"06" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3069/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом: Фізичної особи - підприємця Куач Тхі Хієу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Базова, 20, код ЄДРПОУ 20942626)
про визнання частково недійсними договорів та визнання незаконними дій
Представники:
від позивача - Ростомов Г.А. (ордер від 13.10.2021 серія ОД № 492163);
від відповідача - Максимов О.М. (адвокат, довіреність від 11.01.2022).
Суть спору:
Фізична особа - підприємець Куач Тхі Хієу (далі - Позивач, ФОП Куач Тхі Хієу) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» (далі - Відповідач) з вимогами про:
- визнання недійсним пункту 5.4 договору № 5259 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 02 вересня 2015р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» та Фізичною особою - підприємцем Куач Тхі Хієу з моменту підписання договору;
- визнання недійсним пункту 5.4 договору № 1695 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 11 березня 2019р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» та Фізичною особою - підприємцем Куач Тхі Хієу з моменту підписання договору;
- визнання незаконними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» з перешкоджання прав та обов'язків за договорами № 5259 від 02 вересня 2015р. та № 1695 від 11 вересня 2019р. про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності укладеними з Фізичною особою - підприємцем Куач Тхі Хієу.
Ухвалою суду від 13.10.2021 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Куач Тхі Хієу залишено без руху, постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме доплатити суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн. в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено Фізичній особі - підприємцю Куач Тхі Хієу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
22.10.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (вх. № 28071/21) разом із квитанцією від 22.10.2021 № ПН2079 про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.11.2021.
Протокольною ухвалою від 22.11.2021 відкладено підготовче засідання на 08.12.2021.
Протокольною ухвалою від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 21.12.2021.
22.11.2021 в підготовчому засіданні представник позивача подав клопотання про витребування доказів від 22.11.2021 (вх. № 32674/21 від 06.12.2021) в якому просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» затверджений відповідним органом місцевого самоврядування план території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 22.11.2021 (вх. № 32674/21 від 06.12.2021).
Протокольною ухвалою від 21.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.12.2021.
Протокольною ухвалою від 29.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022.
Протокольною ухвалою від 20.01.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.02.2022.
Судове засідання призначене протокольною ухвалою від 20.01.2022 на 16.02.2022 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 17.02.2022 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.03.2022.
Судове засідання призначене на 02.03.2022 не відбулося у зв'язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 25.03.2021 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.04.2022.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проси їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на частину першу статті 50, статтю 51, частину першу статті 52, статтю 598, частину третю статті 651 Цивільного кодексу України, статті 179, 181, частину третю статті 184, частини першу, четверту статті 188, частину першу статті 283 Господарського кодексу України, пункт 3 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків і пункти 16 - 24 Типового договору оренди торговельного місця, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868, обґрунтовані тим, що оспорювані пункти 5.4 Договорів про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695, містять умови щодо дострокового розірвання договору, які не передбачені типовим договором, що порушує права Позивача як орендаря. При цьому, Позивач наголошує, що умови типового договору можуть лише конкретизуватися, але ніяк не змінюватися, втрачати свою суть чи нівелюватися на шкоду орендарю.
Позивач зазначає, що змінивши (підмінивши) назву договорів з оренди торговельного місця на надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, намагаючись відійти від типового договору, Відповідач як орендодавець на власний розсуд врегулював порядок розірвання договору та порядку його продовження. При цьому, пункти 5.4 Договорів про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695, містять ряд специфічних, не передбачених типовим договором умов, що передбачають право орендодавця односторонньо розірвати договір, що надає орендодавцю певні привілеї, що йдуть всупереч закону.
ФОП Куач Тхі Хієу наголошує, що вона протиправно була позбавлена гарантій, закріплених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868, отримала на підписання договір, що порушує норми чинного законодавства і, наразі, від його несправедливих та незаконних умов втратила можливість займатися підприємництвом на території ринку « 7 кілометр».
При цьому, Позивач вказує на те, що листом від 15.09.2021 № 1128 Відповідачем було повідомлено, що її контейнери з торгового місця переміщено на підставі наказу № 177 від 17.06.2021 про що надано акти від 09.09.2021.
У Відповіді на відзив від 07.12.2021 (вхід. № 07.12.2021) Позивач, заперечуючи проти доводу Відповідача про відсутність затвердженого типового договору на момент укладення оспорюваних договорів від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695, зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» від 29.07.2009 № 868 не визнавалась недійсною та не скасовувалася, у всіх урядових джерелах зазначена як документ чинний, є комплексним документом, а затверджений нею Типовий договір оренди торговельного місця не досліджувався судами під час розгляду адміністративної справи № 2а-4429/09/2670.
Також, Позивач окремо зазначає, що статтею 51 Господарського кодексу України передбачено саме припинення підприємницької діяльності, а не втрата статусу підприємця, як це передбачено в пунктах 5.4 оспорюваних договорів.
Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
У Відзиві від 09.11.2021 (вхід. від 11.11.2021 № 30255/21) Відповідач, із посиланням на статті 203, 204, 215, частину першу статті 216, статті 236, 627 Цивільного кодексу України, зазначає про відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення).
ТОВ «Промтоварний ринок» вказує на те, що на момент укладення оспорюваних договорів від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695, не існувало ані типового ані примірного договору оренди торговельного місця, які б мали обов'язковий або рекомендаційний характер для сторін відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України.
При цьому, Відповідач вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» від 29.07.2009 № 868, на яку посилається Позивач, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» від 05.03.2009 № 278. Зокрема, було затверджено Типовий договір оренди торговельного місця.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2010 № 557 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278 і викладено пункт 2 постанови в такій редакції: « 2. Затвердити Примірний договір оренди торговельного місця, що додається. Рекомендувати суб'єктам господарювання, які надають в оренду торговельні місця на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, укладати відповідні договори з орендарями.». А також постановлено, у назві та додатку до Типового договору оренди торговельного місця, затвердженого зазначеною постановою, слова «Типовий» і «Типового» замінити відповідно словами «Примірний» і «Примірного».
Окрім того, Відповідач вказує на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 2а-4429/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2012, визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на рахунках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи».
Також, ТОВ «Промтоварний ринок» заперечує проти доводу Позивача про встановлення у пунктах 5.4 оспорюваних договорів специфічних умов, що передбачають право орендодавця односторонньо розірвати договір, що надає орендодавцю певні привілеї, що йдуть всупереч закону. При цьому, Відповідач, із посиланням на частини першу, другу статті 598, статті 626, 628, частину третю статті 651 Цивільного кодексу України, вказує на те, що за змістом цих пунктів право на розірвання договору в односторонньому порядку належить обом сторонам договору. Тому твердження Позивача про наявність «привілеїв» у Відповідача є не обґрунтованим.
Заперечуючи проти позовної вимоги про визнання незаконними дій з перешкоджання прав та обов'язків за договорами, ТОВ «Промтоварний ринок» зазначає, що пункти 5.4 Договорів від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695 не передбачають автоматичного припинення зобов'язань в разі припинення підприємницької діяльності Позивача, а містять умови про можливість розірвання договору за вимогою однієї із сторін договору та визначає порядок такого розірвання. Відповідач наголошує, що він лише скористався своїм правом на дострокове розірвання договору за наявності умов, передбачених для такого розірвання.
При цьому, Відповідач окремо зазначає про те, що не відповідає дійсності твердження Позивача про те, що вона не втрачала статусу фізичної особи - підприємця, а тимчасово припиняла статус підприємця.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
02.09.2015 між ТОВ «Промтоварний ринок» і ФОП Куач Тхі Хієу укладено Договір про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності № 5259 (далі - Договір від 02.09.2015). /а.с. 12/.
У пункті 1.1 Договору від 02.09.2015 вказано, що його предметом є послуги зі створення умов торговельної діяльності, які Промринок (Відповідач) надає за плату Підприємцю (Позивачу), а Підприємець приймає і зобов'язується здійснювати торгівельну діяльність згідно з законодавством України.
Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 Договору від 02.09.2015 Промринок зобов'язався надати Підприємцю в строкове користування торгове місце № 5259 на території КП № 3 ТК № 2 для встановлення 5-ти футових контейнерів і здійснення торговельної діяльності. А також, зобов'язався не перешкоджати Підприємцю в користуванні контейнерами та здійсненні торговельної діяльності у разі дотримання законодавства, умов цього договору і прав інших осіб.
11.03.2019 між ТОВ «Промтоварний ринок» і ФОП Куач Тхі Хієу укладено Договір про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності № 1695 (далі - Договір від 11.03.2019). /а.с. 13/.
У пункті 1.1 Договору від 11.03.2019 вказано, що його предметом є послуги зі створення умов торговельної діяльності, які Промринок (Відповідач) надає за плату Підприємцю (Позивачу), а Підприємець приймає і зобов'язується здійснювати торгівельну діяльність згідно з законодавством України.
Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 Договору від 11.03.2019 Промринок зобов'язався надати Підприємцю в строкове користування торгове місце № 1695 на території КП № 3 ТК № 2 для встановлення 20-ти футових контейнерів і здійснення торговельної діяльності. А також, зобов'язався не перешкоджати Підприємцю в користуванні контейнерами та здійсненні торговельної діяльності у разі дотримання законодавства, умов цього договору і прав інших осіб.
Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 Підприємець сплачує послуги за встановленим Промринком розцінками не пізніше 10-го календарного числа, за який здійснюється оплата. Оплата послуг здійснюється шляхом внесення грошей у касу або за безготівковим розрахунком.
Пунктом 3.3 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 передбачено, що плата за послуги по здійсненню торговельної діяльності складається з суми плати за послуги, зазначеної в п. 3.1 Договору, та вартості спожитої електроенергії, за тарифом, встановленим НКРЕ для непромислових споживачів, послуг з технічного забезпечення електропостачання, газу, наданих послуг водопостачання та водовідведення, теплопостачання, каналізації та інше. Вказана сума плати за послуги сплачується Підприємцем відповідно до п. 3.1 цього договору та договорів-додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.
У пункті 5.3 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 встановлено, що термін їх дії становить десять років з дня укладення. Договір може бути пролонгований або переукладений сторонами на новий термін.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Тобто, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 3-113гс11 та постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/227/19.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
Отже, Договори від 02.09.2015 і від 11.03.2019 за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (місць).
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 5.4 Договору від 02.09.2015 № 5259 і від 11.03.2019 № 1695, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.4 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 договір може бути розірваний в двосторонньому або в односторонньому порядку шляхом направлення стороною за адресою реєстрації іншої сторони повідомлення про розірвання договору за чотирнадцять календарних днів до розірвання (в такому випадку договір вважатиметься розірваним з 15-го календарного дня направлення повідомлення стороні) виключно у наступних випадках: у разі втрати Підприємцем права власності на контейнер; у разі систематичного порушення Підприємцем або Орендарем зобов'язань за договором, в тому числі, у разі прострочення оплати за цим договором більше ніж на один місяць або другої за час дії договору несплати (або неповної сплати) послуг Промринку; у разі втрати Підприємцем статусу Підприємця; у разі порушення Підприємцем чинного законодавства України (правил торгівлі на ринках, правил пожежної безпеки на ринках тощо), що призвело до негативних наслідків у Промринка; у інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Як вже зазначалося, ФОП Куач Тхі Хієу обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 5.4 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 тим, що їх умови є специфічними та такими, що не передбачені умовам Типового договору оренди торговельного місця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868. А саме, передбачають можливість одностороннього розірвання договору з підстав непередбачених Типовим договором оренди торговельного місця, зокрема, таку підставу, як, втрата Позивачем статусу Підприємця.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини другої статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» від 05.03.2009 № 278 затверджено Примірний договір оренди торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування).
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» від 29.07.2009 № 868 внесено зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278, викладено його у такій редакції: « 2. Затвердити Типовий договір оренди торговельного місця, що додається.». А також викладено у новій редакції Примірний договір оренди торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговуванням), затверджений зазначеною постановою, внаслідок чого він став Типовим договором оренди торговельного місця.
Відповідно до пункту 19 Типового договору оренди торговельного місця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278, в редакції постанови від 29.07.2009 № 868, за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством.
Тобто вказані умови типового договору передбачали можливість розірвання договору лише в судовому порядку та у випадках, що передбачені законодавством.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2010 № 557 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278 і викладено пункт 2 постанови в такій редакції: « 2. Затвердити Примірний договір оренди торговельного місця, що додається. Рекомендувати суб'єктам господарювання, які надають в оренду торговельні місця на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, укладати відповідні договори з орендарями.» А також постановлено, у назві та додатку до Типового договору оренди торговельного місця, затвердженого зазначеною постановою, слова «Типовий» і «Типового» замінити відповідно словами «Примірний» і «Примірного».
Отже, після цих змін договір оренди торговельного місця знову став примірним, тобто, рекомендованим органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 2а-4429/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2012, визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на рахунках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи».
Отже, станом на момент укладення Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 був відсутній типовий договір оренди торговельного місця затверджений Кабінетом Міністрів України, відступлення від змісту якого могло б бути підставою для визнання їх недійсними відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
При цьому суд не приймає довід Позивача про те, що постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» від 29.07.2009 № 868 не визнавалась недійсною та не скасовувалася, а затверджений нею Типовий договір оренди торговельного місця не досліджувався судами під час розгляду адміністративної справи № 2а-4429/09/2670. Адже, як вже зазначалося, цією постановою від 29.07.2009 № 868 лише вносилися зміни до іншої постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278, додатком саме до якої й був Типовий договір оренди торговельного місця. А з набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 2а-4429/09/2670 постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278 було скасовано повністю разом з усіма додатками.
Частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із частинами першою, третьою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Сторони скористалися вказаними диспозитивними нормами та домовилися про можливість односторонньої відмови (розірвання) Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 в разі настання певних обставин, перелічених у пунктах 5.4. Як вже зазначалося, однією з таких обставин є втрата Підприємцем (Позивачем) статусу Підприємця.
При цьому, втрата статусу підприємця передбачена частиною дев'ятою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, згідно із якою фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Окрім того, поняття втрати статусу підприємця за своїм смисловим навантаженням є тотожнім припиненню підприємницької діяльності відповідно частини першої статті 51 Господарського кодексу України.
Як вже зазначалося, в пункті 5.4 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 також встановлено й порядок їх дострокового розірвання. А саме, шляхом направлення стороною за адресою реєстрації іншої сторони повідомлення про розірвання договору за чотирнадцять календарних днів до розірвання (в такому випадку договір вважатиметься розірваним з 15-го календарного дня направлення повідомлення стороні).
Отже, у даному випадку, для дострокового розірвання Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 необхідним є наявність двох обставин, а саме, втрата статусу підприємця Позивачем і направлення відповідного повідомлення на адресу його реєстрації.
При цьому, з огляду на текстову конструкцію умов пункту 5.4 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019, така підстава, як втрата статусу підприємця, повинна існувати й на момент розірвання договору, тобто станом на 15 день з дня направлення відповідного повідомлення. За відсутності такої підстави на момент спливу 14 календарних днів з дня повідомлення розірвання договору є неможливим.
Як випливає зі змісту Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.2021 № 514665864090 до вказаного реєстру 07.06.2021 було внесено запис № 2005430000000043902 про реєстрацію фізичної особи - підприємця Куач Тхі Хієу з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 . /а.с. 9/.
Тобто, 07.06.2021 Позивач знову отримала статус підприємця.
У листі від 13.09.2021 № 1103 ТОВ «Промтоварний ринок» зазначає про те, що листами від 22.05.2021 Позивачу були направлені повідомлення про розірвання Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019. Однак самі ці повідомлення та докази їх надіслання відсутні у матеріалах справи. У зв'язку з чим є неможливим встановлення обставини надіслання цих повідомлень, зокрема, їх змісту та дат поштового відправлення. Внаслідок цього неможливим є й встановлення обставини наявності чи відсутності у Позивача статуту підприємця на момент спливу 14 календарних днів з дня таких повідомлень, який він знову отримав 07.06.2021.
Окрім того, як вже зазначалося, відповідно до умов пункту 5.4 Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019 повідомлення про розірвання договору повинно бути направлено за адресою реєстрації іншої сторони.
Як випливає зі змісту Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 01.03.2021 № 129, виданої Авангардівською селищною радою, Куач Тхі Хієу зареєстровано з 01.03.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надсилання Відповідачем будь-яких повідомлень на вказану адресу реєстрації Позивача.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про не доведення Відповідачем наявності обставин з настанням яких сторони обумовили дострокове розірвання Договорів від 02.09.2015 і від 11.03.2019. А відтак, суд констатує чинність вказаних договорів.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій ТОВ «Промтоварний ринок» з перешкоджання прав та обов'язків за Договорами від 02.09.2015 і від 11.03.2019 слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що виконуючим обов'язки директора ТОВ «Промтоварний ринок» Пейчевим В.І. видано наказ «Щодо розірвання договорів та вивезення контейнерів» від 17.06.2021 № 177, згідно із пунктом 1 якого наказано розірвати договори укладені щодо 137 торговельних місць, зокрема, № 1695 і № 5259, що знаходяться у користуванні Куач Тхі Хієу . При цьому, на копії цього наказу, що знаходиться у матеріалах справи, напроти вказаних торговельних місць Позивача наявна відмітка «працює». /а.с. 18-22/.
Також, пунктом 2 наказу від 17.06.2021 № 177 наказано вивезти контейнери з території ТОВ «Промтоварний ринок» на Автогосподарство № 2 під наглядом представників служби охоронної діяльності та торгівельного комплексу.
На підставі наказу від 17.06.2021 № 177 комісією Відповідача було складено Акти від 09.09.2021 про переміщення контейнерів № 1695 (1 і 2 поверх) на територію СТРП № 4, ТК № 3 ТОВ «ПРОМРИНОК». /а.с. 25, 26/.
ТОВ «Промтоварний ринок» листом від 15.09.2021 № 1128 повідомило Куач Тхі Хієу про те, що 20-ти футові контейнери 09.09.2021 були опечатані, опломбовані та переміщені з торгового місця № 1695 на території КП № 3 ТК № 2 на територію СТРП № 4 ТК № 3, про що складені відповідні акти. /а.с. 24/.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пунктів 4, 5, 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Також пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, такий спосіб захисту як визнання незаконними дій передбачений законом щодо спеціальних суб'єктів, що порушують право (інтерес), а саме, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, Відповідач як підприємницьке товариство не є таким суб'єктом. А відтак, застосування такого непередбаченого законом способу захисту в даному випадку залежить від дотримання критерію його ефективності.
Суд при розгляді цієї справи, № 916/3069/21, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 766 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Враховуючи підстави позову, наведені Позивачем у позовній заяві, спрямованість позову на захист та відновлення його прав як сторони за Договорами від 02.09.2015 і від 11.03.2019, які за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (місць), а також заперечення Відповідача, у цьому випадку, ефективними способами захисту прав, які Позивач як орендар вважає порушеними, є прямо передбачені частиною першою статті 766 Цивільного кодексу України.
А тому, з підстав обрання Позивачем неефективного способу захисту, слід відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» з перешкоджання прав та обов'язків за договорами № 5259 від 02 вересня 2015р. та № 1695 від 11 вересня 2019р. про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності укладеними з Фізичною особою - підприємцем Куач Тхі Хієу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою статті 15, частинами першою, другою статті 16, частиною першою статті 202, частиною першою статті 203, частиною першою статті 215, частиною першою статті 525, частинами першою, другою статті 598, частиною першою статті 627, частинами першою, третьою статті 651, частиною першою статті 766 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 51, частинами другою, четвертою статті 179, частиною першою статті 188 Господарського кодексу України, частиною дев'ятою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, статтями 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 11 квітня 2022 р.
Суддя Ю.А. Шаратов