м. Вінниця
08 квітня 2022 р. Справа № 120/17507/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за період з 01.11.2015 по 09.03.2021.
Ухвалою від 08.12.2021 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема вказав, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також постійне виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Повідомили, що ОСОБА_1 мав допуск до державної таємниці по «формі 3» з 2015 року по 2021 рік (гриф секретності - "Таємно"), проте наявність допуску до державної таємниці у позивача під час проходження служби на посаді заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області не тягне за собою обов'язку автоматично нарахувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень.
Звернули увагу, що факти роботи позивача з таємними документами свідчить про непостійний характер і незначну кількість створених таємних документів, що у свою чергу призвело до не включення ОСОБА_1 до рапортів та наказів про встановлення надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходив службу на посаді заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №36 о/с від 09.03.2021 ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області звільнено зі служби в поліції у запас відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію".
04.10.2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати інформацію, зокрема щодо відпрацювання ним документів, з відомостями, що становлять державну таємницю та розмір нарахованих та виплачених надбавок за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю в період з 01.11.2015 по день звільнення зі служби в поліції.
У відповідь на запит Головне управління Національної поліції у Вінницькій області листом № 218/К-346 від 12.10.2021 року повідомило, що у період із 01.11.2015 року по 09.03.2021 рік позивач 54 рази працював із матеріальними носіями секретної інформації.
Також згідно інформації про розмір та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 /а.с.12-13/ за період з 01.03.2019 по 28.02.2021 надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень не виплачувались.
Позивач, вважаючи, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області протиправно не виплачувало йому за період із 01.11.2015 по 09.03.2021 рік надбавки за службу в умовах режимних обмежень, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII).
Приписами частини 1 статті 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України "Про державну таємницю" регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закон України "Про державну таємницю", залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.
Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 22 Закону України "Про державну таємницю" визначено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Статтею 30 Закону "Про державну таємницю" визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог закону, постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення №414).
У пункті 1 Положення №414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Пунктом 2 вказаного Положення №414 передбачено, що особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Згідно з пунктом 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Відповідно до пункту 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Враховуючи вищенаведене, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає допуску до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці, така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає допуску до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з допуском до державної таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №802/74/15, від 27.05.2020 року у справі №821/146/16, від 28.01.2021 року у справі №240/229/20.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач у період із 01.11.2015 року по 09.03.2021 рік мав допуск до державної таємниці. Однак, рапортів про встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби та постійну роботу з відомостями, що становлять державну таємницю щодо ОСОБА_1 не складалися та відповідні накази керівника не видавалися.
Посилання відповідача на те, що наявність допуску до державної таємниці у позивача під час проходження служби не тягне за собою обов'язку автоматично нарахувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, суд вважає необґрунтованими, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.
Також, суд відхиляє доводи відповідача про те, що матеріалами справи не підтверджується факт постійної праці позивача з відомостями, що становлять державну таємницю, оскільки за період служби останній 54 рази працював із матеріальними носіями секретної інформації.
Разом з тим суд зауважує, що в даному випадку поняття "постійно" не залежить від кількості виготовлених такою особою документів (значної або незначної кількості), або часу витраченого на роботу з такими документами, інформацією, а головним критерієм в даному випадку є наявність відповідного допуску до державної таємниці та практична реалізація права на такий допуск відповідно до функціональних обов'язків посадовою особою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за період з 01.11.2015 року по 09.03.2021 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В свою чергу, вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 01.11.2015 по 09.03.2021 є похідною від першої, а відтак також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за період з 01.11.2015 року по 09.03.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за період з 01.11.2015 року по 09.03.2021 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672).
Суддя Свентух Віталій Михайлович