08 квітня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/10370/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00052720901, №00052730901, №00052750901 від 22.11.2021 року, №00052740901 від 21.11.2021 року.
Ухвалою суду від 21.12.2021р. відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 04.02.2022 (а.с.40,41).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань додержання позивачем вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки складено акт від 30.09.2021 №3259/11 -28-09-01/ НОМЕР_1 .
В ході перевірки встановлено порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11, ч. 56 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв'язку з чим прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій позивач вказує, що перевірка проведена за відсутності підстав для її проведення визначених нормами Податкового кодексу України, без належного повідомлення про проведення фактичної перевірки, без забезпечення права на участь у прийнятті рішень за наслідками проведеної перевірки та надання заперечень на акт, в т.ч. надання (направлення) акту позивачу, не підтвердження належними доказами фактів порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
21.01.2022р. відповідачем подано відзив на адміністративний позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці не внесеному до Єдиного реєстру, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка, що є підставою для застосування фінансових санкції передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а доводи наведені у позовній заяві є безпідставними та спростовуються матеріалами фактичної перевірки (а.с.51-54).
14.02.2022 позивачем надано відповідь на відзив якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві на позов, Крім того, представником відповідача 17.03.2022 надано додаткові пояснення щодо предмету спору (а.с.93-95,113,114).
04.02.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.02.2022 (а.с.88,89).
24.02.2022 в судовому засіданні продовжено перерву до 04.04.2022 за клопотання учасників справи (а.с.109-112).
04.04.2022 в судовому засіданні продовжено перерву до 18.04.2022.
04.04.2022 учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 17.09.2021 видано наказ №1107-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » відповідно до якого вирішено провести фактичну перевірку господарського суб'єкту - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для проведення перевірки вказано п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України (а.а.57).
Зважаючи на зміст наказу щодо підстав для проведення фактичної перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 19-1.1.14. п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Системний аналіз п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто , здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
У даному випадку достатньо факту покладення на відповідача по справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, для проведення перевірки з підстав визначених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
При цьому, як передбачено вказаною нормою, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Вказані обставини повністю спростовують доводи позивача щодо того, що перевірка проведена за відсутності підстав для її проведення визначених нормами Податкового кодексу України та без належного повідомлення про проведення фактичної перевірки.
Крім того, суд зазначає, що проведення фактичної перевірки було заплановано в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідно до Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткування або через які провадиться діяльність (додаток 10 до Порядку обліку платників податків, форма 20-ОПП), яке подане позивачем особисто до відповідача 05.12.2018, приміщення вказаного магазину належить позивачеві на праві власності (а.с.115).
На підставі наказу від 17.09.2021 №1107-п відповідачем виписано направлення на перевірку від 17.09.2021 №№1706, 1707 на посадових осіб відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно (а.с.58,59).
Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів позивача щодо того, що до фактичної перевірки було залучено ОСОБА_2 , який не мав направлення на проведення перевірки, що було також підтверджено особисто ОСОБА_2 , який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка (а.с.83).
Під час проведення перевірки здійснювалось її документування шляхом фото та відео фіксації (а.с.56).
В приміщенні магазину, в якому було розпочато фактичну перевірку, знаходилась ОСОБА_4 , яка здійснювала реалізацію товару.
Отримати наказ на проведення перевірки та направлення віна відмовилась про що було складено акт від 21.09.2021 №437 (а.с.60).
В ході проведення перевірки ОСОБА_4 пояснила, що є самостійним суб'єктом господарювання та здійснює реалізацію продуктів харчування і інших товарів, але будь якого відношення до алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які знаходяться на полицях магазину та холодильниках вона не має і що вказані товари належать ФОП ОСОБА_1 .
Вказані обставини ОСОБА_4 також підтвердила в судовому засіданні в якому була допитана в якості свідка (а.с.82). Крім того, додатково повідомила, що орендує у ФОП ОСОБА_1 частину приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , площею 30 кв.м, на підставі договору оренди від 22.07.2021 №1 (а.с.33-35), та також підтвердила, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які знаходились на полицях магазину та холодильниках у приміщенні магазину під час проведення фактичної перевірки, належать ФОП ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд критично оцінює свідчення ОСОБА_4 щодо самостійного здійснення нею діяльності в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 враховуючи наступне.
По-перше, в ході проведення фактичної перевірки посадовим особам відповідача нею на надавався договір оренди від 22.07.2021 №1.
По-друге, ОСОБА_4 не направлялось на адресу контролюючого органу Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткування або через які провадиться діяльність (додаток 10 до Порядку обліку платників податків, форма 20-ОПП).
По-третє, куточок споживача розміщений у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 та необхідність наявності якого передбачена п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим ПКМУ від 15.06.2006 №833, не містить будь-якої інформації щодо здійснення ОСОБА_4 в приміщенні магазину господарської діяльності, що доведено відео фіксацією фактичної перевірки.
21.09.2021 в ході проведення перевірки в магазині було виявлено факт зберігання алкогольних напоїв в асортименті в кількості 488 пляшок загальною вартість 22740 грн. та факт зберігання тютюнових виробів (сигарет) в асортименті в кількості 517 пачок загальною вартістю 12925 грн., при цьому тютюнові вироби не марковані марками акцизного податку встановленого зразка.
Вказані обставини зафіксовані засобами відео та фото зйомки (а.с.56).
За результатами фактичної перевірки було складено акт від 30.09.2021 № 3259/11-28-09-01/ НОМЕР_1 , який направлявся на адресу позивача засобами поштового зв'язку (а.с.61-67).
Відповідно до частини 56 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Як станом на час проведення фактичної перевірки так і станом на час розгляду справи судом, позивачем не надано доказів виконання вимог частини 56 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Доказів маркування марками акцизного податку встановленого зразка тютюнових виробів виявлених в ході фактичної перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем не надано.
Частина 14 статті 15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
На час проведення фактичної перевірки у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
У зв'язку з відсутністю ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами позивача, постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2021 №388/1626/21, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 164 КУпАП (а.с.80,81).
На підставі акту фактичної перевірки від 30.09.2021 № 3259/11-28-09-01/3096703323 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2021:
- №00052730901, яким до позивача на підставі абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафну санкцію в розмірі 17000 грн. (а.с.69,70);
- №00052750901, яким до позивача на підставі абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафну санкцію в розмірі 17000 грн. (а.с.71,72);
- №00052720901, яким до позивача на підставі абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафну санкцію в розмірі 22740 грн. (а.с.75,76),
а також податкове повідомлення-рішення від 21.11.2021 №00052740901, яким до позивача на підставі абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафну санкцію в розмірі 25850 грн. (а.с.73,74).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені позивачеві засобами поштового зв'язку (а.с.77).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи позивача наведені у позові не спростовують фактів порушення ним вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виявлених в ході проведення фактичної перевірки, а тому відсутні правові підстави стверджувати про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, щодо інших доводів наведених позивачем у позовній заяв суд зазначає, що згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)."
Разом з тим, в ході розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник