08 квітня 2022 року м. Ужгород№ 260/1076/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.
за участю представника
позивача: Бухтоярова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 квітня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 квітня 2022 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича (далі - відповідач), якою просить:
1) визнати протиправними дії приватного виконавця Зейкан В.Л. по арешту всіх коштів на рахунку в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 та скасувати даний арешт і розблокувати належний позивачу рахунок в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 та банківську карточку № НОМЕР_2 і
2) скасувати в цій частині постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. у виконавчому провадженні № 65520099 про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення від 20.10.2021 року «Про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» позивачу призначено відповідну компенсацію згідно постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» з 01.10.2021 року. Для отримання цих коштів позивач надав рахунок в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 до якого прив'язана карточка № НОМЕР_2 .
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
Не змігши зняти з карточки гроші позивач звернувся в банк, де 25.02.2022 року отримав роздруківку з рахунку, з якої вбачається блокування належних йому коштів, єдиного доходу, де в графі доступний залишок на кінець періоду відображено мінус 153299,75 грн, що ідентифікується з сумою у виконавчому написі.
Позивач зазначає, що дії приватного виконавця, арешт всього банківського рахунку та банківської картки суперечать вимогам ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» в частині розміру відрахувань із доходів боржника.
Ухвалою судді від 28.03.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до судового розгляду 07.04.2022 року.
04.04.2022 року приватним виконавцем Зейкан Віталієм Ласловичем подано відзив на позовну заяву згідно якого, вважає адміністративний позов необгрунтованим та безпідставним, а тому не погоджується з викладеними доводами з огляду на таке.
21.05.2021 року у відповідності до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65520099 з примусового виконання виконавчого напису № 29905 виданого 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та 25.05.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням, основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження.
Зазначає, що виконуючи виконавчий документ, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також зазначає, що в постанові про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року за № 65520099 чітко зазначено обмеження щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а тому допускає припущення, що банком при опрацюванні вказаної постанови було прийнято рішення про накладення арешту на кошти що містяться на рахунках зважаючи на те, що рахунок не має спеціального режиму використання та використовується не тільки для зарахування соціальних виплат.
Окремо звертає увагу, що згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 260/2546/21 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 260/2546/21 скасовано та відмовлено в адміністративному позові ОСОБА_1 , в тому числі, у визнанні незаконною та скасуванні постанови про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року № 65520099, тобто, позивач вже звертався до адміністративного суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року.
В судовому засіданні, в яке з'явилася представник позивача - адвокат Бухтоярова О.В., подано відповідь на відзив відповідача, зі змісту якого вбачається, що позивач не погоджується з доводами викладеними у відзиві та додатково зазначає, що 26.03.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ, яким доповнено пунктом 10-2 вказаний розділ Закону наступним: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Отже, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника за будь-якими іншими видами стягнення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відтак, враховуючи особливості провадження у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС, що визначені ст. 287 КАС України, та у відповідності до вимог ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, при примусовому виконанні виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року виданого 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про звернення стягнення за Кредитним договором № 0249/07/26-А від 18.09.2007 року укладеним з ПАТ «БАНК «ФОРУМ» з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 147158,42 грн., винесено, в тому числі, постанову від 25.05.2021 року № 65520099 про арешт коштів боржника.
Вказаною постановою накладено арешт на готівкові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, що разом становить 162177,26 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача, в тому числі, щодо накладення арешту на кошти боржника, позивач звернувся до суду із позовом про скасування спірної постанови.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 260/2546/21 (головуючий - суддя Скраль Т.В.) позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича задоволено, зокрема, в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року.
Задовольняючи позов в цій частині суд дійшов висновку про відсутність у приватного виконавця передбачених ст. 28 Закону № 1404 підстав для того, щоб 21.05.2021 року розпочинати примусове виконання рішення та звертати стягнення на все рухоме та нерухоме майно, що належить Боржнику, арешту коштів боржника за постановою від 25.05.2021 року, 31.05.2021 року винесення постанови арешт майна боржника шляхом накладення арешту на транспортний засіб та в подальшому 08.06.2021 року винесення постанови про арешт домоволодіння, що знаходиться за адресою. АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 , з огляду на відсутність факту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що суперечить нормам статті 28 Закону № 1404-VIII.
В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 260/2546/21 - скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в тому числі, щодо визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року - відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що приватний виконавець у належний спосіб надіслав боржникові постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021 року.
Безпідставними є посилання суду першої інстанції на норм статті 28 Закону № 1404-VIII, які нібито зобов'язують до початку примусового виконання рішення виконавця пересвідчитися чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі відсутності підтвердження факту отримання боржником копії цієї постанови виконавець нібито не вправі вчиняти виконавчі дії, що спрямовані на примусове виконання рішення, оскільки в чинній на момент спірних правовідносин редакції статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні будь-які посилання на те, що виконавець зобов'язаний пересвідчитися чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Виконавець зобов'язаний направити постанови рекомендованим поштовим відправленням не пізніше наступного робочого дня після винесення відповідних постанов.
Поряд з цим, примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, законодавець чітко визначив початок примусового виконання, а саме з відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Постанова про арешт майна боржника ВП 65520099 від 21.05.2021 року та постанова про арешт коштів боржника ВП 65520099 від 25.05.2021 року були винесенні для реального виконання виконавчого документа та у відповідності до зазначених норм, що вказує на їхню правомірність.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що звертаючись до суду із даним позовом позивач вказує на інші ніж були покладені в обгрунтування позовних вимог у справі № 260/2546/21 обставини протиправності спірної постанови, а саме - порушення приватним виконавцем ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» в частині арешту всього банківського рахунку та банківської картки за умови допустимої суми стягнення у розмірі 20 відсотків із доходів боржника на погашення заборгованості.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
За приписами ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 48 Закону № 1404-VIII встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша цієї статті).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина друга статті 48 Закону № 1404-VIII).
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Отже, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника.
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди позивача з постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника, якою, в тому числі, було накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування йому соціальної допомоги.
Так, у силу положень ст. 59 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
В контексті наведеного суд зазначає, що Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 року № 492 затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція).
Пунктом 68 розділом V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
Відповідно до пункту 69 розділу V Інструкції банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
Клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Так, досліджуючи зміст звіт-рахунку за період з 01.01.2021 по 25.02.2022 року АТ «ОТП Банк» та виписки стосовно реквізитів для безготівкового поповнення картки MasterCard або VISA, суд дійшов висновку, що рахунок на який зараховується соціальна допомога позивача не є рахунком зі спеціальним призначенням та матеріали справи не містять доказів про неможливість зарахування на зазначений рахунок інших коштів.
Жодних доказів з повідомленням про те, що кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення від банківської установи матеріали справи не містять.
Отже, особистий рахунок позивача не є рахунком зі спеціальним призначенням.
Факт отримання позивачем соціальної допомоги на наведений рахунок вказаних висновків не спростовує.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, відповідачу подано не було.
Крім того суд не може прийняти до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності спірної постанови, на неправомірність виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження та, як наслідок, накладено арешт на кошти позивача, оскільки предметом спору в межах даної адміністративної справи є вказана постанова, а не виконавчий напис.
Будь-яких інших підстав для скасування спірної постанови позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Разом з тим, як вже було зазначено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що максимальний розмір відрахувань із його доходів відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» складає 20%, однак відповідачем накладено арешт на весь рахунок позивача, що в свою чергу позбавляє можливості його використовувати на 100%.
Судом не заперечується, що відповідно статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Тобто, законом визначено окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати та встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.
Однак, суд звертає увагу, що нормою статті 70 Закону № 1404-VIII встановлено розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, а не відсотковий розмір стягнення з арештованих коштів боржника.
Крім цього, відповідно до статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Таким чином, у випадку прийняття рішення виконавцем про звернення стягнення на заробітну плату у порядку ст. 68 Закону № 1404-VIII, приймається - постанова про звернення стягнення на заробітну плату, з урахуванням відсотку визначеному нормами статті 70 Закону № 1404-VIII, яка направляється установі, яка виплачує боржнику таку заробітну плату.
Поряд з цим, у даній справі, спірною є - постанова про арешт коштів боржника, прийнята у рамках ст. 56 Закону № 1404-VIII, яка направляється до виконання банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна.
Отже, у спірних правовідносинах, судом не можуть бути застосовані норми статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, у даному випадку позивач оскаржує дії відповідача та постанову про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, картка № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОТП Банк», а не постанову про звернення стягнення на заробітну плату.
Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі № 520/4794/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника відповідають приписам Закону № 1404-VIII, є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Отже, у задоволенні вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця Зейкан В.Л. по арешту всіх коштів на рахунку в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 і скасувати в цій частині постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. у виконавчому провадженні № 65520099 про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року - слід відмовити.
Також, як наслідок, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання приватного виконавця Зейкан В.Л. скасувати даний арешт і розблокувати належний позивачу рахунок в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 та банківську карточку № НОМЕР_2 .
Що стосується доводів представника позивача викладених у відповіді на відзив, що поданий в судовому засіданні, стосовно припинення з 26.03.2022 року, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), суд зазначає наступне.
Так, Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542 із наступними змінами) доповнено пунктом 10 2 такого змісту:
« 10 2. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця».
Разом з тим, суд констатує, що представником позивача не надано доказів відповідного стягнення у зазначений період будь-якого доходу позивача, та вказане не може бути підставою для скасування спірної постанови з огляду на те, що вказаним законом визначено тимчасове припинення стягнення на вказаний період, а відтак, вказані доводи представника не можуть бути взяті до уваги судом.
Згідно ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, з особливостями, визначеними ст. 287 КАС України та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті