справа№380/23356/21
05 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у кратному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи) стаж роботи за період з 10.04.1977 по 17.10.1977, з 06.09.1980 по 10.06.1983 у місті Тарко-Сале, Пуровського району, Ямало-Ненецького автономного округу; в період з 22.06.1983 по 09.01.1994 у місті Новий Уренгой, Тюменської області, Ямало-Ненецького в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу за період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з часу призначення пенсії з 26.04.2019 та виплачувати пенсію в подальшому згідно з проведеним перерахунком до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Ухвалою судді від 13.12.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 10.01.2022 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в травні 2021 року через електронний кабінет позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з метою пільгового обчислення стажу для пенсії на пільгових умовах за час роботи в районах Крайньої Півночі в період з 10.04.1977 по 17.10.1977, з 06.09.1980 по 10.06.1983 у місті Тарко-Сале Пуровського району Ямало-Ненецького автономної округу; в період з 22.06.1983 по 09.01.1994 у місті Новий Уренгой Тюменської області Ямало-Ненецького автономної округу, із наданням відповідних документів. Відповідач надав відповідь про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю записів в трудовій книжні та ненаданням інших підтверджуючих документів, які б дали підстави для пільгової обчислення стажу за час роботи в районах Крайньої Півночі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 31.01.2022 (вх. № 8547), у якому зазначає, що позивач стверджує про те, що наявність запису у трудовій книжці про роботу у районах Крайньої Півночі є підставою для здійснення перерахунку стажу у півторакратному розмірі.
Однак, таке твердження позивача не відповідає вимогам п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, оскільки, крім запису про період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зазначена вище норма Закону №1058-ІУ містить ще одну обов'язкову вимогу - це користування пільгами згідно нормативних документів, які зазначені вище. Крім цього, відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Однак, документи, які подані позивачем для призначення (перерахунку) пенсійної виплати не містять жодних відомостей, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
При цьому, оскільки, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості щодо користування пільгами, які надавалися працівникам у районах Крайньої Півночі, а інших документів щодо підтвердження поширення пільг, передбачених указами Президії Верховної Ради СРСР позивач не надавав, у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі у півторакратному розмірі. Спірні періоди роботи ОСОБА_1 зараховані згідно із записами трудової книжки в одинарному розмірі. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 26.04.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо обчислення йому пільгового стажу пенсії на пільгових умовах за час роботи в районах Крайньої Півночі.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом відмовило позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Також вказано, що підставою для зарахування до страхового стажу часу роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні можуть бути також і трудові книжки або довідки, в яких зазначено, що в період роботи працівник користувався відповідними пільгами з обчислення стажу роботи. В трудовій книжці відсутні записи про те, що за час роботи в районах Крайньої Півночі на ОСОБА_1 поширювались пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також відсутні дані про укладення трудових договорів. Договори або інші документи, що підтверджують право на пільги передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі надані не були, тому період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховано згідно із записами трудової книжки (без урахування пільгового обчислення стажу роботи).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у кратному розмірі протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року “Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу “б” цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967.
Підпунктом “д” пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10.11.1967 регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 “Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” і від 26.09.1967 “Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”.
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Аналіз вказаних положень вказує, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”.
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
При цьому основним документом, що підтверджує факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, довідками.
З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_1 з 20.07.1977 по 17.10.1977, 06.09.1980 по 10.06.1983 ОСОБА_1 працював у місті Тарко-Сале Пуровського району Ямало- Немецького автономного округу, з 22.06.1983 по 09.01.1994 - у місті Новий Уренгой Тюменської області Ямало-Немецького автономного округу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Отже, наявні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 20.07.1977 по 31.12.1990 до пільгового розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту -один рік за один рік і шість місяців.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 459/2778/16-а, від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі № 348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі № 265/6105/16-а.
Верховний Суд також наголосив й на тому, що у пункті 2 Розділу Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 № 530/П-28, зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Про це також зазначав Верховний Суд й у постанові від 22.02.2021 у справі № 266/258/16-а.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором, а тому посилання відповідача, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості є необґрунтованими.
Щодо зарахування періоду роботи позивача до трудового стажу після 01.01.1991 суд зазначає таке.
Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частиною 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
Суд звертає увагу, що у період роботи позивача з 01.01.1991 по 25.07.1992 у російській федерації діяв Закон РСФР "Про державні пенсії в РСФР" від 20.11.1990 №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було передбачено, що при підрахунку трудового стажу обчислюються в пільговому порядку періоди роботи (служби) у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - в півторакратному розмірі.
Відповідно до ст.6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що набула чинності 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Враховуючи той факт, що стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, суд дійшов висновку, що до такого стажу роботи позивача повинен застосовуватись пільговий коефіцієнт (один рік за один рік і шість місяців).
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 08.11.2019 по справі № 396/153/17, спірні правовідносини у якій є ідентичними у цій справі та також стосуються зарахування у пільговому обчисленні періоду роботи фізичної особи у районах Крайньої Півночі/місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі як до 31 грудня 1990 року, так і після 01 січня 1991 року.
При цьому позивач просить, зокрема зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи) стаж роботи за період з 10.04.1977 по 17.10.1977.
Як вже встановлено судом згідно з записів у трудовій книжці НОМЕР_1 з 20.07.1977 по 17.10.1977, 06.09.1980 по 10.06.1983 ОСОБА_1 працював у місті Тарко-Сале Пуровського району Ямало-Немецького автономного округу, з 22.06.1983 по 09.01.1994 - у місті Новий Уренгой Тюменської області Ямало-Немецького автономного округу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, щодо зобов'язання відповідача зарахувати до стажу позивача періоди роботи з 20.07.1977 по 17.10.1977, 06.09.1980 по 10.06.1983 у місті Тарко-Сале Пуровського району Ямало-Немецького автономного округу, з 22.06.1983 по 09.01.1994 - у місті Новий Уренгой Тюменської області Ямало-Немецького автономного округу у кратному розмірі з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 26.04.2019.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію в подальшому згідно з проведеним перерахунком до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідноси, суд вважає її необгрунтованою, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 (с. Жирівське, Жидачівський район, Львівська область, 81776, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням періодів роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 20.07.1977 по 17.10.1977, 06.09.1980 по 10.06.1983, з 22.06.1983 по 09.01.1994 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати до стажу позивача періоди роботи з 20.07.1977 по 17.10.1977, 06.09.1980 по 10.06.1983 у місті Тарко-Сале Пуровського району Ямало-Немецького автономного округу, з 22.06.1983 по 09.01.1994 - у місті Новий Уренгой Тюменської області Ямало-Немецького автономного округу у кратному розмірі з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу та здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії пенсії з 26.04.2019.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 908,00 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 08.04.2021.
Суддя Кедик М.В.