08 квітня 2022 р. Справа № 120/17577/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в особі Вінницького управління обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачці у здійсненні перерахунку пенсії як особі, яка є постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС, та зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачки.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.09.2021 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії як особі, яка є постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС. Листом від 23.10.2021 за № 12398-11794/С-02/8-0200/21 відповідач відмовив у цьому, посилаючись на те, що у разі перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія за віком, обчислена за стаж, набутий до 01.01.2004 за раніше діючим законодавством, з встановленням доплати за понаднормативний стаж понад 15 років має бути обмежена максимальним розміром 168 грн. З урахуванням наявних даних розмір пенсії за віком становитиме 1983,05 грн, в тому числі частина пенсії, обчислена з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - 168,00 грн, а тому проводити такий перерахунок недоцільно.
Позивачка вважає відмову пенсійного органу протиправною і такою, що порушує її соціальні права, гарантовані законом.
Ухвалою суду від 09.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності заяви вимогам ч. 4 ст. 161 КАС України. Так, суд встановив, що до позовної заяви не додано копії заяв позивачки про перерахунок пенсії від 29.09.2021 за № 11794/С-0200-21 та від 30.09.2021 за № 11849/С-0200/21, на які міститься посилання у позовній заяві і які мають доказове значення для вирішення справи.
23.12.2021 до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано копії заяв позивачки про перерахунок пенсії від 29.09.2021 та від 30.09.2021, а також уточнену позовну заяву, заякою відповідачем визначено Вінницьке управління обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Відповідно до прохальної частини уточненої позовної заяви позивачка просить:
- визнати протиправними дії Вінницького управління обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачці у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Вінницьке управління обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок позивачці пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також вказаною ухвалою вирішено витребувати у відповідача матеріали пенсійної справи позивачки (в оригіналі або їх належним чином засвідчені копії).
22.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Як зазначає відповідач, позивачка отримують пенсію, призначену відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV). Відповідно до вимог ст. 55 Закону № 796-ХІІ призначення та виплата пенсій потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до Закону № 1058- IV. Тому під час призначення пенсії потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються положення ст. 55 Закону № 796-ХІІ щодо зниження пенсійного віку. Проте призначення пенсій здійснюється відповідно до Закону № 1058-ІV, яким передбачено зовсім інший механізм та величини обчислення понаднормативного стажу.
Крім того, відповідач звертає увагу, що у разі проведення перерахунку відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ пенсія за віком, обчислена за стаж, набутий до 01.01.2004 за раніше діючим законодавством, з встановленням доплати за понаднормативний стаж понад 15 років, має бути обмежена максимальним розміром 168,00 грн.
Відповідач вказує на те, що у цьому разі розмір пенсії позивачки становитиме 1983,05 грн, в тому числі частина пенсії, обчислена з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, - 168,00 грн, що свідчить про недоцільність проведення перерахунку пенсії.
На виконання вимог суду відповідач надав матеріали пенсійної справи позивачки.
16.03.2022 до суду надійшла відповідь на відзив за підписом представника позивачки. Однак в силу положень ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Тому під час ухвалення рішення по суті справи суд не приймає до розгляду та не бере до уваги зазначену відповідь.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частинами першою, другою статті 26 вказаного Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас законних підстав для зупинення провадження у цій справі не встановлено.
З огляду на викладене та враховуючи, що учасники справи скористалися своїм правом на подання заяв по суті справи, суд доходить висновку про відсутність правових перешкод для ухвалення рішення в цій справі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 є особою, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.09.1996.
Крім того, з 18.03.2006 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
27.09.2021 позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 23.10.2021 за № 12398-11794/С-02/8-0200/21 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивачки, посилаючись на те, що у разі перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія позивачки за віком, обчислена за стаж, набутий до 01.01.2004 за раніше діючим законодавством, з встановленням доплати за понаднормативний стаж понад 15 років, буде підлягати обмеженню максимальним розміром 168 грн. З урахуванням наявних даних розмір пенсії за віком становитиме 1983,05 грн, в тому числі частина пенсії, обчислена з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - 168,00 грн. Отже, перерахунок пенсії недоцільний.
Позивачка відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії вважає протиправною, а тому звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03.05.1996, що ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V та набрала чинності для України з 01.02.2007 (далі - Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заперечень щодо відсутності у позивачки необхідного для реалізації такого права стажу роботи (служби) - понад 15 років, у відповідача немає.
Частиною другою статті 27 Закону № 1058- ІV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VІІІ) було виключено частину першу статті 42 Закону № 1058-ІV, а частину другу цієї ж статті викладено в такій редакції: "2. Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".
Отже, з 11.10.2017 підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 згідно з Законом № 2148-VІІІ, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина і порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений у ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто перерахунок пенсії позивачки має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії за віком з її збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІ.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 560/675/17 та від 05.09.2018 у справі № 565/1062/17, а також висновки, наведені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 560/1316/19, від 10.12.2019 у справі № 560/2661/19, від 10.12.2021 у справі № 560/1637/21 та від 24.12.2021 у справі № 560/1294/21.
Відтак, з метою захисту та відновлення порушених прав позивачки, суд вважає, що відповідача належить зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком з її збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІ.
Водночас суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість застосування щодо пенсії позивачки вимог ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІ у попередній редакції з посиланням на умову, яка пов'язується з призначенням особі пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV (так звана двоскладова формула).
Суд звертає увагу, що пенсія позивачці була призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 03.10.2017), тому попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії саме на підставі ч. 2 ст. 27 № 1058-IV. Зазначені зміни (після 03.10.2017) стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та виключно після внесення цих змін. Відтак, оскільки пенсія позивачці не призначається вперше, а підлягала перерахунку, на неї не поширюється вказана умова.
Зі змісту відмови, наданої позивачці, вбачається, що відповідач посилається на "умовний розрахунок" пенсії, виходячи з двоскладової формули, яка до позивачки взагалі не повинна застосовуватись, з чого далі робить висновок про недоцільність перерахунку, про який просить позивачка, оскільки розмір пенсії начебто підлягатиме зменшенню.
Відповідач у листі від 23.10.2021 за № 12398-11794/С-02/8-0200/21 не зазначає про те, що позивачкою не дотримані будь-які вимоги стосовно наявності або форми документів, які подаються для проведення перерахунку, їх недостатності або невідповідності. З огляду на це, суб'єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою права на пенсійне забезпечення та впливати на її волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій. У разі, якщо суб'єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти рішення про відмову, яке підлягає оскарженню, а не посилатись на будь-які оціночні судження або гіпотетичні розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз'яснення чи рекомендацій.
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен був розглянути заяву позивачки про проведення перерахунку та прийняти вмотивоване рішення про перерахунок пенсії на пільгових умовах, оскільки позивачка має право на проведення такого перерахунку.
Щодо строку (періоду), із якого відповідача належить зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком з її збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІ, то суд зазначає, що частиною другою цієї норми встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами Закону № 1788-ХІІ. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Крім того, за аналогією права суд застосовує положення ч. 2 ст. 51 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, якими передбачено, що перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Як видно з матеріалів справи, позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії від 27.09.2021 (вх. № 11794/С-0200-21 від 29.09.2021).
Тому, з огляду на вказане вище правове регулювання, призначена позивачці пенсія підлягає перерахунку з 29.09.2020, тобто за 12 місяців, які необхідно обчислювати з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому позивачка подала до Головного управління заяву про перерахунок пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в особі Вінницького управління обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 із збільшенням її розміру на один процент за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 29.09.2020 та з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 за № 167595 - повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ));
2) представник позивачки: адвокат Проценко Юлія Леонідівна (доручення № 840 від 16.11.2021, адреса для листування: вул. Соборна, 53, м. Вінниця, 21050);
3) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне рішення суду складено 08.04.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович