08 квітня 2022 року Справа №160/2388/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро питання про витребування доказів у адміністративній справі №160/2388/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.06.2013 року по 22.02.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 10.06.2013 року по 22.02.2017 року (базового місяця) - січень 2008 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 07.06.2013 року по 22.02.2017 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При звільнені позивача з військової служби відповідач не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 10.06.2013 по 22.02.2017 року. Проте, відповідач у вказаний період протиправно не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та вказує, що січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 21.02.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18.02.2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. Індексація це часткова компенсація населенню подорожчання споживчих товарів і послуг. Провадиться зазначена виплата відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. З 1 січня 2016 року відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з цим Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Відповідач вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправною. Разом з тим, розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базового місяця), у відповідності до положень порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» є дискреційною функцією відповідача, як органу в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. З наведених підстав, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
В матеріалах справи міститься лист військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2022 року за №350/204/8/3пс, підготовлений на звернення позивача, зі змісту якого вбачається, що дані для надання інформації за період з 18.05.2013 по 31.12.2016 у фінансово-економічній служби відсутні, у зв'язку зі здачею документів до Одеського територіального архівного відділу галузевого державного архіву міністерства Оборони України. Стосовно періоду з 01.01.2017 року по 22.02.2017 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась на підставі роз'яснення Департаменту фінансів міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/12 стосовно порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у ЗС України.
Втім, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі, суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) за період служби з 10.06.2013 року по 01.01.2017 року.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.
Керуючись ст. 9, 14, 72, 77, 80, 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ):
- інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) за період служби з 10.06.2013 року по 01.01.2017 року.
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Є. Сліпець