справа№380/23302/21
07 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у неприйнятті рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 29.06.2021;
-зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021, подану представником Петлін Людмилою Євгенівною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком. Однак, з квітня 2016 року виплату пенсії позивачу було припинено, у зв'язку із чим представник позивача звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, на що отримала відповідь від 23.07.2021 про необхідність звернення до органів ПФУ особисто позивачем.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії протиправною, у зв'язку із чим просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав, подав до суду відзив а позовну заяву у якому зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок, поновлення тощо) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядком "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1 затверджено зразок та форми заяви яка подається до органу що призначає, проводить поновлення та перерахунок призначених пенсій. Відповідно до абз.1 п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Згідно з пунктом 2.9 Розділу ІІ Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Проте, ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 29.06.2021 подано заяву в довільній формі, в якій просила відновити їй пенсію з квітня 2016 року. Представник відповідача, зазначає, що у зв'язку з неналежним зверненням, заяву ОСОБА_2 розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представником позивача подано відповідь на відзив.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.12.2014 призначено пенсію за віком.
Із квітня 2016 ОСОБА_1 припинено виплату пенсії за віком у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Іспанії, що не заперечується сторонами.
ОСОБА_2 , що представляє інтереси ОСОБА_1 за довіреністю направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком у розмірі відповідно до чинного законодавства та виплатити пенсію за останні три роки.
До заяви були додані такі документи:
Копія паспорта ОСОБА_1 , копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія довіреності посвідчена другим секретарем з консульських питань Посольства України в Королівстві Іспанія Ю.О. Гладуш від 26.05.2021 на ОСОБА_2 щодо представництва інтересів ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_2 , копія ідентифікаційного коду ОСОБА_2 .
Листом від 23.07.2021 №9524-8924/Б-55/8-1300/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило представника позивача, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 заява на поновлення виплати пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутись ГУПФУ у Львівській області, та пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації).
Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у неприйнятті рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправною, звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначені положення Закону №1058-IV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Також, у Рішенні Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 зазначено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, кожен громадянин України, включно пенсіонер, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Відповідно до правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на отримання пенсії не може залежати від умови постійного проживання в Україні.
Згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.10.2020 у справі №540/450/19 зазначив, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22- 1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до opгaну, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Отже, пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Суд звертає увагу, що до відповідача звертався представник позивача на підставі належної довіреності, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.01.2020 у справі №351/2066/16-а зазначив, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено можливість подання заяви про призначення пенсії представником пенсіонера, так і не встановлено обмежень на подачу ним заяви про поновлення її виплати.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Відповідно до пункту 4.3. Порядку 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом, відповідач у своїй відмові, яку оскаржує позивач і яка оформлена листом від 23.07.2021 № 9524-8924/Б-55/8-1300/21, повідомив останнього, що для поновлення виплати пенсії необхідно особисто звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) з усіма необхідними документами. При цьому роз'яснено порядок оскарження дій чи рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Таким чином, заява позивача фактично розглянута не була і рішення встановленої форми за наслідками розгляду не прийняте, натомість надано відповідь листом в порядку Закону України "Про звернення громадян".
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у розгляді заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 29.06.2021, поданої представником ОСОБА_2 .
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не вчинено дій, передбачених Порядком № 22-1 щодо розгляду заяви про поновлення пенсії позивача, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про допущення протиправної бездіяльності відповідачем щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви від 29.06.2021 року про поновлення пенсії ОСОБА_1 .
Оскільки відповідачем не прийнято будь - якого рішення, у тому числі щодо відмови в поновленні виплати пенсії, позаяк відповідь надана листом №9524-8924/Б-55/8-1300/21 від 23.07.2021 року. Зазначене є порушенням вимог пункту 4.3 Порядку № 22-1, відтак відповідач повинен повторно розглянути цю заяву та прийняти рішення у формі розпорядчого акта стосовно питання поновлення виплати пенсії.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача підставними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття по суті рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.06.2021 про поновлення виплати їй пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 та інші документи щодо поновлення виплати пенсії, які надавались уповноваженим представником за довіреністю та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.