ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" квітня 2022 р. справа № 300/60/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (відповідач - 1), Державної податкової служби України (відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування рішень від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 за № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882, зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги мотивовані, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретний перелік документів, які необхідно подати ТОВ "Захід Опт Транс" для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких були складені відповідні податкові накладні. На думку позивача, у відповідача було достатньо підстав для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.124-126).
21.01.2022 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (129-130).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.132-133).
23.03.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та ДПС України (а.с.139-160). Відповідачі позов не визнають. У відзиві представник відповідачів зазначив, що реєстрацію податкової накладної контролюючим органом було призупинено із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Позивач надав пояснення та ряд документів. Однак, Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняла оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Підставою для прийняття таких рішень слугувало: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства; ненаданням платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; ненаданням платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Звернув увагу суду, що позивачем до позовної заяви надано більший пакет документів, ніж подавались на розгляд Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Представник відповідачів вважає, що оскаржені рішення є правомірними, прийняті контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
27.07.2021 між ТОВ "Захід Опт Транс" (Продавець) та ТОВ «КРК ОПТ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1 (а.с.51-52).
Згідно п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується відпускати нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такі продукти, згідно умов договору.
Також 16.09.2021 між позивачем (Продавець) та ФГ «Вест-Агро» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №6 (а.с.104-106), пунктом 1.1 якого встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в порядку та на умовах, визначених даним договором.
На виконання умов вказаних договорів Постачальник поставив нафтопродукти згідно рахунків на оплату №28 від 16.09.2021 (а.с.108), №29 від 17.09.2021 (а.с.118), видаткових накладних №599 від 07.10.2021 (а.с.63), №715 від 28.10.2021 (а.с.97) №600 від 13.10.2021 (а.с.92). Оплата товару проведена згідно платіжних доручень за №717 від 23.09.2021 (а.с.107), №4249 від 07.10.2021, №4259 від 07.10.2021 (а.с.61-62), №4426 від 28.10.2021 (а.с.96), №4306 від 13.10.2021 (а.с.91).
Як наслідок, позивачем сформовано податкові накладні за №179, №180, №132, №191 та №192, які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.9-10, 12-13, 15-16, 18-19, 21-22).
Згідно повідомлень Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України від 05.10.2021 та від 22.11.2021 податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 прийняті, однак реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.11, 14, 17, 20, 23).
20.10.2021 та 23.11.2021 позивач надіслав контролюючому органу пояснення за №20/10, №20/11, 23/1, 23/2, 23/3 щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено, долучивши копії відповідних документів (а.с.24-40).
Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882, про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 (а.с.41-50).
Підставами для відмови контролюючим органом визначено: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства; ненаданням платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; ненаданням платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Вважаючи прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Статтею 185 ПК України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Також пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Судом встановлено, що після отримання податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 контролюючий орган в повідомленнях Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України сформував висновок, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в даних податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку встановлено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
В даному випадку згідно повідомлень Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України від 05.10.2021 та від 22.11.2021 податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 прийняті, однак реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вже зазначено судом вище, 20.10.2021 та 23.11.2021 позивач надіслав контролюючому органу пояснення за №20/10, №20/11, 23/1, 23/2, 23/3 щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено, долучивши копії відповідних документів (а.с.24-40).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882, про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 відповідно.
Підставою для такої відмови у рішеннях від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882 контролюючим органом визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства; у рішенні від 30.11.2021 № 3440312/44314882 - ненаданням платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; а у рішенні від 13.10.2021 за № 3440371/44314882 - ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Як встановлено судом вище, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Тобто, позивачем подано контролюючому органу окремо по кожній накладній пояснення та відповідні первинні документи в підтвердження постачання товару, зазначеного в податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192.
Суд вказує на те, що повідомлення Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України від 05.10.2021 та від 22.11.2021 не містять конкретного переліку документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Разом з цим, суд звертає увагу, що у квитанціях не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації вищезазначених накладних Товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку.
Одночасно суд враховує, що податковим органом в рішеннях від 30.11.2021 № 3440312/44314882 та від 13.10.2021 за № 3440371/44314882 не зазначено шляхом підкреслення яких саме документів не було надано позивачем, хоча встановлена форма рішення передбачає обов'язкову необхідність підкреслити конкретний вид документа, який не було подано платником податків.
Крім того, на переконання суду, реальність вчинення позивачем операцій повинна перевірятись при проведенні контролюючими органами документальної чи іншого виду перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, в матеріалах справи відсутня будь-які докази на підтвердження підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Зокрема відповідачі не довели, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих позивачем для реєстрації податкових накладних.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019, за результатом розгляду справи № 0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.
В даному випадку, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520.
Вищевказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Будь-яких доказів на спростування вищевказаних фактів відповідач суду не надав.
Таким чином, первинні документи, які позивачем долучені до пояснень, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов'язань перед контрагентами.
Як наслідок, суд зазначає, що Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складено податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
В даному випадку, відповідачі не довели суду правомірність оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За вищевказаних обставин, рішення від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882 Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 відповідно, прийняті безпідставно та необґрунтовано, а тому підлягають до скасування.
Щодо заявленої позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192, то суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.
Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Так умови, за яких контролюючий орган приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначені законом. Якщо такі умови відсутні, то орган повинен прийняти відповідне рішення про реєстрацію податкової накладної. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - зареєструвати або відмовити в такій реєстрації, однак виключно у тому випадку, коли для цього є законні підстави.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Отже, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192, буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України підлягає до задоволення. Тому, слід визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 за № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882 про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11350,00 грн., оскільки спір виник внаслідок неправильних дій саме цього відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) від 29.10.2021 за № 3300953/44314882, від 29.10.2021 за № 3300954/44314882, від 30.11.2021 за № 3440312/44314882, від 30.11.2021 за № 3440443/44314882, від 13.10.2021 за № 3440371/44314882 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" (код ЄДРПОУ 44314882, вул. Залізнична, 30/офіс 3, м. Івано-Франківськ, 76018) в реєстрації податкових накладних від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" (код ЄДРПОУ 44314882, вул. Залізнична, 30/офіс 3, м. Івано-Франківськ, 76018) податкові накладні від 16.09.2021 за №179, від 20.09.2021 за №180, від 28.10.2021 за №132, від 07.10.2021 за №191, від 13.10.2021 за №192.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Опт Транс" (код ЄДРПОУ 44314882, вул. Залізнична, 30/офіс 3, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір у розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.