08 квітня 2022 року Справа № 160/3150/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги від 19.11.2021 р. за №Ф-270530-55 У, -
10 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.11.2020 р. № Ф-270530-55 У на суму 35 588,74 грн. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) боргу в сумі 35588,74 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки); зобов'язати Головне Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування в розмірі 35 588,74грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 р., було відкрито провадження у справі №160/3150/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
19 листопада 2020 р. Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.11.2020 року № Ф-270530-55 У на суму 35588,74 грн.
На підставі даного виконавчого документу державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лесич Анною Миколаївною 06.08.2021 р. відкрито виконавче провадження №66363731.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що про наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.11.2020 року № Ф-270530-55 У на суму 35588,74 грн. позивач дізнався під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 10.08.2021 р.
Позивач вважає вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню. При цьому, просить суд зобов'язати Головне Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування в розмірі 35588,74грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки).
01.04.2022 р., шляхом електронного зв'язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивачем подано копію витягу з трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 , та індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-7.
07.04.2022 р., представником відповідача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Так, в інтегрованій картці платника податку по ОСОБА_1 відображені наступні автоматичні нарахування: по строку 09.02.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 рік; по строку 19.07.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за 2018 рік; по строку 19.10.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за 2018 рік; по строку 21.01.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за третій квартал 2018 рік; по строку 19.04.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 рік; по строку 19.07.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 рік; по строку 21.10.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за 2018 рік; по строку 20.01.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за 2019 рік; по строку 21.04.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 рік; по строку 20.07.2020 р. нарахований єдиний внесок у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 рік; по строку 19.10.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 рік.
Представником відповідача також додано до відзиву відомості щодо реєстраційних даних, стосовно ОСОБА_1 . Відповідно до даних: дата державної реєстрації ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця - 04.02.2016 р.
Суд зазначає, що з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., та норм Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», дана справа вирішується в межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , копія якого міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься копія витягу з трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 , в тексті якої визначено трудовий шлях останнього.
В матеріалах справи містяться відомості, що контролюючим органом було сформовано відносно ОСОБА_1 податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.11.2020 № Ф-270530-55 У на суму 35588,74 грн.
Відповідно до відомостей, які містяться в інтегрованій картці платника податку по ОСОБА_1 , відображені наступні автоматичні нарахування: по строку 09.02.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 рік; по строку 19.07.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за 2018 рік; по строку 19.10.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за 2018 рік; по строку 21.01.2018 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за третій квартал 2018 рік; по строку 19.04.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 рік; по строку 19.07.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 рік; по строку 21.10.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за 2018 рік; по строку 20.01.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за 2019 рік; по строку 21.04.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 рік; по строку 20.07.2020 р. нарахований єдиний внесок у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 рік; по строку 19.10.2019 р. нарахований єдиний внесок у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 рік.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 (форми ОК-7), в період, а саме: лютий, березень 2018 року; січень - грудень 2019 року; січень - грудень 2020 року; січень - грудень 2021 р. роботодавцями ОСОБА_1 самостійно сплачувався до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей щодо реєстраційних даних по ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець - 04.02.2016 р. Відомостей щодо припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця означені реєстраційні дані не містять.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються. (п.55.2 ст.55 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до абзацу 7 пункту 1 часини 1 статті 4 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи-підприємці.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску.
Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем, у розмірі не меншому за мінімальний.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного податкового законодавства, суд зазначає наступне.
За відповідний період, а саме: лютий, березень 2018 року нарахованого ЄСВ позивача визначена у розмірі - 4860,35 грн.; січень - грудень 2019 року нарахованого ЄСВ позивача визначена у розмірі - 70297,47 грн.; січень - грудень 2020 року нарахованого ЄСВ позивача визначена у розмірі - 82109,65 грн.; січень - грудень 2021 р. нарахованого ЄСВ позивача визначена у розмірі - 102174,66 грн. роботодавцями ОСОБА_1 самостійно сплачувався до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному стахуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлене законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.
Суд зазначає, що заборгованість, яка визначена у вимозі від 19.11.2020 року № Ф-270530-55 У на суму 35588,74 грн.., виникла у зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2017 року по 3 квартал 2020 року.
Відповідно до довідки форми ОК-7, виданої Пенсійним фондом України, роботодавцями позивача перераховувались єдині соціальні внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період, а саме: лютий, березень 2018 року - 4860,35 грн.; січень - грудень 2019 року - 70297,47 грн.; січень - грудень 2020 року - 82109,65 грн.; січень - грудень 2021 р. - 102174,66 грн.
Суд зазначає, що за весь період 2017 року, січень, квітень - грудень 2018 р. єдині соціальні внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з заробітної плати ОСОБА_1 не перераховувались.
На підставі викладеного вище, суд прийшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області протиправно нараховано позивачу єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування за період: лютий, березень 2018 року; січень - грудень 2019 року; січень - грудень 2020 року, у зв'язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2021 р. за №Ф-270530-55 У підлягає скасуванню в частині визначення заборгованості ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період: лютий, березень 2018 року; січень - грудень 2019 року; січень - грудень 2020 року.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за неї в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець, що виключає обов'язок по сплаті у цей період внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19; від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18; від 03.04.2020 року у справі № 140/642/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з січня по грудень 2017 року, січень 2018 року, квітень-грудень 2018 року контролюючим органом визначено правомірно.
Отже, оскаржувана вимога підлягає частковому скасуванню, в частині нарахування боргу (недоїмки) за період лютий, березень 2018 року; січень - грудень 2019 року; січень - грудень 2020 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування в розмірі 35 588,74грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки), суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 19.1.10 п.19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
Питання щодо організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).
У пункті 2 розділу І вказаного Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Пунктом 5 розділу І Порядку № 422 передбачено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У підпунктах 1, 2 пункту 4, підпунктами 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 422 закріплено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов'язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).
До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.
Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП : на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день; на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади; на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.
Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.
У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з'ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов'язаний забезпечити достовірність та об'єктивність даних що в ній містяться.
При цьому, часткове скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено часткову відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.
На підставі означеного вище, суд вважає, що вимоги стосовно зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування в розмірі 35 588,74грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки) є передчасними.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до квитанції № 1022950304 від 05.02.2022 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги від 19.11.2021 р. за №Ф-270530-55 У, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні частини здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн., 40 коп. (1984,80 грн. / 2 = 992,40 грн.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги від 19.11.2021 р. за №Ф-270530-55 У, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2021 р. за №Ф-270530-55 У в частині заборгованості ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період: лютий, березень 2018 року; січень - грудень 2019 року; січень - грудень 2020 року.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн., 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова