08 квітня 2022 року м. Ужгород № 260/669/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
08 лютого 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пилипецької сільської ради (Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, будинок 75, код ЄДРПОУ 04350843), яким просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Пилипецької сільської ради, що полягає у неприйнятті у встановлений законом строк рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельної ділянки площею 0,02 га, кадастровий номер 2122486400:01:005:0065, яка розташована: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище "Лази", для ведення індивідуального садівництва та передання вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватну власність; 2 Зобов'язати Пилипецьку сільську раду (код СДРПОУ 04350843) прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельної ділянки площею 0,02га, кадастровий номер 2122486400:01:005:0065, яка розташована: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище "Лази", для ведення індивідуального садівництва та передати вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватну власність; 3. Стягнути з Відповідача судові витрати в сумі 992,40 грн.".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року позов задоволено частково.
25 березня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача відповідно до якого останній просив стягнути з Пилинецької сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 6000,00 грн та винести додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн, а також судових витрат у вигляді судового збору в сумі 992,40 грн.
Заяву мотивовано тим, що рішенням суду задоволено позовні вимоги, однак залишено поза увагою питання щодо розподілу судових витрат по даній справі. Представник вказує, що в даній судовій справі не могло бути судових дебатів, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак останній був позбавлений можливості подати заяву до закінчення судових дебатів у справі. Крім того, позивач очікував відзиву відповідача та не міг розраховувати на такий швидкий розгляд справи по суті (21 березня 2022) року. Одночасно, представник позивача вказав, що перебуває в м. Харкові і через відсутність будь-якого зв'язку протягом тривалого часу, обстріли та бомбардування міста Харкова окупаційними військами росії з 24 лютого 2022 року по теперішній час не мав фізичної можливості подати відповідні заяви та/або їх документальне обґрунтування. Тільки після налагодження інтернету 23 березня 2022 року стало відомо з листа суду на електронну пошту про прийняття рішення у справі (а.с.а.с. 58-61).
У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні без повідомлення учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 21 березня 2022 року судом не було вирішено питання про судові витрати, у даній справі.
Відповідно до статті 132 частин 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції за № 2444-1850-0792-1252 від 06 лютого 2022 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн (а.с. 40).
Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як зазначалося вище при ухваленні рішення від 21 березня 2022 року, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого заявником судового збору.
Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року задоволено позов частково, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Таким чином, суд вважає, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 132 частини 1, частини 3 пункту 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статті 134 частинами 1, 2 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (стаття 134 частина 4 КАС України).
Відповідно до положень статті 139 частини 7 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (стаття 143 частина 3 КАС України).
Як встановлено статтею 143 частиною 5 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Отже, наведені вище норми передбачають можливість ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат за таких умов: до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів про понесені судові витрати до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. Якщо такі умови дотримано, то у сторони є право подати такі докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Положення статті 139 частини 7 КАС України, зокрема щодо обов'язку подання доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, є імперативно, і не залежить від обставин на які посилається представник позивача.
У даному випадку розгляд справи відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 11 лютого 2022 року здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.а.с. 44-46).
Статтею 258 частиною 1 КАС України обумовлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Статтею 262 частинами 1-3 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі учасник справи вправі подавати заяви по суті справи, докази чи інші клопотання, після чого суд переходить до розгляду справи по суті, досліджуючи докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Рішення в даній адміністративній справі прийняте судом 21 березня 2022 року, а заява про розподіл судових витрат подана до суду 25 березня 2022 року, тобто після ухвалення судового рішення у даній справі (а.с.а.с. 50-56).
Суд звертає увагу, що позовна заява подана до суду та підписана особисто Кріулін К.В. - представником позивача, при цьому у тексті позовної заяви представник позивача не вказував на те, що ним понесені (чи будуть понесені) будь-які витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу, не зазначав їх орієнтовний розмір і не заявляв жодних вимог про стягнення судових витрат на правничу допомогу з відповідача.
Після відкриття провадження і до ухвалення судового рішення доказів про понесення витрат на правничу допомогу позивач також не подав, як і не повідомив про наявність таких витрат у зв'язку із укладенням договору про надання правничої допомоги.
Суд зауважує, що договір про надання правничої допомоги датований 01 лютого 2022 року 2022 року (а.с.а.с. 61, 62), при тому що позовна заява подана до суду (здана на поштове відділення) 06 лютого 2022 року (а.с. 42).
Звертаючись 25 березня 2022 року із заявою про розподіл судових витрат, надано такі документи: копії договору про надання правничої допомоги від 01 лютого 2022 року; Додаткову угоду від 18 лютого 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 01 лютого 2022 року; копію квитанції з якої не можливо встановити її дату та суму оплати (а.с.а.с. 61-63).
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до Додаткової угоди від 18 лютого 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 01 лютого 2022 року, укладеної між адвокатом Кріулін К.В. та Роман М.С. вартість надання правничої допомоги (гонорару), передбаченого даним договором, становить 6000 грн, а відтак за умовами договору сторони домовилися щодо вартість гонорару адвоката не залежить від результату надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 частин 1-2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З наведеного слідує, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки розмір гонорару був визначений у договорі у сталій сумі та його виплата не залежала від результатів справи (у договорі відсутня вказівка на погодинну оплату), то це свідчить про фіксований розмір гонорару. Тому маючи дійсний намір на реалізацію права на правничу допомогу та відшкодування понесених у зв'язку із цим витрат за наведених обставин мало б свідчити повідомлення суду про понесені витрати вже на стадії подання позовної заяви, або хоча б після отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Цю ухвалу позивач отримав 23 лютого 2022 року (а.с. 48).
Щодо посилань представника про перебування в м. Харкові і через обстріли та бомбардування міста Харкова окупаційними військами Росії з 24 лютого 2022 року по теперішній час не мав фізичної можливості подати відповідні заяви та/або їх документальне обґрунтування, суд зазначає, що відповідно до Ордеру про надання правничої правової від 04 лютого 2022 року адреса робочого місця адвоката - 37300, Полтавська область, Миргородський район, м. Гадяч, вул. Вокзальна, буд. 1 (а.с. 38).
Таким чином, враховуючи те, що ні позивач, ні його представник Кріулін К.В. із заявою про стягнення судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, після відкриття провадження та до розгляду справи по суті не зверталися і документів, які б підтверджували понесені витрати, не подавали та у встановленому порядку суд не повідомляли про наявність таких витрат, та з огляду на фіксований розмір гонорару, який не залежав від результату вирішення справи, суд вважає, що звернення із заявою про розподіл судових витрат лише 25 березня 2022 року є необґрунтованим, а тому підстави для стягнення з Пилипецької сільської ради витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 252 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України, -
Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити - задовольнити частково.
Стягнути з Пилипецької сільської ради (Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, будинок 75, код ЄДРПОУ 04350843) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) грн.
У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко