ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.04.2022Справа № 910/18391/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І"
до Консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд"
про стягнення 875 771, 12 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" (далі-відповідач) про стягнення 875 771, 12 грн, з яких: 571 509, 07 грн - пені, 190 634, 60 грн - інфляційні втрати та 113 627, 45 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду № 01-05/2017 на виконання будівельних робіт від 15.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 22.11.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
16.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" надійшла заява проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у задоволенні заяви Консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовлено.
28.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для нарахування пені, оскільки він звернувся до суду лише 09.11.2021, а також вважає недоцільним посилання позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/9352/20, як на висновок суду, що має преюдиційний характер. Крім того, відповідач також зазначає про сплив позовної давності щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки, на думку відповідача, позивач був обізнаний щодо наявності заборгованості по договору з 2017, у зв'язку з чим просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" у задоволенні позовних вимог.
06.01.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що про наявність свого права на стягнення з відповідача пені, річних на суму простроченого платежу та можливості застосування індексу інфляції позивач довідався з моменту набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду, а саме з 22.09.2021, якою встановлено факт нікчемності п. 13.3. договору № 01-05/2017 на виконання будівельних робіт від 15.08.2017.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
15.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (далі - субпідрядник) та Консорціумом "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" (далі - генпідрядник) укладено договір субпідряду №01-05/2017 на виконання будівельних робіт, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує, відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору, виконання будівельних робіт з будівництва другої черги Дністровської ГАЕС у складі гідроагрегату № 4 для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (надалі «Будівельні роботи») згідно з погодженою сторонами Програмою робіт, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (Додаток № 3).
Місцем виконання будівельних робіт є: Чернівецька область, Сокирянський район, адміністративні межі Васильківської сільської ради; філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (Додаток №1) (п. 2.3. договору).
За змістом п. 2.4. договору склад, обсяги, види, строки виконання, вартість будівельних робіт визначаються: договірною ціною на виконання будівельних робіт із будівництва другої черги Дністровської ГАЕС у складі гідроагрегату №4 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (Додаток 1); графіком виконання робіт (Додаток №2); програмою робіт (Додаток №3).
Ціна будівельних робіт з матеріалами становить 54 032 079,60 грн, у тому числі ПДВ (20%) 9 005 346,60 грн (п. 4.2. договору, в редакції додаткової угоди №8 від 27.12.2019).
У пункті 4.18. договору сторонами погоджено, що для виконання робіт генпідрядник може перераховувати субпідряднику на поточний рахунок авансовий платіж у розмірі не більше, ніж 30,0 % від вартості власних матеріалів субпідрядника, виходячи із узгодженої квартальної програми робіт. Субпідрядник зобов'язується використати одержаний авансовий платіж за цільовим призначенням для закупівлі необхідних матеріальних ресурсів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористана сума авансового платежу повертається генпідряднику. Зарахування раніше отриманого авансу на закупівлі матеріальних ресурсів субпідрядником проводиться шляхом його щомісячного зменшення на суму до 30% вартості таких матеріальних ресурсів, які входять за звітній місяць до актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3).
Відповідно до п. 4.19. договору, розрахунки за виконані будівельні роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, протягом 25 банківських днів з дати підписання КБ-3.
Пунктами 5.3. договорів визначено, що субпідрядник зобов'язаний виконувати роботи, передбачені договором у строки визначені графіком виконання робіт (Додаток № 2).
Генпідрядник зобов'язався прийняти в установленому порядку та оплатити фактично виконані роботи (пункти 6.2.3. договору).
У відповідності до п. 12.1., п. 12.2. договору передача виконаних будівельних робіт субпідрядником і прийняття їх генпідрядником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.
Субпідрядник складає акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на підставі виконавчої документації, готує довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та надає їх генпідряднику щомісяця до 23 числа. Генпідрядник протягом 7 (семи) календарних днів перевіряє достовірність Акту приймання виконаних будівельних робіт у частині фактично виконаних робіт, та у разі відсутності недоліків, підписує його в межах цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
За несвоєчасне проведення розрахунків генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Річні на суму простроченого платежу не нараховуються. Прострочені платежі сплачуються без врахування індексу інфляції (п. 13.3. договору).
Відповідно до п. 21.1. договору, в редакції додаткової угоди №8 від 27.12.2019, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30 червня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були виконані будівельні роботи на загальну суму 52 587 997, 20 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн.; від 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн.; від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн.; від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн.; від 30.03.2018 на суму 827 622,00 грн.; від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн.; від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн.; від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн.; від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн.; від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн.; від 12.11.2018 на суму 3 332 432,40 грн.; від 30.11.2018 на суму 9 032 479, 20 грн.; від 20.12.2018 на суму 1 939 237,20 грн.; від 13.02.2019 на суму 2 302 846, 80 грн.; від 15.03.2019 на суму 2 281 587, 60 грн.; від 08.04.2019 на суму 1 889 510, 40 грн.; від 14.05.2019 на суму 2 487 640, 80 грн.; від 07.06.2019 на суму 2 286 674, 40 грн.; від 27.06.2019 на суму 1 764 630,00 грн.; від 31.07.2019 на суму 1 724 989, 20 грн.; від 18.09.2019 на суму 2 700 519,60 грн.; від 11.11.2019 на суму 1 278 709, 20 грн.; від 09.12.2019 на суму 1 292 460, 00 грн.; від 23.12.2019 на суму 1 272 614, 40 грн.; від 25.03.2020 на суму 1 419 358, 80 грн.; від 31.03.2020 на суму 2 571 523, 20 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також актами звірки взаєморозрахунків за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік та за 2020 рік, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Як зазначає позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду № 01-05/2017 на виконання будівельних робіт від 15.08.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» про визнання пункту 13.3. договору субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 недійсним та стягнення заборгованості у розмірі 22 161 360, 31 грн., з яких: заборгованість за договором субпідряду № 6-01/2016 від 22.08.2016 - 19 707 253,34 грн та за договором субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 - 2 454 106,97 грн.
В свою чергу, Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» із зустрічним позовом про повернення невикористаних авансових платежів в сумі 2 544 467,80 грн, 17 729,27 грн інфляційних втрат та 29 198,80 грн - 3% річних, нарахованих на суму неповернутих авансових платежів, 145 719,24 грн вартості поставленого Товариству товару та зобов'язання повернути 2 370,8 куб.м./4 101,48 т подрібненої гранітної скельної маси фр. 0-70 мм, а у разі відсутності такого товару - відшкодувати його вартість, яка становить 2 925 178,39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 зустрічний позов Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» прийнято та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 910/9352/20 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Консорціуму "Науково-виробничого об'єднання "Укргідроенергобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" заборгованість у сумі 22 161 360, 31 грн та судовий збір у сумі 332 420, 40 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" на користь Консорціуму "Науково-виробничого об'єднання "Укргідроенергобуд" авансові платежі у сумі 2 544 467,80 грн, інфляційні втрати у сумі 17 729,27 грн, 3% річних у сумі 29 198,80 грн, кошти за поставлений товар у сумі 145 719,24 грн та судовий збір у сумі 41 056,73 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Проведено зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом.
Стягнуто з Консорціуму "Науково-виробничого об'єднання "Укргідроенергобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" заборгованість у сумі 19 424 245, 20 грн та судовий збір у сумі 291 363,67 грн.
Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 910/9352/20 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: «Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Консорціуму «Науково-виробничого об'єднання «Укргідроенергобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» заборгованість у сумі 22 161 360 грн 31 коп. та судовий збір у сумі 332 420 грн 40 коп. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» на користь Консорціуму «Науково-виробничого об'єднання «Укргідроенергобуд» авансові платежі у сумі 2 544 467 грн 80 коп., інфляційні втрати у сумі 17 729 грн 27 коп., 3% річних у сумі 29 198 грн 80 коп., кошти за поставлений товар у сумі 145 719 грн 24 коп. та судовий збір у сумі 84 934 грн 42 коп.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» повернути Консорціуму «Науково-виробничого об'єднання «Укргідроенергобуд» 2 370,8 куб.м/4101,48 т подрібненої гранітної скельної маси фр. 0-70 мм вартістю 2 925 178,39 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.
Провести зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом. Стягнути з Консорціуму «Науково-виробничого об'єднання «Укргідроенергобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» заборгованість у сумі 19 424 245 грн 20 коп. та судового збору у сумі 247 485 грн 98 коп.».
Судом під час розгляду справи № 910/9352/20 встановлено, що за умовами п.4.20 договорів субпідряду залишок притриманих коштів мав бути сплачений субпідряднику протягом 35 банківських днів після здачі останнім усіх будівельних робіт відповідно до умов цього договору.
Суд вказав, що усі будівельні роботи були здані генпідряднику, що підтверджується як наявними в матеріалах справи Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №КБ-3 від 31.03.2020, актами звірки взаєморозрахунків, підписаними сторонами, так і визнанням цих фактів безпосередньо Консорціумом.
Враховуючи дані обставини, суд у справі № 910/9352/20 дійшов висновку, що після спливу 35 календарних днів після здачі будівельно-монтажних робіт, зокрема за договором субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 Консорціум у будь-якому випадку зобов'язаний був повернути субпідряднику притримані грошові кошти. При цьому, наведені вище обставини свідчать про те, що строк повернення коштів, притриманих на виконання п.4.20 договорів субпідряду станом на час звернення позивача з даним позовом був таким, що настав.
Крім того, судом встановлено, що пункт 13.3. договору субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 в частині не нарахування річних на суму простроченого платежу та сплати прострочених платежів без урахування індексу інфляції є нікчемним з огляду на приписи ч. 3 ст. 614 ЦК України та положень ст. 215 ЦК України, оскільки визначаючи в договорі таку умову, сторони наперед передбачили можливість порушення зобов'язання за договором, відтак навмисно передбачили даний пункт у договорі, скасувавши відповідальність за порушення зобов'язання, що прямо заборонено законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 21.03.2017 у справі №910/13806/15 та в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 904/9695/17.
Суд у справі № 910/9352/20 вказав, що у даному випадку пункт 13.3. договору субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 є нікчемним відповідно до закону з моменту укладення на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України, а наслідки нікчемності правочину для сторін настають у силу вимог закону.
Тож, колегія суддів у справі № 910/9352/20 зазначила, що заявлення вимоги про визнання п. 13.3 договору субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 недійсним в частині не нарахування річних на суму простроченого платежу та сплати прострочених платежів без урахування індексу інфляції не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача за первісним позовом через нікчемність такого пункту в силу закону.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Таким чином, факти, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/9352/20, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, сума боргу, яка стягнута судом за договором субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017 була сплачена відповідачем 22.09.2021.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання, а тому просить суд стягнути з відповідача 571 509, 07 грн - пені за період з 19.12.2017 по 21.09.2021, 190 634, 60 грн - інфляційні втрати за період з 19.12.2017 по 21.09.2021 та 113 627, 45 грн - 3 % річних за період з 19.12.2017 по 21.09.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, на виконання умов договору позивачем були виконані будівельні роботи на загальну суму 52 587 997, 20 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, а також актами звірки взаєморозрахунків за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік та за 2020 рік, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Однак, відповідач виконав грошові зобов'язання зі сплати боргу у розмірі 2 454 106, 97 грн. з порушенням строків встановлених договором субпідряду №01-05/2017 від 15.08.2017, що встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/9352/20.
Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 4.19. договору, розрахунки за виконані будівельні роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, протягом 25 банківських днів з дати підписання КБ-3.
Таким чином, враховуючи умови п. 4.19. договору та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що:
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн. строк оплати настав 19.12.2017 та, починаючи з 20.12.2017 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 ід 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн. строк оплати настав 16.01.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 17.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн. строк оплати настав 20.03.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 21.03.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн. строк оплати настав 13.04.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 14.04.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 30.03.2018 на суму 827 622, 00 грн. строк оплати настав 08.05.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 09.05.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн. строк оплати настав 15.06.2018 та, починаючи з 16.06.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн. строк оплати настав 13.07.2018 та, починаючи з 14.07.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн. строк оплати настав 01.08.2018 та, починаючи з 02.08.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн. строк оплати настав 17.09.2018 та, починаючи з 18.09.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн. строк оплати настав 11.10.2018 та, починаючи з 12.10.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 12.11.2018 на суму 3 332 432, 40 грн. строк оплати настав 17.12.2018 та, починаючи з 18.12.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 30.11.2018 на суму 9 032 479, 20 грн. строк оплати настав 09.01.2019 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 10.01.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 20.12.2018 на суму 1 939 237,20 грн. строк оплати настав 29.01.2019 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 30.01.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 13.02.2019 на суму 2 302 846, 80 грн. строк оплати настав 21.03.2019 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) та, починаючи з 22.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 15.03.2019 на суму 2 281 587, 60 грн. строк оплати настав 19.04.2019 та, починаючи з 20.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 08.04.2019 на суму 1 889 510, 40 грн. строк оплати настав 16.05.2019 та, починаючи з 17.05.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.05.2019 на суму 2 487 640, 80 грн. строк оплати настав 19.06.2019 та, починаючи з 20.06.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.06.2019 на суму 2 286 674, 40 грн. строк оплати настав 16.07.2019 та, починаючи з 17.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 27.06.2019 на суму 1 764 630,00 грн. строк оплати настав 02.08.2019 та, починаючи з 03.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 31.07.2019 на суму 1 724 989, 20 грн. строк оплати настав 05.09.2019 та, починаючи з 06.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 18.09.2019 на суму 2 700 519,60 грн. строк оплати настав 24.10.2019 та, починаючи з 25.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 11.11.2019 на суму 1 278 709, 20 грн. строк оплати настав 16.12.2019 та, починаючи з 17.12.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 09.12.2019 на суму 1 292 460, 00 грн. строк оплати настав 16.01.2020 та, починаючи з 17.01.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 23.12.2019 на суму 1 272 614, 40 грн. строк оплати настав 31.01.2020 та, починаючи з 01.02.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 25.03.2020 на суму 1 419 358, 80 грн. строк оплати настав 30.04.2020 та, починаючи з 01.05.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 31.03.2020 на суму 2 571 523, 20 грн. строк оплати настав 07.05.2020 та, починаючи з 08.05.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 571 509, 07 грн - пені за період з 19.12.2017 по 21.09.2021, 190 634, 60 грн - інфляційні втрати за період з 19.12.2017 по 21.09.2021 та 113 627, 45 грн - 3 % річних за період з 19.12.2017 по 21.09.2021.
Відповідно до п. 13.3. договору, за несвоєчасне проведення розрахунків генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Консорціумом "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" заявлено про застосування строку позовної давності у даній справі щодо вимоги про стягнення пені.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року)
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Суд зазначає, що позивач у спірних правовідносинах мав право нараховувати пеню за період 6 місяців, а саме:
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн. строк оплати настав 19.12.2017, з 20.12.2017 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 20.12.2017 по 20.06.2018, строк позовної давності сплив 20.06.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн. строк оплати настав 16.01.2018, з 17.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 17.01.2018 по 17.07.2018, строк позовної давності сплив 17.07.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн. строк оплати настав 20.03.2018, з 21.03.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання період нарахування пені з 21.03.2017 по 21.09.2018, строк позовної давності сплив 21.09.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн. строк оплати настав 13.04.2018, з 14.04.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 14.04.2018 по 14.10.2018, строк позовної давності сплив 14.10.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 30.03.2018 на суму 827 622, 00 грн. строк оплати настав 08.05.2018, з 09.05.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 09.05.2018 по 09.11.2018, строк позовної давності сплив 09.11.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн. строк оплати настав 15.06.2018, з 16.06.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 16.06.2018 по 16.12.2018, строк позовної давності сплив 16.12.2019;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн. строк оплати настав 13.07.2018, з 14.07.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 14.07.2018 по 14.01.2019, строк позовної давності сплив 14.01.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн. строк оплати настав 01.08.2018, з 02.08.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 02.08.2018 по 02.02.2019, строк позовної давності сплив 02.02.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн. строк оплати настав 17.09.2018, з 18.09.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 18.09.2018 по 18.03.2019, строк позовної давності сплив 18.03.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн. строк оплати настав 11.10.2018, з 12.10.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 12.10.2018 по 12.04.2019, строк позовної давності сплив 12.04.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 12.11.2018 на суму 3 332 432, 40 грн. строк оплати настав 17.12.2018, з 18.12.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 18.12.2018 по 18.06.2019, строк позовної давності сплив 18.06.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 30.11.2018 на суму 9 032 479, 20 грн. строк оплати настав 09.01.2019, з 10.01.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 10.01.2019 по 10.07.2019, строк позовної давності сплив 10.07.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 20.12.2018 на суму 1 939 237,20 грн. строк оплати настав 29.01.2019, з 30.01.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 30.01.2019 по 30.07.2019, строк позовної давності сплив 30.07.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 13.02.2019 на суму 2 302 846, 80 грн. строк оплати настав 21.03.2019, з 22.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 22.03.2019 по 22.09.2019, строк позовної давності сплив 22.09.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 15.03.2019 на суму 2 281 587, 60 грн. строк оплати настав 19.04.2019, з 20.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 20.04.2019 по 20.10.2019, строк позовної давності сплив 20.10.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 08.04.2019 на суму 1 889 510, 40 грн. строк оплати настав 16.05.2019, з 17.05.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 17.05.2019 по 17.11.2019, строк позовної давності сплив 17.11.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.05.2019 на суму 2 487 640, 80 грн. строк оплати настав 19.06.2019, з 20.06.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 20.06.2019 по 20.12.2019, строк позовної давності сплив 20.12.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.06.2019 на суму 2 286 674, 40 грн. строк оплати настав 16.07.2019, з 17.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 17.07.2019 по 17.01.2020, строк позовної давності сплив 17.01.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 27.06.2019 на суму 1 764 630,00 грн. строк оплати настав 02.08.2019, з 03.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 03.08.2019 по 03.02.2020, строк позовної давності сплив 03.02.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 31.07.2019 на суму 1 724 989, 20 грн. строк оплати настав 05.09.2019, з 06.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 06.09.2019 по 06.03.2020, строк позовної давності сплив 06.03.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 18.09.2019 на суму 2 700 519,60 грн. строк оплати настав 24.10.2019, з 25.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 25.10.2019 по 25.04.2020, строк позовної давності сплив 25.04.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 11.11.2019 на суму 1 278 709, 20 грн. строк оплати настав 16.12.2019, з 17.12.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 17.12.2019 по 17.06.2020, строк позовної давності сплив 17.06.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 09.12.2019 на суму 1 292 460, 00 грн. строк оплати настав 16.01.2020, з 17.01.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 17.01.2020 по 17.07.2020, строк позовної давності сплив 17.07.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 23.12.2019 на суму 1 272 614, 40 грн. строк оплати настав 31.01.2020, з 01.02.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 01.02.2020 по 01.08.2020, строк позовної давності сплив 01.08.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 25.03.2020 на суму 1 419 358, 80 грн. строк оплати настав 30.04.2020, з 01.05.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 01.05.2020 по 01.11.2020, строк позовної давності сплив 01.11.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 31.03.2020 на суму 2 571 523, 20 грн. строк оплати настав 07.05.2020, з 08.05.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, період нарахування пені з 08.05.2020 по 08.11.2020, строк позовної давності сплив 08.11.2021.
Разом з тим, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з спірною вимогою про стягнення, зокрема пені, лише 09.11.2021 (згідно календарного штемпеля поштового відділення на поштовому конверті, в якому було надіслано позовну заяву) та ним не доведено наявності підстав для висновку про переривання та/або зупинення перебігу строку позовної давності щодо вказаної вимоги, в той час як відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, а отже суд робить висновок, шо у стягненні нарахованої позивачем пені необхідно відмовити.
При цьому, суд вважає безпідставним твердження позивача стосовно того, що він довідався про своє право на стягнення пені з моменту набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/9352/20, оскільки позивачем під час розгляду вказаної справи було заявлено вимогу про стягнення пені за порушення строків оплати за договором, проте в подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 за заявою позивача первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» до Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» в частині стягнення пені у розмірі 362 515,78 грн, інфляційних втрат у розмірі 168 512,24 грн та 3% річних у розмірі 65 396,57 грн було залишено без розгляду.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 190 634, 60 грн - інфляційних втрат за період з 19.12.2017 по 21.09.2021 та 113 627, 45 грн - 3 % річних за період з 19.12.2017 по 21.09.2021, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 19.12.2017 по 21.09.2021.
Разом з тим, Консорціумом "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" було заявлено про застосування строку позовної давності у даній справі щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 30 512, 72 грн та 3 % річних у розмірі 6 962, 19 грн.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17 зазначив, що за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
При цьому, щодо правової природи нарахувань за статтею 625 ЦК України як триваючого правопорушення, яке припиняється лише в момент повного виконання основного зобов'язання, встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності щодо таких нарахувань обраховується за останні три роки, які передували зверненню кредитора з позовом, якщо основне зобов'язання боржником не виконано.
Таким чином, враховуючи що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом 09.11.2021, суд дійшов висновку, що ним пропущено строк позовної давності до вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором нарахованих на суму боргу за наступними довідками:
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн. строк оплати настав 19.12.2017, строк позовної давності сплив 19.12.2020;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 ід 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн. строк оплати настав 16.01.2018, строк позовної давності сплив 16.01.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн. строк оплати настав 20.03.2018, строк позовної давності сплив 20.03.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн. строк оплати настав 13.04.2018, строк позовної давності сплив 13.04.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 30.03.2018 на суму 827 622, 00 грн. строк оплати настав 08.05.2018, строк позовної давності сплив 08.05.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн. строк оплати настав 15.06.2018, строк позовної давності сплив 15.06.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн. строк оплати настав 13.07.2018, строк позовної давності сплив 13.07.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн. строк оплати настав 01.08.2018, строк позовної давності сплив 01.08.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн. строк оплати настав 17.09.2018, строк позовної давності сплив 17.09.2021;
- за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн. строк оплати настав 11.10.2018, строк позовної давності сплив 11.10.2021.
В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказує, що про наявність свого права на стягнення з відповідача 3 % річних на суму простроченого платежу та можливості застосування індексу інфляції позивач довідався з моменту набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/9352/20, якою встановлено нікчемність п. 13.3. договору в частині не нарахування річних та індексу інфляції, відтак позивач вважає, що відлік позовної давності розпочався для позивача лише з 22.09.2021.
Проте, суд вважає безпідставними такі твердження позивача з огляду на наступне.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» у п. 1.3. визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно ч.3 ст. 614 ЦК України правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України і за своєю правовою природою він є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Тобто, право на нарахування річних на суму простроченого платежу та сплати прострочених платежів з урахування індексу інфляції виникла у позивача в силу закону, а саме приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВГСУ від 21.03.2017р. у справі № 910/13806/15 та Постанові Верховного Суду від 16.10.2018р. у справі № 904/9695/17.
При цьому, як було зазначено судом вище позивачем під час розгляду справи № 910/9352/20 було заявлено вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати за договором, проте в подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 за заявою позивача первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс І» до Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» в частині стягнення в тому числі інфляційних втрат та 3% річних було залишено без розгляду.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено наявності підстав для висновку про переривання та/або зупинення перебігу строку позовної давності щодо вказаних вимог, а відповідачем, в свою чергу, заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то у стягненні нарахованих позивачем інфляційних втрат у розмірі 30 512, 72 грн та 3 % річних у розмірі 6 962, 19 грн. за довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн.; від 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн.; від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн.; від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн.; від 30.03.2018 на суму 827 622, 00 грн.; від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн.; від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн.; від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн.; від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн.; від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн. необхідно відмовити.
В той же час, судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат за довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 від 14.11.2017 на суму 919 497,60 грн.; від 07.12.2017 на суму 466 965, 60 грн.; від 12.02.2018 на суму 308 457,60 грн.; від 07.03.2018 на суму 2 413 734, 00 грн.; від 30.03.2018 на суму 827 622, 00 грн.; від 11.05.2018 на суму 1 696 332, 00 грн.; від 08.06.2018 на суму 1 629 634,80 грн.; від 27.06.2018 на суму 1 594 503, 60 грн.; від 10.08.2018 на суму 2 301 720,00 грн.; від 06.09.2018 на суму 852 316, 80 грн. і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні розміру нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 106 665, 26 грн яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 09.01.2019 по 21.09.2021 та сума інфляційних втрат у розмірі 146 961, 91 грн за період з 09.01.2019 по 21.09.2021, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код - 33834660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (вул. Михайла Бойчука, буд. 17, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 35876701) 106 665 (сто шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 25 коп. - 3 % річних, 146 961 (сто сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 91 коп. - інфляційних втрат та 3 804 (три тисячі вісімсот чотири) грн 41 коп.- судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков