м. Вінниця
08 квітня 2022 р. Справа № 120/17831/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21100)
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та виплаті позивачеві з 15.03.2021 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві з 15.03.2021 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року та в подальшому виплачувати пенсію у такому розмірі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.11.2021 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням оновленої довідки Офісу ГПУ № 21-804зп від 29.09.2021 року. Останній, за наслідками розгляду заяви позивача, листом вказав на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Позивач з цим не погоджується, адже вважає, що має право на перерахунок пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 13.12.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно цією ж ухвалою витребувано належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивача.
17.01.2022 року за вх. № 4221/22 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, проте суд не приймає його до уваги, так як відсутнє підтвердження його надіслання позивачеві.
19.01.2022 року за вх. № 4867/22 позивачем подано заяву про доповнення позовних вимог, в якій останній прохальну частину позовної заяви доповним вимогою «перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром».
Вирішуючи питання щодо можливості доповнення позовних вимог, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача і відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними вважаються: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Проаналізувавши ч. 1 ст. 47 КАС України суд зазначає, що у тексті правової норми яка надає позивачу спеціальні процесуальні права у частині зміни предмета або підстави позову законодавцем вжито розділовий сполучник "або". Він вказує на те, що із двох перелічених елементів позову позивач може змінити лише один.
Таке нормативне регулювання обумовлено тим, що зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.
При розгляді заяви та співставленні її змісту із позовною заявою судом беззаперечно встановлено, що у цій заяві викладено додаткові до зазначених у позовній заяві підстави позову.
Крім того у заяві про доповнення позовних вимог позивач доповнив предмет позову додатковою вимогою зобов'язального характеру.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що подана заява є заявою якою одночасно змінюється як підстава, так і предмет позову, що в силу приписів ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається та свідчить про виникнення нового позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, які є відмінними від предмета та підстав, визначених позивачем при зверненні до суду з первинним позовом.
Крім того, варто звернути увагу заявника, що в силу ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 13.12.2021, заява від 19.01.2022 подана поза межами строку визначеного ст.47 КАС України, а тому суд не може її прийняти до уваги при прийнятті рішення у даній справі.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач знаходиться на пенсійному обліку у відповідача, де й отримує пенсію.
09.11.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.10.2021 року.
Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, листом «Щодо пенсійного забезпечення» від 22.11.2021 року за вих. № 14432-13843/З-02/8-0200/21 відмовив у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, пославшись на відсутність правових підстав для цього.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1789).
Згідно ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон № 1697).
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1697 визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України "Про прокуратуру" крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Отже з 15.07.2015 року питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом № 1697.
Ч. 1 ст. 86 Закону № 1697 (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) визначала, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VII від 28.12.2014 року, відповідно до якого частина 18 статті 50-1 Закону України № 1789 (яка діяла до 15.07.2015) та частина 12 статті 86 Закону України № 1697-VІІ викладені в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Проте, в період з 2015 по 2019 Кабінетом Міністрів України нормативно-правові акти щодо встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури не приймалось.
У подальшому рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 року від 13.12.2019 року встановлений такий порядок його виконання:
- частина 20 статті 86 Закону № 1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина 20 статті 86 Закону № 1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Також Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 року від 26.03.2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року та № 6-р/2020 від 26.03.2020 року у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному ч. 20 ст. 86 Закону № 1697, з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
З огляду на що відмова відповідача у перерахунку та виплаті позивачеві пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року є протиправною.
Вирішуючи питання стосовно дати, з якої позивач має право на перерахунок пенсії, суд виходив з такого.
26.03.2020 року Конституційний суд України ухвалив Рішення № 6-р/2020 у справі у справі №1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України».
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.
Таким чином, рішенням від 26.03.2020 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 року № 7-(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 року № 6-р/2020 Офісом Генерального прокурора позивачеві видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
З урахуванням правової позиції, вказаної у постанові Верховного Суду у справі № 560/2120/20, суд приходить до висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії - 01.04.2020 року.
Як наслідок позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та виплаті позивачеві з 01.04.2020 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві з 15.03.2021 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року та в подальшому виплачувати пенсію у такому розмірі, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та виплаті позивачеві з 01.04.2020 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року задовольнив, відповідно позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві з 01.04.2020 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року та в подальшому виплачувати пенсію у такому розмірі також підлягає задоволенню, як похідна.
Що стосується вимоги позивача в подальшому виплачувати пенсію у новому перерахованому розмірі, суд зазначає наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, вимоги про зобов'язання та в подальшому виплачувати пенсію у новому перерахованому розмірі, на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших витрат пов'язаних з розглядом справи немає, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року у справі № 7-рп/2016 та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.04.2020 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2020 року пенсії відповідно до оновленої довідки Офісу Генерального прокурора України № 21-804зп від 29.09.2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21100)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 08.04.2022 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна