21 березня 2022 року Справа № 160/27114/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу період її роботи:
- 30.07.1979-21.08.1982 - Дніпропетровський перший Міськпромторг;
- 15.11.1982-29.04.1992 - Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод;
- 29.04.1992-01.02.1994 - АТ Медична страхова компанія «Мед-страх_Днепр»;
- 01.02.1994-13.11.1995 - Виробничо-комерційне підприємство «Полімед»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового (трудового) стажу періоди її роботи:
- 30.07.1979-21.08.1982 - Дніпропетровський перший Міськпромторг;
- 15.11.1982-29.04.1992 - Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод;
- 29.04.1992-01.02.1994 - АТ Медична страхова компанія «Мед-страх_Днепр»;
- 01.02.1994-13.11.1995 - Виробничо-комерційне підприємство «Полімед»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з дня набуття права на пенсію за віком, а саме - з 29.05.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного пенсійного віку у травні 2021 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії, проте рішенням від 07.05.2021 р. №0400-010207 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутню необхідного стажу. Вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу періодів роботи: 30.07.1979-21.08.1982 р.р., 15.11.1982-29.04.1992 р.р., 29.04.1992-01.02.1994 р.р., 01.02.1994-13.11.1995 р.р.. Відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про наявність необхідного стажу - трудової книжки, та з огляду на те, що відповідальною особою за заповнення трудової книжки є роботодавець.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 07.02.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 12821/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за наданими документами та даними персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 13 років 3 місяці 4 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з трудової книжки НОМЕР_2 від 30.07.1979 р., яка заповнена з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 р. «Про порядок ведення трудових книжок працівників», а саме - відсутня печатка підприємства на першій сторінці (титульному аркуші). Для зарахування вищезазначених періодів позивачу рекомендовано надати підтверджуючі довідки або інші первинні документи. Інших документів, підтверджуючих дані періоди роботи, позивач не надала. Також вказано, що призначення, перерахунок та виплата пенсій належать виключно до повноважень Пенсійного фонду України.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 03.03.2022 р. по 18.03.2022 р. у відпустці, розгляд справи здійснено 21.03.2022 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 працювала, зокрема:
- у період з 30.07.1979 р. по 21.08.1982 р. - старшим продавцем Дніпропетровського першого Міськпромторгу;
- з 15.11.1982 р. по 29.04.1992 р. - слюсарем електромонтажником у Виробничому об'єднанні Південного машинобудівельного заводу;
- з 29.04.1992 р. по 01.02.1994 р. - продавцем магазину «Оптика» АТ Медична страхова компанія «Мед-страх_Днепр»;
- з 01.02.1994 р. по 13.11.1995 р. - майстер по збиранню окулярів Виробничо-комерційного підприємство «Полімед».
Судом встановлено, що 05.05.2021 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.05.2021 р. про відмову у призначенні пенсії позивачу відмовлено в призначенні пенсії з підстави відсутності необхідного страхового стажу (28 років), оскільки стаж заявника складає 13 років 03 місяці 04 дні. Зазначено, що за доданими документами, а саме трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки відсутня печатка на титульній сторінці.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.05.2021 року повідомлено ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , підтверджено, що ОСОБА_1 працювала, зокрема: у період з 30.07.1979 р. по 21.08.1982 р. - старшим продавцем Дніпропетровського першого Міськпромторгу; з 15.11.1982 р. по 29.04.1992 р. - слюсарем електромонтажником у Виробничому об'єднанні Південного машинобудівельного заводу; з 29.04.1992 р. по 01.02.1994 р. - продавцем магазину «Оптика» АТ Медична страхова компанія «Мед-страх-Днепр»; з 01.02.1994 р. по 13.11.1995 р. - майстер по збиранню окулярів Виробничо-комерційного підприємство «Полімед».
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.
Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 суд вказує, що ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
На підставі викладеного суд відхиляє наведені твердження відповідача, як підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 30.07.1979 р. по 21.08.1982 р. - старшим продавцем Дніпропетровського першого Міськпромторгу; з 15.11.1982 р. по 29.04.1992 р. - слюсарем електромонтажником у Виробничому об'єднанні Південного машинобудівельного заводу; з 29.04.1992 р. по 01.02.1994 р. - продавцем магазину «Оптика» АТ Медична страхова компанія «Мед-страх-Днепр»; з 01.02.1994 р. по 13.11.1995 р. - майстер по збиранню окулярів Виробничо-комерційного підприємство «Полімед».
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи періоду роботи 30.07.1979-21.08.1982 р.р., 15.11.1982-29.04.1992 р.р., 29.04.1992-01.02.1994 р.р., 01.02.1994-13.11.1995 р.р., суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2397902295.1 від 28.12.2021 року.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.05.2021 р. про відмову у призначенні пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.07.1979 р. по 21.08.1982 р. - старшим продавцем Дніпропетровського першого Міськпромторгу; з 15.11.1982 р. по 29.04.1992 р. - слюсарем електромонтажником у Виробничому об'єднанні Південного машинобудівельного заводу; з 29.04.1992 р. по 01.02.1994 р. - продавцем магазину «Оптика» АТ Медична страхова компанія «Мед-страх-Днепр»; з 01.02.1994 р. по 13.11.1995 р. - майстер по збиранню окулярів Виробничо-комерційного підприємство «Полімед».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21 березня 2022 року.
Суддя Е.О. Юрков