Справа № 357/14836/18
1-в/357/67/22
08 квітня 2022 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання стосовно засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, із професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , представник органу пробації ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_3 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 -
Заступник начальника Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області звернулася до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування покарання.
Подання вмотивоване тим, що 19.06.2019 до Білоцерківського міськрайонного відділу надійшов на виконання вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 відносно ОСОБА_3 , яким останнього засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Вироком суду на ОСОБА_3 покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації, виконувати заходи, педбачені пробаційною програмою.
08.07.2019 ОСОБА_3 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, також засудженому роз'яснені наслідки порушення порядку відбування покарання з випробуванням та призначено періодичність явки на реєстрацію другий та останній вівторок кожного місяця.
30.07.2019 ОСОБА_3 не з'явився до органу пробації на реєстрацію без поважної причини у звязку з чим, 07.08.2019 у нього відібрано пояснення та винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, перебуваючи на обліку з 19.06.2019 по 02.09.2019 ОСОБА_3 жодного разу не з'явився на реєстрацію, змінив місце проживання, роботи та не повідомив про даний факт орган пробації, а також постійно ігнорує виклики до органу пробації. У зв'язку з цим 02.09.2019 було направлено подання до Білоцерківського міськрайонного суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання, у задоволенні якого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 12.11.2019 було відмовлено.
Однак, ОСОБА_3 в подальшому знову не з'явився на реєстрацію 02.01.2020, 26.12.2019, 02.01.2020 та 08.01.2020 для проходження пробаційної програми. Тому, 14.01.2020 було направлено подання до Білоцерківського міськрайонного суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання, у задоволенні якого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 10.02.2020 було відмовлено.
За період з 10.02.2020 по даний час ОСОБА_3 на реєстрацію взагалі не з'являвся, чим допустив шість неявок, обов'язок пройти пробаційну програму також не виконав.
ОСОБА_3 направлялись виклики які він ігнорував, здійснювались телефонні розмови з братом, з метою з'ясування причин неявки, за результатами яких стало выдомо, що ОСОБА_3 періодично їздить в м. Київ де працює, але про дати приїзду та виїзду його не повідомляє. Також, здійснено кілька виїздів за місцем проживання, але ОСОБА_3 не вдалось виявити. Тому стосовно нього були проведені розшукові заходи та 22.04.2020 він оголошений в державний розшук.
07.05.2020 в черговий раз здійснено виїзд за місцем проживання та вдалось відібрати пояснення у засудженого про причини неявки. Згідно пояснення ОСОБА_3 перебував в м. Києві, де захворів, але підтверджуюча довідка ним не була надана. В подальшому перебував в м. Білій Церкві, але до органу пробації не з'явився, тому що перебував на карантині.
Ввідповідно до висновку куратора пробаційних програм ОСОБА_3 не виконав заходи передбачені пробаційною програмою без поважних на те причин.
Таким чином ОСОБА_3 порушив покладені на нього судом обов'язки, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органуц з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, виконувати заходу передбачені пробаційною програмою.
У судовому засіданні представник органу пробації підтримав подання та просив його задовольнити. При цьому додатково пояснив, що за період з 10.02.2020 по день звернення до суду з поданням на реєстрацію до органу пробації засуджений жодного разу не прибув та був відсутній за місцем свого проживання. У цей період проводилися заходи по його розшуку, і лише 07.05.2020 засудженого вдалося виявити за місцем проживання та відібрати письмові пояснення. Зазначає, що представником органу пробації, перед зверненням до суду із поданням про скасування звільнення від покарання та направлення засудженого для реального відбування покарання помилково не було письмово попереджено про засудженого, однак вважає, що останному достеменно було відомо про такі наслідки, оскільки до цього він уже двічі попереджався перед направленням подання до суду. Під час останнього розгляду подання судом ОСОБА_3 обіцяв, що буде з'являтися на реєстрацію, однак жодного разу не прийшов. Органу пробації зі слів брата засудженого було відомо про те, що засуджений працював поза межами м. Біла Церква, однак конкретоної адреси не вдалося з'ясувати, тому направити особову справу за новим місцем проживання засудженого можливості не було.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання. При цьому пояснив, що став на шлях виправлення, оскільки з часу винесення вироку не вчинив нового злочину. На реєстрацію до органу пробації не з'являвся тому що перебував на роботі за межами м. Біла Церква, оскільки вирішив для себе чесним шляхом заробляти гроші і не вчиняти крадіжки, а ще гроші потрібні були щоб погасити заборгованість за квартиру. З 10.02.2020 не з'являвся на реєстрацію тому що хворів та перебував у лікарні, однак відповідної довідки він не має. Коли почався карантин у зв'язку з коронавірусною хворобою, то він перебував на самоізоляції, тому не прибував до уповноваженого органу з питань пробації. Просив не позбавляти волі та надати йому ще один шанс.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив у задоволенні подання відмовити, оскільки засуджений став на шлях випралення, не вчинив нового злочину, частково виконав обов'язки, покладені на нього судом. Протягом іспитового строку засуджений на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації з'являвся коли мав таку можливість. Мали випадки неявки з поважних причин, оскільки засуджений або хворів, або перебував на роботі в іншому населеному пункті та не мав можливості приїхати. З 10.02.2020 на реєстрацію засуджений не прибув томущо хворів, а потім перебував на самоізоляції у звязку з поширенням коронавірусної хвороби. Більше того, у зв'язку із запровадженням карантину, рух транспорту по Україні був обмежений, перебування громадян у громадських місцях та пересування також. До органу пробації засуджений у цей період не являвся, томущо перебував на самоізоляції.
Прокурор висловив думку про те, що засуджений свідомо не виконував обов'язки покладені на нього судом, що свідчить про те, що він не виправився, тому подання підлягає задоволенню.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи ОСОБА_3 суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік із покладенням обовязків, передбачених ст. 76 країни, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації, виконувати пробаційні програми.
З 19.06.2019 ОСОБА_3 взятий на облік в Білоцерківський міськрайонний відділ філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Постановою від 08.07.2019 засудженого ОСОБА_3 зобов'язано з'являтися до Білоцерківського міськрайонного відділу і призначено днем явки другий та останній вівторок кожного місяця. (а.о.с.19).
За період з 19.06.2019 по 02.09.2019 ОСОБА_3 жодного разу не з'явився на реєстрацію, змінив місце проживання, роботи та не повідомив про даний факт орган пробації у зв'язку з чим до суду було направлено подання про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування покарання. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.11.2019 у задоволенні подання відмовлено. ( а.о.с. 20, 46-47).
У подальшому ОСОБА_3 допустив неявку без поважної причини до органу пробації на реєстрацію 10.12.2019 та 02.01.2020 та для виконання пробаційної програми. У зв'язку з чим 14.01.2021 до суду було направлено подання про скасування звільнення та направлення особи для відбування покарання, у задоволені якого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2020 було також відмовлено. (а.о.с. 39, 82-83).
Постановою інспектора Білоцерківського МРВ від 13.01.2020 днями явки до орагну пробації засудженому ОСОБА_3 визначено перший та другий вівторок кожного місяця. (а.о.с. 60).
За період з 10.02.2020 по час звернення до суду із даним поданням (08.05.2020) ОСОБА_3 жодного разу не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, допустивши 6 неявок без поважної причини та не виконав пробаційну програму (а.о.с.66).
Відповідно до повідомлення Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області від 24.04.2022 стосовно ОСОБА_3 проводяться розшукові заходи в рамках розшукової справи № 02-0012 від 22.04.2020, спрямовані на встановлення його місцезнаходження (а.о.с. 103).
Таким чином, із матеріалів справи вбачається систематичне невиконання ОСОБА_3 покладених на нього вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 обов'язків з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, виконувати пробаційні програми як умови для звільнення його від відбування призначеного покарання.
Частиною 2 ст. 78 КК України передбачено, що в разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
За правилами, встановленими ст. 166 КВК України, в разі, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Встановлені при розгляді подання факти безпідставного, систематичного невиконання ОСОБА_3 покладених на нього вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 обов'язків з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, виконувати пробаційні програми у сукупності із тим, що він неодноразово змінював місце роботи та проживання, однак конкретної адреси представнику органу пробації не називав, свідчать про його свідоме (вперте) ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків.
Абзацом 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7(зі змінами і доповненнями) встановлено, що згідно з ч. 2ст. 78 КК України суд, за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначенихст. 76 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що засуджений не виконав покладені на нього вироком суду обов'язки, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення, отже, виправлення засудженого без відбування покарання - неможливе, тому суд вважає за необхідне подання задовольнити та направити ОСОБА_3 відбувати покарання в місця позбавлення волі.
При прийнятті рішення суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що неявка на реєстрацію зумовлена хворобою засудженого та перебування на самоізоляції у період поширення коронавірусної хвороби, оскільки доказів цього суду не надано. Окрім того, суд звертає увагу на те, що карантин в Україні запроваджено з 12.03.2020 відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», що ніяким чином не впливало на явку засудженого до органу пробації до 12.03.2020.
Статтею 165 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Отже, законом визначена чітка послідовність дії для скасування звільнення: порушення засудженим обов'язків покладних на нього судом, винесення попередження саме за порушення таких обов'язків, внесення подання про скасування звільнення.
Підставою для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є не лише порушення ним відповідних обов'язків, а й дотримання передбаченої КВК України процедури такого скасування.
Судом встановлено, що при зверненні до суду 08.05.2020 із клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого для реального відбування покарання, представником органу пробації вказані вище вимоги не були дотримані. Після відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення 10.02.2020, матеріали подання не містять належних доказів письмового попередження ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Однак, на переконання суду вказані порушення з боку органу пробації не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні подання зважаючи на ту обставину, що засудженому ОСОБА_3 достеменно було відомо про те, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, уповноваженим органом з питань пробації до суду будуть надіслані матеріали про скасування звільнення від відбувння покрання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, оскільки вказані заходи двічі уже були до нього застосовані ( а.с. 25, 52), однак незважаючи на це останній вперто продовжував не виконувати покладені на нього судом обов'язки, демонструючи таким чином стійке небжання стати на шлях виправлення. Таким чином, виявлене порушення з боку предстаника органу пробації не є істотним порушенням прав та свобод засудженого та жодним чином не впливає на висновок суду про те, що невиконання ним без поважних причин протягом іспитового строку покладених судом обов'язків свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
При прийнятті рішення судом також враховано процесуальну поведінку засудженого під час розгляду даного клопотання, який знаючи про відкрите щодо нього провадження, сам не цікавився станом його розгляду та умисно без поважних причин протягом тривалого часу не з'являвся в судові засідання з метою уникнення відповідальності, у зв'язку з чим був оголошений в розшук.
На підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, керуючись ст. ст. 393, 537, 539 КПК України, суд,-
Подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2019 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , для реального відбування призначеного судом покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі до установи з питань виконання кримінальних покарань.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Повний текст ухвали оголошено 11.04.2022 о 08-30 год.
Суддя ОСОБА_7