65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2175/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/2175/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" (21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 34, оф. 1/20; код ЄДРПОУ 43488390)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Савчук Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )
про стягнення 157080,93 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Алма Він" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Савчук Сергія Івановича про стягнення 157080,93 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" від 26.07.2021р. вх. № ГСОО 2258/21 залишено без руху. Позивачу визначено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Алма Він", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
16.08.2021р. позивачем були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 09.06.2021р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2021р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2175/21. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "20" вересня 2021 р. о 11:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у судове засідання на 20.09.2021р. о 11:15.
20.09.2021р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.10.2021р. о 12:50.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2022р. повідомлено позивача та відповідача по справі №916/2175/21: Товариство з обмеженою відповідальністю „Алма Він" та Фізичну особу-підприємця Савчук Сергія Івановича про судове засідання, яке відбудеться "18" жовтня 2021р. о 12:50.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2021р. справу №916/2175/21 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "15" листопада 2021 р. о 11:00. Викликано учасників справи у справі у підготовче засідання, призначене на 15.11.2021р. о 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2021р. відкладено підготовче засідання на "13" грудня 2021р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 13.12.2021р. о 10:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2175/21 на 30 днів до 17.01.2022р. Відкладено підготовче засідання на "17" січня 2022р. о 11:40. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 17.01.2022р. о 11:40.
10.01.2022р. до суду позивачем було залучено копії видаткових накладених.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2175/21. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "31" січня 2022р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 31.01.2022р. о 12:00.
31.01.2022р. до суду позивачем було надано клопотання про залучення документів до матеріалів справи та поновлення строків подання.
31.01.2022р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з непрацездатністю судді Д'яченко Т.Г. у період з 31.01.2022р. по 05.02.2022р. включно.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2022р. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "16" лютого 2022 р. о 11:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.02.2022р. о 11:40.
Приймаючи до уваги, що 16 лютого 2022р. з 10 год. 20 хв. до 13 год. 00 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у зв'язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі, судове засідання не відбулось.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2022р. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "24" лютого 2022р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 24.02.2022р. о 12:00.
24.02.2022 р. Президентом України підписано указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 рекомендовано зборам суддів та суддям України оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.
14.03.2022 р. Указом Президента України № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05год.30хв. 26 березня 2022р. строком на 30 діб.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022р. рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області продовжити розгляд справ.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022р. призначено розгляд справи по суті на "11" квітня 2022 р. о 11:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 11.04.2022р. о 11:30.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
У судові засідання представник відповідача не з'являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
26 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алма Він" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Савчук Сергієм Івановичем (покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №ALV2605/20 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати ПММ покупцю, а саме: бензин марки А-95, А-92, дизельне паливо та Газ пропан-бутан (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його повну вартість на умовах даного договору.
Позивачем було зазначено суду, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, постачальник зобов'язувався забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) покупцю нафтопродукти - дизельне паливо.
На виконання умов Договору, позивач забезпечував безперервне постачання нафтопродуктів на умовах, передбачених договором, як наливом, так і талонами.
Постачальником було здійснено поставку товару покупцю за наступними видатковими накладними: від 15.06.2020р. № 1113 - на загальну суму 3829,50 грн.; від 15.06.2020р. № 1115 - на загальну суму 20182 50 грн.; від 26.06.2020р. № 1232 - на загальну суму 21798,00 грн.; від 26.06.2020р. № 1240 - на загальну суму 6920,00 грн.; від 01.07.2020р. № 1273 - на загальну суму 9515,00 грн.; від 02.07.2020р. № 1301 - на загальну суму 3510,00 грн.; від 02.07.2020р. № 1302 - на загальну суму 9169,00 грн.; від 09.07.2020р. № 1375 - на загальну суму 8784,00 грн.; від 28.07.2020р. № 1627 - на загальну суму 2 244,00 грн.
Як вказує позивач, відповідно до п. 2.4. Постачальником здійснено реєстрації акцизної та податкової накладних, які були направлені та прийняті Покупцем.
В той же час, зі сторони покупця обов'язки, взяті на себе за Договором в частині оплати виконаних робіт/наданих послуг не виконані, чим порушені вимоги договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору за постачання передбачених Договором товарів (наливом), покупець зобов'язується оплатити повну вартість (у розмірі 100%) товару (в т.ч. ПДВ), відображену в рахунках-фактурах, до/на момент поставки товару протягом 3 банківських днів з моменту його одержання, на поточний рахунок продавця. Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури. У разі постачання товару (талонами) покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі виставленого рахунку в день отримання такого рахунку на електронну пошту на реквізити, вказані в такому рахунку.
Відповідно до п. 5.1.5. Договору, у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків за товар, передбачених Договором, покупець сплачує постачальнику (ст. 230, ст. 231 ГК України): пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору; при простроченні платежу за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості; покупець також сплачує 36% річних за кожен день прострочення, за весь час прострочення, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Пунктом 5.1.2. Договору зазначено, що у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) Покупцем своїх зобов'язань по оплаті за поставлені Товари, Продавець в якості оперативно-господарської санкції вправі в односторонньому порядку призупинити передачу у власність (поставку) Товарів Покупцеві за цим Договором до моменту сплати заборгованості.
Згідно пункту 5.1.3. та 5.1.4. Договору, у випадку якщо покупець, який прострочив виконання грошових зобов'язання згідно з цим Договором, повинен на вимогу продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов'язань, від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми) та у разі якщо покупець прострочив виконання грошового зобов'язання до 15 і більше календарних днів, покупець додаткового сплачує Продавцю штрафні санкції у розмірі 0,15% від вартості поставленого Товару за кожен день прострочки, з моменту виникнення та до повного погашення заборгованості.
Таким чином, покупець повинен провести оплату в частині погашення основної суми боргу у сумі 81524,00 грн., 36% річних у сумі 30789,83 грн., пені 11167,72 грн., інфляційні витрати у сумі 6219,97 грн., штраф 25% у сумі 26188,45 грн.(налив), штраф 0,15 % у сумі 1128, 96 грн та 3% річних 62 грн. (талони).
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алма Він", як постачальником, та Фізичною особою-підприємцем Савчук Сергієм Івановичем, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 26 травня 2020 року Договору поставки нафтопродуктів №ALV2605/20.
Судом встановлено, що між сторонами було складено та підписано наступні видаткові накладні: 28 липня 2020р. видаткову накладну №1627 на суму 2244,00 грн., 09 липня 2020р. видаткову накладну №1375 на суму 8784,00 грн., 02 липня 2020р. видаткову накладну №1302 на суму 9169,00 грн., 02 липня 2020р. видаткову накладну №1301 на суму 3510,00 грн., 01 липня 2020р. видаткову накладну №1273 на суму 9515,00 грн., 26 червня 2020р. видаткову накладну №1240 на суму 6920,00 грн., 26 червня 2020р. видаткову накладну №1232 на суму 21798,00 грн., 15 червня 2020р. видаткову накладну №1115 на суму 20182,50 грн. та 15 червня 2020р. видаткову накладну №1113 на суму 3829,50 грн.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем Савчук Сергієм Івановичем прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки нафтопродуктів №ALV2605/20 від 26 травня 2020 року щодо оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - видатковими накладними, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 81524,00 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем, відповідно до п. 5.1.5. Договору було здійснено нарахування пені, розмір якої становить 11167,72 грн. та нарахування штрафу 25% у розмірі 26188,45 грн., а також, відповідно до п. 5.1.3. та п. 5.1.4. було заявлено до стягнення штраф 0,15% у розмірі 1128,96 грн.
Суд, переривши розрахунки позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 62,00 грн. за талонами, нарахування інфляційних втрат у розмірі 6219,97 грн., а також відповідно до п. 5.1.5. 36% річних у розмірі 30789,83 грн.,
Суд, переривши розрахунки позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2356,21 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савчук Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Він" (21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 34, оф. 1/20; код ЄДРПОУ 43488390) суму основного боргу у розмірі 81524 (вісімдесят одну тисячу п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп., пеню у розмірі 11167 (одинадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 72 коп., штраф у розмірі 27317 (двадцять сім тисяч триста сімнадцять) грн. 41 коп., 36% річних у розмірі 30789 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмір 6219 (шість тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 62 (шістдесят дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2356 (дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 21 коп.
Повний текст рішення складено 11 квітня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко