачено, що при обміні паспортів громадянами подаються паспорти, що підлягають обміну, а при обміні паспортів у випадках зміни прізвища, імені та по батькові або встановлення розбіжностей у запису (невідповідність занесених у паспорт відомостей і відміток)- також свідоцтва органів реєстрації актів громадянського стану чи інші документи, що підтверджують ці обставини.
Відповідно до п. 8 Інструкції №316 громадянами для одержання й обміну паспортів, крім документів, передбачених пунктами 6 та 7 цієї Інструкції, подаються також - заява форми №1 (додаток №1) і дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Згідно із пунктом 10 Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України документи, що надійшли до органів внутрішніх справ, розглядають начальники паспортної служби, а у випадках відсутності останніх - особи, які виконують їх обов'язки і приймають рішення про видачу чи обмін паспортів, про що робиться запис у заяві форми №1. Видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Судом встановлено, що 14.05.2004 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, у зв'язку з обміном паспорта колишнього СРСР серії НОМЕР_2 , виданого 27.05.1988 ВВС Московського райвиконкому м.Ленінакан, при цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що посадовими особами Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області були виявлені підстави для відмови у документуванні позивачки паспортом громадянина України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
У рішенні №461133-99 від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що позбавлення громадянина паспорта являє собою втручання в його особисте життя, так як громадяни для реалізації земних благ в повсякденному житті вимушені користуватись паспортом.
З огляду на вказані Європейським судом обставини та з врахуванням того, що громадянам України в повсякденному житті необхідно пред'являти паспорт громадянина України - при оформленні на роботу, при зверненні за медичною допомогою в медичний заклад, банківські установи, при придбанні проїзних квитків на транспорт, при оформленні дітей в дошкільні та шкільні установи, для отримання будь-яких довідок, при оформленні цивільно-правових угод та в інших поширених випадках, суд вважає, що своїм рішенням відповідач допустив втручання в особисте життя позивача.
Суд вважає, що відповідно до вказаних висновків Європейського суду з прав людини - відповідач не мав будь-яких підстав по внутрішньому праву для визнання недійсним паспорт громадянина України позивачки, що також є порушенням відповідачем положень ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини.
Рішенням від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Виходячи з цього, суд вважає неприпустимим вчинення будь-яких дій та прийняття рішень органом державної влади, які погіршують становище громадян на підставі лише виявленого у минулому порушення процедурних норм, а тим паче у випадку, коли таке порушення сталось з вини посадових осіб цього органу влади.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 у продовж 15 років добросовісно вважала, що нею додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України, однак відповідач приймаючи оскаржуваний службовий висновок мав би також виходити з правових та фактичних наслідків таких дій, а тому повинен був обґрунтувати суттєву суспільну необхідність прийняття такого рішення та врахувати право позивачки на сім'ю, роботу, соціальні зв'язки.
Статтею 17 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ обумовлено, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Водночас, норми статті 19 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ визначають, що підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
При цьому суд враховує, що жодних доказів того, що ОСОБА_1 не є громадянкою України, втратила чи припинила громадянство відповідачем не надано, а відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 20.07.2021 №7101.6-6189/71.1-21, рішення щодо позбавлення позивачки громадянства України не приймалось.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача, необхідно визнати протиправним та скасувати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 18.01.2019 №17/2019 службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019, як наслідок зобов'язати відповідача видалити (виключити) з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого 14.05.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_1 .
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові №826/14279/17 - не приймаються судом до уваги, оскільки обставини цієї справи №826/14279/17 та адміністративної справи що розглядається №580/1141/22 є різними.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 18.01.2019 №17/2019 службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 №17/2019.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області видалити (виключити) з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого 14.05.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ