07 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5792/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів шляхом виключення відомостей про заборгованість з податку на додану вартість: недоїмка - 73 438,21 грн, залишок пені - 465,38 грн; єдиного соціального внеску на заробітну плату: недоїмка - 16 332,04 грн, залишок пені - 705,07 грн; єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців: недоїмка - 82 831,02 грн, залишок пені - 116,11 грн; податку з доходів фізичних осіб: недоїмка - 326 238,80 грн, залишок пені - 213 703,16 грн та зобов'язання здійснити коригування облікових даних інформаційної системи контролюючого органу шляхом виключення відомостей про заборгованість з податку на додану вартість: недоїмка - 73 438,21 грн, залишок пені - 465,38 грн; єдиного соціального внеску на заробітну плату: недоїмка - 16 332,04 грн, залишок пені - 705,07 грн; єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців: недоїмка - 82 831,02 грн, залишок пені - 116,11 грн; податку з доходів фізичних осіб: недоїмка - 326 238,80 грн, залишок пені - 213 703,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/799/19 позов Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було задоволено, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 5 947,84 грн. Судове рішення набрало законної сили 24 червня 2019 року.
Проте, контролюючим органом вищевказане судове рішення було проігноровано, оскільки дані інтегрованої карки платника податків не було відкориговано.
У зв'язку з цим, станом на 09 червня 2021 року в особистому кабінеті платника податків за позивачем досі рахуються наступні недоїмки:
- ПДВ: недоїмка - 73 438,21 грн, залишок пені - 465,38 грн;
- ЄСВ на заробітну плату: недоїмка - 16 332,04 грн, залишок пені - 705,07 грн;
- ЄСВ для ФОП: недоїмка - 82 831,02 грн, залишок пені - 116,11 грн;
- ПДФО: недоїмка - 326 238,80 грн, залишок пені - 213 703,16 грн.
З метою упорядкування даних інтегрованої картки позивач неодноразово зверталася до відповідача із відповідними заявами про списання безнадійного податкового боргу.
, , .
, , ? ' .. 23 2019 у справі №140/799/19, яке набрало законної сили та спливом будь-яких строків давності по відповідних податках та зборах.
Зазначає, що з Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків від 13 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577) вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577).
, .
З врахуванням викладеного позивач просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/799/19 позов Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 5 947,84 грн. Судове рішення набрало законної сили 24 червня 2019 року (а. с. 6-9).
23 березня 2016 року припинено підприємницьку діяльність відповідача за власним рішенням.
14 листопада 2019 року, 15 квітня 2020 року, 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 зверталась із заявами про здійснення коригування в особовій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, із врахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/799/19 (а. с. 10-15).
26 травня 2021 року адвокатом позивача було надіслано на адресу ГУ ДПС у Волинській області адвокатський запит з проханням надати наступну інформацію та її документальне підтвердження:
1. Чи здійснювалося коригування в особовій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, із врахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/799/19, яке набрало законної сили.
2. Надати актуальну інформацію про дійсний стан розрахунків ОСОБА_1 по податках та зборах та інформацію про вид та розмір заборгованості по податках та зборах.
3. Чи зверталася ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області з проханням списати безнадійний податковий борг та здійснити коригування облікових даних інформаційної системи контролюючого органу шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записів про наявність боргу? Якщо так, то надати документально підтверджену інформацію про результати розгляду таких звернень.
4. Чи здійснювалися ГУ ДПС у Волинській області заходи зі списання безнадійного податкового боргу платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
У відповідь на адвокатський запит, листом від 03 червня 2021 року №9295/03-20-24-06-06 «Про надання інформації», ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що станом на 02 червня 2021 року згідно даних АІС «Податковий блок» по гр. ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 614 355,55 грн, в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 539 941,96 грн; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 73 903,59 грн; адмін. штрафи та інші санкції - 510,00 грн. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/799/19 перебуває на виконанні в органах ДВС за виконавчим листом. ОСОБА_1 не зверталася до ГУ ДПС у Волинській області з проханням списати безнадійний податковий борг (а. с. 17).
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення щодо здійснення коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів шляхом виключення відомостей про заборгованість, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України передбачено, що безнадійний податковий борг визначений як податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Виходячи зі змісту пункту 102.1 статті 102 ПК України, законодавцем передбачений термін у 1095 днів для стягнення суми грошових зобов'язань платника податків, не сплачених у встановлений законодавством строк. Водночас вказаний строк не може бути застосований до сум податкового боргу, стягнутих за рішенням суду.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють функції щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Контролюючі органи, згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України, щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №577), у пункті 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577).
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу (пункт 3.2 Порядку №577).
Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Пунктом 4.2 вказаного розділу Порядку встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
З аналізу наведених правових норм, судом встановлено, що списання безнадійного податкового боргу не є обов'язком податкового органу, а є його правом, та у випадку списання податкового боргу з підстав закінчення строку давності, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, такий борг може бути списаний на підставі розгляду документів, поданих платником податків.
З матеріалів справи слідує, що позивачем, як платником податків, не подавались документи до податкового органу з метою реалізації права на списання безнадійного податкового боргу.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надає жодних доказів на підтвердження моменту коли в неї виник податковий борг, а відтак суд позбавлений можливості встановити початок перебігу строку давності, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, а саме 1095 днів.
Більше того, в позовній заяві позивачем зазначено, що вона не зверталась до податкового органу з цього питання, оскільки вважає, що таке списання є обов'язком податкового органу.
Суд не погоджується з такої позицією позивачки в силу наведених норм пункту 4.2 Порядку №577.
Оскільки судом не встановлено звернення позивачки з відповідним пакетом документів, необхідних для вирішення питання про списання безнадійних сум боргу, до податкового органу, то суд вважає, що заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки саме позивачем не дотримано процедури списання безнадійних сум боргу, а не відповідачем.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679).
Суддя Ф.А. Волдінер